Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кримінальне право.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
95.61 Кб
Скачать

Ст. 329 Втрата документів, що містять державну таємницю

Об’єкт – суспільні відносини у сфері охорони державної таємниц

Предметом цього злочину є: 1) документи, тобто письмові, з певними реквізитами акти, що містять відомості, які становлять державну таємницю (схеми, карти, накази, звіти, наукові висновки тощо); 2) інші матеріальні носії секретної інформації (дискети, кінофільми та ін.); 3) предмети, відомості про які є державною таємницею (наприклад нові види зброї, прилади, медичні препарати).

З об'єктивної сторони цей злочин характеризується наявністю трьох ознак: 1) порушення встановленого законом порядку поводження з документами, матеріальними носіями інформації або предметами; 2) втрата документа або предмета; 3) причинного зв'язку між порушенням правил і втратою.

Обов'язковою умовою втрати є вихід документів, предметів із володіння особи, якій вони були довірені, поза її волею. Якщо ж предмет переданий, залишений за волею особи, і відомості стали надбанням сторонніх осіб, то це буде розголошенням відомостей, що становлять державну таємницю, і кваліфікується за ст. 328.

З суб'єктивної сторони втрата документів, що містять державну таємницю, характеризується складною (змішаною) формою вини: щодо порушення правил можливий як умисел, так і необережність, а щодо самої втрати — тільки необережність.

Суб'єктом цього злочину є особа, якій документи, матеріальні носії секретної інформації, предмети були довірені. Це може бути обумовлено або службовими функціями, або роботою, що виконується, або окремим дорученням.

Військовослужбовець за втрату документів, що містять відомості військового характеру, відповідає за ст. 422.

Ст.332 Незаконне переправлення осіб через державний кордон України

Об’єкт – суспільні відносини які забезпечують встановлений порядок переходу державного кордону

З суб'єктивної сторони цей злочин вчинюється з прямим умислом. Як правило для злочину характерні корисливі мотиви і мета.

Об'єктивна сторона цього злочину проявляється в: 1) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 2) керівництві такими діями; 3) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.

Суб’єкт – загальний, 16 р.

Ст.334 Порушення правил міжнародних польотів

Об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують безпеку міжнародних польотів

Об'єктивна сторона цього злочину може полягати в таких діях: вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу або недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридоров, ешелонів.

Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом або необережністю.

Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, яка керує повітряним судном, незалежно від його типу та його приналежності.

Ст. 335 Ухилення від призову на строкову військову службу

Об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують порядок забезпечення призову.

Об’єктивна сторона – полягає в бездіяльності, а саме ухиленя, тобто неявка на призов.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел

Суб’єкт – спеціальний. Громадянин України, якому виповнилось 18 роківі призовною комісією визначено придатним до проходження служби.

Ст.336 Ухилення від призову за мобілізацією

Об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують порядок забезпечення призову.

Об’єктивна сторона – полягає в ухиленні від призову за мобілізацією будь-яким способом.

Суб’єкт – спеціальний, військовозобов’язаний, що знаходиться у запасі та громадянин, що на час мобілізації підлягає призову на військову службу

Суб’єктивна сторона – прямий умисел

Ст.337 Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів

Об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують порядок забезпечення призову.

Об’єктивна сторона – полягає у ч.1 – в ухилення від зобов’язань від обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, у ч2 – полягає в ухиленні від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів

Суб’єкт – спеціальний (ухилився від обліку чи зборів)

Суб’єктивна сторона – прямий умисел

Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян

Ці злочини істотно порушують суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування органів влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їх представників; протидіють нормальній діяльності цих органів, послаблюють їх авторитет, заподіюють шкоду життю, здоров'ю, гідності або власності громадян, іншим об'єктам, які охороняються законом.

Родовим об'єктом цих злочинів є певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян і фізичними особами, у зв'язку із здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З об'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).

Більшість цих злочинів сформульовані як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності, незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи споруд). У деяких випадках для закінченого складу злочину необхідне встановлення певних наслідків (наприклад, при самоправстві, насильстві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв'язку). У цих випадках для наявності об'єктивної сторони необхідно встановити причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали.

З суб'єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).

Суб'єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 345). В деяких випадках суб'єктом може виступати і службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340). Залежно від безпосереднього об'єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи:

1. Злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339).

2. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян (статті 340 і 341).

3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342—353).

4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357—360).

5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян (статті 354—356).