Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінальне право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
95.61 Кб
Скачать

Злочини у сфері службової діяльності

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, які визначають і регулюють зміст правильної роботи державного апарату і апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність у юридичних особах приватного права та нормальну професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг.

При визначенні безпосереднього об’єкта таких злочинів, виходячи з розподілу управлінської праці взаємопов’язаних і взаємодіючих ланок апарату управління, кожна з яких має відносну самостійність і виконує чітко визначені функції, за основу слід брати функціональну ознаку. Отже, безпосереднім об’єктом злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, є правильна діяльність державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, окремої організації, установи, підприємства (незалежно від форми власності), зміст якої визначається законодавством України, а також авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій і охоронювальні законом права і інтереси окремих громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства та держави.

Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, можуть бути: здоров’я і гідність особи, її права та свободи, власність, інші суспільні відносини. Предметами низки злочинів, передбачених нормами розділу XVII Особливої частини КК, можуть виступати: 1) офіційний документ (передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання та розповсюдження інформації, що має юридичне значення, через фіксацію її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці, дискеті чи іншому носії) – ст. 366; 2) хабар (незаконна винагорода матеріального характеру) – ст.ст. 368 і 369; 3) неправомірна вигода (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову) – ст.ст. 364-1, 365-2, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2.

З об’єктивної сторони злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг переважно характеризуються спільними рисами, до яких належать вчинення діяння: 1) з використанням влади чи службового становища і 2) всупереч інтересам служби. При цьому вказівка на конструкцію «використання службовою особою влади чи службового становища» як обов’язкову складову діяння в об’єктивній стороні злочину наявна тільки у ст. 364 КК. Однак, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, службова недбалість, одержання хабара, провокація хабара або комерційного підкупу не можуть бути вчинені без використання службовою особою свого службового становища.

Суб’єктами злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, виступають: 1) службова особа (ст.ст. 364, 365, 366, 367, 368, 368-2, 369, 370 КК); 2) службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст.ст. 364-1, 365-1, ч.ч. 3 і 4 ст. 368-3 КК); 3) особа, яка надає публічні послуги (ст. 365-2, ч.ч. 3 і 4 ст. 368-4 КК); 4) загальний суб’єкт (ч.ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч.ч. 1 і 2 ст. 368-4, 369, 369-2 КК).

Із суб’єктивної сторони злочини, передбачені розділом XVII Особливої частини КК, за винятком службової недбалості, характеризуються умисною формою вини. При визначенні суб’єктивної сторони злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, необхідно, насамперед, встановити, що службова особа: 1) усвідомлювала факт використання свого службового становища і той факт, що це суперечить інтересам служби; 2) передбачала, що такі дії завдають шкоди змісту правильної роботи державного чи іншого апарату або створюють загрозу настання такої шкоди, і бажала вчинити такі дії. Якщо при цьому винний передбачав можливість заподіяння істотної шкоди і бажав цього або свідомо припускав це, то все скоєне охоплюється однією формою вини – умислом (прямим чи непрямим).