24

ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………………………………….3

2. Економічні ресурси та вибір оптимального варіанту виробництва……...4

3. Ринковий попит та пропозиція…………………………………………….. 8

4. Макроекономічні показники національної економіки…………………....14

5. Висновок…………………………………………………..…………………22

6. Список використаної літератури…………………………………………...23

7. Додатки………………………………………………………………………24

ВСТУП

Еконо́міка або економічні науки— комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме — про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів,розподіл, обмін, збут й споживання товарів та послуг.

Як самостійна наука економіка виділилася в XVIII столітті з виходом у світ книги Адама Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» (поширена назва «Багатство народів») в 1776 році. Однак за зауваженням Йозефа Шумпетера, внутрішню логіку економічних явищ розуміли і до Адама Сміта, але на інтуїтивному, переднауковому рівні.

Економіка, як комплекс економічних дисциплін має складну структуру. Її поділяють на національну економіку та економіку управління, і кожна з цих дисциплін також поділяється одночасно на мікроекономіку (мала економіка) яка ставить за мету дослідити поведінку фірм, окремих людей, сім'ї та макроекономіку (велика економіка) яка вивчає країни, великі інтернаціональні об'єднання та світ в цілому.

Економічна наука розробляється і розвивається економістами, що сповідають різноманітні ідеології та концепції, через таке велике розмаїття виникає складність визначення її предмету. Найзагальнішим є таке: економіка — це наука про господарювання.

Прикладна економіка вивчає можливості застосування законів, теорій, пропозицій, розроблених економічною теорією безпосередньо для функціонування окремих елементів економічних систем. Як самостійна наука економіка виділилася в XVIII столітті з виходом у світ книги Адама Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів» в 1776 році.

Завдання 1

Вибір найоптимальнішого варіанту виробництва, враховуючи обмеженість виробничих ресурсів.

Підприємець має можливість виробляти товар, використовуючи різні технології: Кількість кожного ресурсу за відповідною технологією та ціни на ресурси наведені в таблиці:

Ресурси	Ціна, грн	Необхідна кількість ресурсів, одиниць
		Технологія 1	Технологія 2	Технологія 3
Земля	56	40	34	59
Праця	44	59	60	25
Капітал	67	40	57	43
Підприємницький хист	100	1	1	1

Розрахуйте найефективніший варіант технології виробництва

Щоб дізнатись найефективніший варіант мені потрібно дізнатись скільки грошей буде затрачено на ресурси. Це я можу дізнатись визначивши ціну на земельні ресурси, на працю, капітал та підприємницький хист та додавши їх

=56*40+44*59+67*40+100*1=2240+2596+2680+100=7616

=56*34+44*60+67*57+100*1=1904+2640+3819+100=8463

=56*59+44*25+67*43+100*1=3304+1100+2881+100=7385

Обрахувавши три технології я дійшов висновку що технологія №3 є найбільш ефективною, адже затрати на неї найменші.

Контрольні запитання

1. Поняття економічних ресурсів.

1. Економічні ресурси - це матеріальні та інтелектуальні елементи, необхідні для організації процесу виробництва, розподілу і перерозподілу товарів і послуг..

Розраховуючи найоптимальніший варіант виробництва в задачі № 1, я використовував такі види ресурсів : землю, капітал, працю та підприємницький хист. Дізнавшись їх я вирахував найекомніший варіант.

2. Види економічних ресурсів:

Кожна країна має у своєму розпорядженні ресурси. Їх може бути більше або менше, ніж у інших країн, але вони завжди обмежені. Основні види ресурсів: 1. Природні (вичерпні і не вичерпні ресурси, а також, замінні і незамінні); 2. Трудові (населення у працездатному віці); 3. Матеріальні (всі створені людиною засоби виробництва); 4. Фінансові (грошові кошти, які суспільство в змозі виділити на організацію виробництва)

У мене в задачі зустрічались такі терміни економічних ресурсів:

1. Земля

До поняття "земля" відносяться всі природні ресурси - всі "блага природи", які застосовні у виробничому процесі. У цю широку категорію входять такі ресурси, як орні землі, ліси, родовища мінералів і нафти та водні ресурси. 2.Капітал. Поняття “капітал” охоплює всі вироблені засоби виробництва, тобто всі види інструментів, машини, обладнання, транспортні засоби та збутову мережу, використовувані у виробництві товарів і послуг і доставці їх до кінцевого споживачеві. Процес виробництва та накопичення цих засобів виробництва називають інвестуванням. 3.Праця. Праця-це широкий термін, який економісти вживають для позначення усіх фізичних і розумових здібностей людей, які застосовуються у виробництві товарів і послуг. Таким чином, робота, що виконується лісорубом, продавцем, машиністом, учителем, професійним футболістом, фізиком-ядерником, - усі вони охоплюються загальним поняттям "праця".

