Ст.263 Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Об’єкт - ГБ

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої.

Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без вказаного дозволу.

Злочин має місце лише за умови, що зазначені дії вчиняються без передбаченого законом дозволу, тобто є незаконними.

З суб'єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені лише з прямим умислом, їх мета і мотив можуть бути різними.

Суб'єктом злочинів може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Ст.263-1 Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї або незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв

Об’єкт – ГБ

Предмет – вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини

Об’єктивна сторона сторона полягає в незаконному виготовленні предметів злочину, а також переробка чи ремонт вогнепальної зброї

Суб’єкт – загальний, 16 р.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел.

Злочини проти безпеки виробництва

Родовим об'єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва, тобто відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання шкоди для життя, здоров'я працівників шкідливими чинниками. Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на отримання суспільно корисного результату. При чому це може бути не тільки безпосередньо виробництво певних благ, а й діяльність по наданню медичних, освітніх, побутових та ін. послуг.

Складовим елементом такої системи є технічні та правові норми. Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми. В цій системі норми кримінального права охороняють відносини безпеки виробництва від найбільш небезпечних посягань.

Основним безпосереднім об'єктом цих злочинів є безпека окремих видів виробництв. Додатковими обов'язковими об'єктами всіх злочинів, що посягають на безпеку виробництва, виступають життя і здоров'я людини, а додатковими факультативними об'єктами — власність і довкілля (екологічна безпека).

З об'єктивної сторони злочини проти безпеки виробництва сконструйовані як злочини з так званим матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв'язку. Суспільно небезпечне діяння як ознака об'єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами. Диспозиції статей є бланкетними.

Суб'єктивна сторона злочинів визначається їх об'єктивною стороною. Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків — тільки необережність (тобто змішана форма вини або необережність у чистому вигляді).

Суб'єкт злочинів проти безпеки виробництва – спеціальний. Це особи, які зобов'язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: службові особи і громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271 КК, в інших випадках це випливає із закону (статті 272–275 КК); робітники і службовці (статті 272–275 КК); сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274 КК).

Ст.271 Порушення вимог законодавства про охорону праці

Об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують безпеку праці

Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку праці. Згідно зі стандартами — безпека праці це «стан умов праці, при якому виключено вплив на працюючих небезпечних та шкідливих факторів виробництва»¹

Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб'єкт злочину — службова особа підприємства, установи, організації або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності.

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту

Транспортні злочини - суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.

Враховується тяжкість злочину, вид транспорту.

злочини, які вчиняються на залізничному, водному чи повітряному транспорті (276-285 КК),

на автомобільному і міському електротранспорті (286-290 КК).

порушення чинних на транспорті правил та пошкодження магістральних трубопроводів (291, 292 КК).

Об'єкти залежать від:

видів транспорту, якими можуть вчинятися ці злочини,

від характеру об'єктивної сторони та кваліфікуючих обставин.

злочини вчинені із застосуванням насильства або погроз, додатковий безпосередній об'єкт - життя і здоров'я особи.

Предмет: транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.

Об'єктивна сторона:

- злочини з матеріальним складом, містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними.

- з формальним.

- вчинені лише шляхом дії, виражається в порушенні певних правил.

Обов'язковою ознакою злочинів з матеріальним складом є наслідки:

загибель однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велика матеріальна

шкода, інші тяжкі наслідки.

створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків.

причинний зв'язок між діянням і наслідками, що наступили ( призначаються експертизи).

За справами цієї категорії для його встановлення

Суб'єктивна сторона: злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків.

Суб'єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-річного віку.

Лише за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів (ст.277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), а також за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч.2,З ст.289) відповідальність настає з 14-річного віку. Деякі транспортні злочини може вчиняти лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб'єкт.