- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дитячої психології
- •Предмет і завдання дитячої психології
- •Зв’язок дитячої психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку дитячої психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи дитячої та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку дитини
- •Тема 3. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості і немовлячому віці
- •Особливості фізичного і психічного розвитку немовляти у фазу новонародженості
- •2. Вік немовляти і його особливості а) сенсорний розвиток і розвиток моторики
- •Б) Спілкування з дорослим – провідна діяльність немовляти
- •В) Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Г) Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Тема 4. Психологічні особливості дитини у ранньому віці
- •1. Фактори розвитку психіки у ранньому віці а) Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Б) Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •- Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •- Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •- Виникнення зображувальної діяльності
- •2. Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •А) Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Б) Формування активного мовлення дитини
- •3. Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві.
- •4. Розвиток пізнавальної сфери у період раннього дитинства.
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •5. Початки соціальної поведінки і розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві. Криза трьох років.
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Тема 5. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •4. Трудова і навчальна діяльність дошкільника. Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •Тема 6. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
- Виникнення зображувальної діяльності
У ранньому віці зароджуються такі продуктивні види діяльності дитини, як малювання, ліплення, аплікація, конструювання, їх виникнення також пов'язане з предметною діяльністю.
Великий інтерес виявляють діти ще в ранньому віці до рухів олівця, ручки по аркушу паперу, виникнення на ньому слідів. Зображувальній діяльності передує значний підготовчий період, протягом якого вони ознайомлюються з основними властивостями олівця і паперу, набувають необхідних навичок і вмінь їх використання.
Поступово малюки вчаться наносити олівцем штрихи на папір, писати каракулі, засвоюючи зображувальну функцію малювання, тобто починають розуміти, що мають здатність відтворювати на папері певні предмети.
Початок малювання каракуль пов'язаний з маніпулюванням олівцем і папером. Дитина наслідує дорослих, водить олівцем по паперу і починає помічати сліди на ньому (злегка заокруглені лінії, що часто перериваються, з однаковим слабким натиском). Невдовзі вона засвоює функцію олівця як знаряддя, призначеного для нанесення ліній. її рухи стають точнішими, а каракулі — різноманітнішими. Дитина зосереджує на них увагу, починає надавати перевагу одним каракулям над іншими, повторювати їх багато разів. На цій стадії лінії ще нічого не відтворюють, тому її називають дозображувальною. Основними фазами переходу дитини від дозображувальної стадії до зображувальної є: впізнавання предмета у випадковому поєднанні ліній; навмисне зображення.
Перші штрихи дитини ще нічого не означають, хоча і мають важливе значення для розвитку зображувальної діяльності. У віці від 20-ти місяців до 3-х років під впливом розглядання картинок, спостереження процесу малювання дорослими, особистого досвіду дитина засвоює, що покреслений олівцем листок паперу є «малюнком» або «картиною». Сприймання власного малюнка відбувається випадково — декілька ліній викликають за асоціацією образ певного предмета. Завдяки цьому дитина робить важливе відкриття: її малюнок щось зображує. Одне і те саме поєднання ліній може бути витлумачено нею по-різному в різний час чи за різних обставин. Наприклад, один і той самий малюнок хлопчик першого разу прочитав «дядя», наступного дня — «гвинтик», а через два дні — «муха».
Після того як дитина навчиться читати свій малюнок, бачити в ньому певний зміст, називати намальовані каракулі, у неї виникає бажання зображувати за власним «задумом» певні предмети. Намір відтворити певний предмет, словесне формулювання цього наміру є початком зображувальної діяльності дитини.
Перший «задум» часто буває в дітей вкрай нестійким. Він змінюється під впливом випадкових асоціацій. Коли дитина раннього віку висловлює намір щось зобразити, вона має на увазі знайомий їй графічний образ — поєднання ліній, яке в минулому досвіді зафіксоване, як певний предмет. Графічним образом багатьох предметів є замкнена заокруглена лінія. Походження графічних образів, які використовує дитина, може бути різним. Деякі з них вона знаходить під час черкання, інші — у процесі наслідування, копіювання запропонованих дорослими малюнків.
Для формування зображувальної діяльності недостатньо відпрацювання техніки нанесення ліній і збагачення сприймання та уявлень. Необхідне формування графічних образів, що можливе за систематичного впливу дорослого. Під час малювання, ліплення, аплікації дитина діє так, як у реальній ситуації: наклеївши силует зайчика, мишки, пташки, вона гладить їх рукою, розмовляє, починає з ними гратися.
Розвиток малювання в ранньому віці пов'язаний з психічними досягненнями дитини. Одна і та сама зовнішня форма каракуль має різне значення для дитини. За спостереженням психологів (В. Мухіна та ін.), розвиток значення каракуль долає такі стадії:
1) каракулі як результат вільного маніпулювання олівцем;
2) каракулі як результат вільного маніпулювання олівцем за візуальних асоціацій з реальними предметами. Назва словом цих асоціацій (графічна побудова) набуває значення знака;
3) каракулі як запланований знак реального предмета, який не несе в собі зображальності;
4) каракулі як специфічний для зображувальної діяльності знак — графічна побудова предмета.
Важлива роль у зародженні зображувальної діяльності дитини належить дорослому, який створює передумови її своєчасної появи, сприяє збагаченню сенсорики дитини, формуванню перших графічних образів.
Подальший розвиток малювання, ліплення, конструювання, аплікації, перетворення їх на особливий (зображувальний) вид діяльності відбувається у дошкільному віці.