- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дитячої психології
- •Предмет і завдання дитячої психології
- •Зв’язок дитячої психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку дитячої психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи дитячої та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку дитини
- •Тема 3. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості і немовлячому віці
- •Особливості фізичного і психічного розвитку немовляти у фазу новонародженості
- •2. Вік немовляти і його особливості а) сенсорний розвиток і розвиток моторики
- •Б) Спілкування з дорослим – провідна діяльність немовляти
- •В) Мовленнєвий розвиток немовляти
- •Г) Когнітивний розвиток дитини першого року життя
- •Тема 4. Психологічні особливості дитини у ранньому віці
- •1. Фактори розвитку психіки у ранньому віці а) Роль ходьби у психічному розвитку дитини
- •Б) Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Перехід від маніпулювання до предметних дій
- •- Етапи формування в ранньому дитинстві співвідносних і знаряддєвих дій
- •- Особливості предметної діяльності у ранньому дитинстві
- •- Формування психологічних передумов ігрової діяльності
- •- Виникнення зображувальної діяльності
- •2. Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •А) Розуміння мовлення дорослих у ранньому дитинстві
- •Б) Формування активного мовлення дитини
- •3. Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві.
- •4. Розвиток пізнавальної сфери у період раннього дитинства.
- •Розвиток сприймання і виникнення уявлень про властивості предметів
- •Розвиток мислення у ранньому дитинстві
- •Розвиток пам'яті у ранньому дитинстві
- •Особливості уваги у ранньому дитинстві
- •Виникнення уяви у ранньому дитинстві
- •5. Початки соціальної поведінки і розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві. Криза трьох років.
- •Розвиток самосвідомості у ранньому дитинстві
- •Особливості перших уявлень про себе у ранньому дитинстві
- •Ім'я і його значення у ранньому дитинстві
- •Криза трьох років
- •Тема 5. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці
- •Соціальна ситуація розвитку у дошкільному віці
- •Особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку
- •Типи конструктивної діяльності, їх вплив на психічний розвиток дошкільника
- •4. Трудова і навчальна діяльність дошкільника. Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника
- •Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника
- •Психологічні передумови формування навчальної діяльності у дошкільному віці
- •Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку
- •Основні рівні розвитку і готовність дошкільника до навчання
- •Тема 6. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника
- •Особливості уваги дітей дошкільного віку
- •Мимовільна увага і умови її розвитку у дошкільному віці
- •Довільна увага дитини дошкільного віку і умови її формування
Б) Формування предметної діяльності у ранньому дитинстві
Важливим новоутворенням раннього дитинства є оволодіння предметною діяльністю, яка виникає на його межі з немовлячим віком і полягає у засвоєнні та виконанні предметних дій. Це нововведення має вирішальне значення у розвитку дитини на 2—3-му роках життя. Під час оволодіння предметними діями дитина опановує необхідні для цього психічні дії та якості.
- Перехід від маніпулювання до предметних дій
Немовля, як відомо, виконує досить складні маніпуляції з предметами, може навчитися деяких дій, показаних дорослим, перенести відому дію на новий предмет. Однак його маніпуляції спрямовані лише на використання зовнішніх властивостей і відношень предметів: ложкою вона орудує так само, як паличкою, олівцем або совочком. Маніпуляції враховують тільки зовнішні властивості речей незалежно від їх призначення: дитина котить усе кругле, стукає всім твердим, стискує все м'яке. Предметні дії передбачають використання предметів за їх призначенням. До них дитина переходить від маніпуляцій з предметами. Тепер їй потрібно навчитися використовувати кожен предмет так, як цього вимагає дорослий.
У формуванні самостійної предметної діяльності дитини виокремлюють три етапи:
1) предметні маніпуляції 5—6-місячних дітей, які через 2—4 місяці перетворюються на орієнтувальні дії;
2) предметно-специфічні дії, що виникають наприкінці першого року життя. Вони відрізняються від маніпуляцій (наприклад, схоплювання, утримання, стиснення м'яча) і орієнтувальних дій (ритмічне стискання, колове облизування, натискання пальцем, повторне кидання м'яча), оскільки мають на меті отримання зовнішнього результату (сильні удари м'ячем об підлогу, щоб підскочив). Поступово дитина засвоює правильні дії з предметами: м'яч котить, автомобіль штовхає, ляльку кидає на ліжко, піраміду збирає і розбирає;
3) виникнення предметно-опосередкованих дій, для виконання яких використовують знаряддєві операції (діти з початку 2-го року життя їдять з допомогою ложки, використовують візочок для катання ляльки, машинки для перевезення кубиків).
Формування предметних дій пов'язане зі зміною характеру орієнтувальної діяльності дитини. На перших етапах розвитку предметної діяльності дія і предмет тісно пов'язані між собою: дитина може виконувати засвоєну дію лише з призначеним для цього предметом. Наприклад, 2-річним дітям пропонували використати носову хустинку за прямим призначенням — як рушник, серветку або ганчірку для витирання стола. Всі вони використовували її за функціональним призначенням: 95% дітей не допускали можливості використовувати хустинку інакше.
Відокремлення дії від предмета відбувається поступово, внаслідок чого діти набувають здатності виконати дію з предметами, яка їм не відповідає, або використати предмет не за прямим призначенням.
Отже, на першому етапі дитина може виконати будь-які відомі дії з предметом; на другому — предмет використовується тільки за прямим призначенням; на третьому — відбувається вільне використання предмета на основі знання дитиною його основної функції.