4.Підприємницький хист

Підприємницький хист це особливий людський ресурс, який включає в себе чотири взаємопов’язані функції людини: здібності взяти на себе ініціативу об’єднання економічних ресурсів в єдиний процес виробництва, тобто підприємець - це посередник, що зводить разом інші види ресурсів; вміння приймати нетрадиційні рішення, які й визначають курс діяльності ділового підприємства; вміння йти на ризик не тільки грошима власними та своїх компаньйонів або акціонерів, а й часом і діловою репутацією; вміння впроваджувати у своє підприємство нововведення.

3. Обмеженість ресурсів.

Усі економічні ресурси, або чинники виробництва, володіють однією загальною корінною властивістю: вони рідкісні чи є в обмеженій кількості. Земля містить лише обмежену кількість ресурсів, які можна використовувати в виробництві товарів і послуг. Орні землі, корисні копалини, обладнання і робоча сила (робочий час) - їх наявність обмежена. Внаслідок обмеженості виробничих ресурсів обсяг виробництва за потребою обмежений. Суспільство не здатне виробити і спожити весь обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б отримати.Оскільки наші потреби безмежні, а наші ресурси обмежені, ми не в змозі задовольнити всі наші потреби. Доводиться вирішувати які товари і послуги необхідно виробляти, а від яких у певних умовах слід відмовитися. Всі види економічних ресурсів, що знаходяться в розпорядженні людства в цілому, окремих країн, підприємств, сімей, обмежені і в кількісному і в якісному відношенні. Їх свідомо недостатньо для задоволення всієї гами людських потреб. У цьому і полягає принцип обмеженості, рідкісності ресурсів. Проблема вибору складна тим, що, віддаючи перевагу одному виду благ, ми одночасно відмовляємося від споживання інших. Будь-який вибір пов'язаний з витратами і ці витрати називаються альтернативними витратами (вартістю). Головна причина збільшення альтернативної вартості полягає в неповній взаємозамінності ресурсів. При заміні виробництва одного блага виробництвом іншого в умовах повної зайнятості ресурсів альтернативна вартість виробництва другого блага зростає. У вітчизняній літературі для позначення альтернативної вартості застосовується поняття ціна вибору.

Ринковий попит та пропозиція

Завдання 2

Визначення і розрахунок основних показників ринкової рівноваги. Розрахунок і аналіз ситуації порушення ринкової рівноваги.

Ринок певного товару характеризується такими функціями попиту і пропозиції

Qd = 4750 -350р

Qs = 1600+100р

Фіксовану ціну було встановлено урядом на рівні P = 8

Яку суму потрібно компенсувати уряду, щоб жоден з учасників ринку не зазнав втрат.

=1600+100p

=4750-350p

=8

1600+100р=4750-350р

450р=3150

Р*=7

Q*= 2300

=1600+100*8=2400

=4750-350*8=1950

=2400-1950=450

– розмір надлишку

1950=1600+100р

100р=350

Р=3,5

Останнім кроком в розв`язанні цієї задачі є знаходження суми яку повинен компенсувати уряд. Для цього ми від фіксованої ціни віднімаємо результат попередньої дії

Р=8 - (-3,5)= 4,5 – сума компенсації

Рівновага порушується, величина пропозиції більша ніж величина попиту. Виникає ситуація надлишку, за якої Q_s > Q_d.

Отже, держава повинна компенсувати 10 одиниць.

Контрольні запитання

1. Поняття ринкового попиту та пропозиції

Пропозиція – це ідеальна готовність і реальна можливість

товаровиробника виробляти і постачати на ринок певну кількість товару.

Пропозиція – шкала, яка показує різну кількість продукту, яку виробник

бажає і здатний виробити та запропонувати до продажу на ринку по кожній

конкретній ціні з ряду можливих цін на протязі певного періоду часу.

У цьому понятті необхідно виділити два аспекти:

- готовність товаровиробника задовольняти ринковий попит;

- реальну можливість цього виробника виробити і запропонувати ринку

прогнозований товар.

Крім ціни, на рівень пропозиції впливають такі фактори :

- наявність виробничих потужностей і природних ресурсів, робочої сили

- характер технології

- податки і дотації

- природно-кліматичні умови

- ціни на ресурси й інші товари

Отже обсяг пропозиції - це максимальна кількість якогось товару,

яку згідний виставити на продаж продавець або група продавців в одиницю

часу за певних умов, перерахованих вище.

Попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима. Тобто попит – це платоспроможність людей. Він передусім залежить від ціни товару та характеризує зв’язок між ціною і кількістю товарів і послуг, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за наявними цінами.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність, тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення величини попиту.