Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции Дитяча псих..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
576 Кб
Скачать

- Виникнення зображувальної діяльності

У ранньому віці зароджуються такі продуктивні види ді­яльності дитини, як малювання, ліплення, аплікація, конс­труювання, їх виникнення також пов'язане з предметною діяльністю.

Великий інтерес виявляють діти ще в ранньому віці до рухів олівця, ручки по аркушу паперу, виникнення на ньо­му слідів. Зображувальній діяльності передує значний підготовчий період, протягом якого вони ознайомлюються з основними властивостями олівця і паперу, набувають не­обхідних навичок і вмінь їх використання.

Поступово малюки вчаться наносити олівцем штрихи на папір, писати каракулі, засвоюючи зображувальну фун­кцію малювання, тобто починають розуміти, що мають здатність відтворювати на папері певні предмети.

Початок малювання каракуль пов'язаний з маніпулю­ванням олівцем і папером. Дитина наслідує дорослих, во­дить олівцем по паперу і починає помічати сліди на ньому (злегка заокруглені лінії, що часто перериваються, з одна­ковим слабким натиском). Невдовзі вона засвоює функцію олівця як знаряддя, призначеного для нанесення ліній. її рухи стають точнішими, а каракулі — різноманітнішими. Дитина зосереджує на них увагу, починає надавати пере­вагу одним каракулям над іншими, повторювати їх багато разів. На цій стадії лінії ще нічого не відтворюють, тому її називають дозображувальною. Основними фазами перехо­ду дитини від дозображувальної стадії до зображувальної є: впізнавання предмета у випадковому поєднанні ліній; навмисне зображення.

Перші штрихи дитини ще нічого не означають, хоча і мають важливе значення для розвитку зображувальної ді­яльності. У віці від 20-ти місяців до 3-х років під впливом розглядання картинок, спостереження процесу малюван­ня дорослими, особистого досвіду дитина засвоює, що пок­реслений олівцем листок паперу є «малюнком» або «кар­тиною». Сприймання власного малюнка відбувається ви­падково — декілька ліній викликають за асоціацією образ певного предмета. Завдяки цьому дитина робить важливе відкриття: її малюнок щось зображує. Одне і те саме поєд­нання ліній може бути витлумачено нею по-різному в різ­ний час чи за різних обставин. Наприклад, один і той самий малюнок хлопчик першого разу прочитав «дядя», наступ­ного дня — «гвинтик», а через два дні — «муха».

Після того як дитина навчиться читати свій малюнок, бачити в ньому певний зміст, називати намальовані кара­кулі, у неї виникає бажання зображувати за власним «за­думом» певні предмети. Намір відтворити певний пред­мет, словесне формулювання цього наміру є початком зоб­ражувальної діяльності дитини.

Перший «задум» часто буває в дітей вкрай нестійким. Він змінюється під впливом випадкових асоціацій. Коли дитина раннього віку висловлює намір щось зобразити, во­на має на увазі знайомий їй графічний образ — поєднання ліній, яке в минулому досвіді зафіксоване, як певний пред­мет. Графічним образом багатьох предметів є замкнена за­округлена лінія. Походження графічних образів, які вико­ристовує дитина, може бути різним. Деякі з них вона зна­ходить під час черкання, інші — у процесі наслідування, копіювання запропонованих дорослими малюнків.

Для формування зображувальної діяльності недостат­ньо відпрацювання техніки нанесення ліній і збагачення сприймання та уявлень. Необхідне формування графічних образів, що можливе за систематичного впливу дорослого. Під час малювання, ліплення, аплікації дитина діє так, як у реальній ситуації: наклеївши силует зайчика, мишки, пташки, вона гладить їх рукою, розмовляє, починає з ни­ми гратися.

Розвиток малювання в ранньому віці пов'язаний з пси­хічними досягненнями дитини. Одна і та сама зовнішня форма каракуль має різне значення для дитини. За спосте­реженням психологів (В. Мухіна та ін.), розвиток значен­ня каракуль долає такі стадії:

1) каракулі як результат вільного маніпулювання олівцем;

2) каракулі як результат вільного маніпулювання олів­цем за візуальних асоціацій з реальними предметами. Наз­ва словом цих асоціацій (графічна побудова) набуває зна­чення знака;

3) каракулі як запланований знак реального предмета, який не несе в собі зображальності;

4) каракулі як специфічний для зображувальної діяль­ності знак — графічна побудова предмета.

Важлива роль у зародженні зображувальної діяльності дитини належить дорослому, який створює передумови її своєчасної появи, сприяє збагаченню сенсорики дитини, формуванню перших графічних образів.

Подальший розвиток малювання, ліплення, конструю­вання, аплікації, перетворення їх на особливий (зображувальний) вид діяльності відбувається у дошкільному віці.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]