Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции Дитяча псих..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
576 Кб
Скачать

- Формування психологічних передумов ігрової діяльності

Навколишній світ спонукає дитину до активних дій, у яких зароджуються нові види її діяльності, збагачується психічне життя дитини. З'являється низка психологічних передумов формування ігрової діяльності. Ігрові дії вини­кають у дитини на основі спостереження за діяльністю дорослих і перенесення, у процесі розвитку гри виника­ють два типи перенесення:

1) перенесення засвоєної дії в інші умови. Наприклад, навчившись зачісуватися, дитина починає зачісувати ляльку, ведмедика, іграшкового коника тощо;

2) перенесення дії на замінники реальних предметів. Наприклад, дитина зачісує ляльку не гребінцем, а де­рев'яною паличкою; спочатку вкладає спати тільки ляль­ку, пізніше ведмедика, собачку, паличку, кубик, промов­ляючи: «Люлі, люлі...». Неоформлені предмети (палички, кубики, трісочки) залучаються до гри як додатковий мате­ріал до сюжетних іграшок (ляльок, тварин) і використову­ються як засоби виконання певної дії з основними сюжет­ними іграшками.

Передумови рольової гри виникають усередині пред­метної діяльності. Вони полягають в оволодінні діями з особливими предметами — іграшками. Уже на початку раннього дитинства діти у спільній діяльності з дорослими засвоюють деякі дії з іграшками, потім самостійно їх від­творюють. Такі дії називають грою, хоч на цьому етапі вона ще досить примітивна. Дію з одним предметом дитина мо­же повторювати багато разів. Таку елементарну одноактну дію малюк здатен виконувати з різноманітними іграшка­ми, змінюючи об'єкти дій, незмінно повторюючи саму дію.

Зміст початкових ігор обмежується двома-трьома дія­ми, наприклад, годуванням ляльки або тварин, укладан­ням їх спати. Діти ще не відображають моментів власного життя, а маніпулюють з предметами так, як їм показав до­рослий. Вони ще не годують ляльку, не заколисують її, тобто нічого не зображають, а лише, наслідуючи дорослих, підносять чашку до рота ляльки або кладуть її у ліжечко. Характерно, що дитина виконує дії лише з тими іграшка­ми, які застосував дорослий у спільній діяльності з нею.

З часом дитина починає переносити спосіб дії доросло­го на інші предмети. Так з'являються ігри, що відтворю­ють у нових умовах дії, які вона спостерігає у повсякден­ному житті. Перенесення дії, що спостерігається в житті, на іграшки значно збагачує зміст дитячої діяльності. У ній з'являється багато нових ігор: діти миють ляльку, облива­ють, зображують її стрибок з дивана на підлогу, звозять ляльку з гірки, ідуть з нею гуляти. Вони можуть відтворю­вати різні дії, не виконуючи їх реально: «п'ють» з порож­ньої чашки, «пишуть» паличкою по столі, «варять» кашу, «читають». Доречна порада може посприяти включенню дитини в нову за змістом гру, якщо відповідні дії знайомі їй. Перенесення дії з одного предмета на інший свідчить про суттєвий прогрес дитини в оволодінні діями. Однак при цьому ще відсутнє ігрове перетворення предметів, ви­користання одних предметів замість інших. Виникає воно пізніше і є першим кроком до перетворення предметної дії на власне ігрову.

Діти починають доповнювати сюжетні іграшки різно­манітними предметами як замінниками відсутніх предме­тів: кубик, брусок, котушка, камінчик можуть бути вико­ристані як мило при вмиванні ляльки; паличка, пенал — для вимірювання у неї температури тощо. На перших по­рах малюки ще не дають предмету-заміннику ігрової наз­ви. Пізніше не лише використовують одні предмети як за­мінники інших, але й самостійно дають їм ігрові назви. У ранньому віці діти спочатку діють з предметом, потім усві­домлюють його суть у грі. При цьому вони потребують, щоб з предметом-замінником можна було діяти так само, як із реальним. Подібність кольору, форми, величини, ма­теріалу поки що для них не актуальна.

В іграх дітей раннього віку ще немає розгорнутих ро­лей, однак уже помітне поступове формування для цього передумов. Одночасно з появою в іграх предметів-замінни-ків діти починають зображувати дії конкретних дорослих (мами, вихователя, няні, лікаря, перукаря). Тоді вони, як правило, називають себе іменами дорослих: спочатку гра­ються, а потім називають себе, впізнаючи у своїх діях дії дорослих.

Отже, передумовами рольової гри є перейменування предметів, ототожнення дитиною своїх дій із діями дорос­лого, називання себе іменем іншої людини, формування дій, що відтворюють дії інших людей. Усе засвоюється ди­тиною під керівництвом дорослого.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]