19. Спрощення у групах приголосних: -Ж(Д)Н, -З(Д)Н,-С(Д)Н,-С(Т)Л- У групах цих приголосних при зміні слова випадають Д і Т : тиждень-тижня, щастя-щасливий. -З(К)Н,-С(К)Н у групах цих приголосних випадає К при творенні слів із суфіксом -НУ: бризк-бризнути.

20. Правопис слів іншомовного походження –

21. Велика літера у власних назвах –

22. Лексикологія – це розділ мовознавства у якому вивчають склад мови.

23. Як поділяють лексику укр. Мови залежно від мети.. –

- власне українська лексика і запозичені слова ; - загальновживана лексика і професійна; - активна і пасивна; - застарілі і нові слова.

24. Як поділяється лексика укр. Мови з погляду походження – За походженням слова поділяються на власне українські на запозичені з інших мов.

25. Термін – це  слово або словосполучення, застосоване для позначення деякого поняття.

-загальнонаукові

-міжгалузеві

-вузькогалузеві

26. Омоніми – це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення. В народі омоніми часто не відрізняються від омографів та омофонів. Омоніми з'являються внаслідок:

1.звукових змін у слові у процесі розвитку мови;

2. смислових змін у слові у процесі розвитку мови;

3. випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;

4. випадкового збігу звучання форми різних слів.

Приклад: вгорі — в горі

27. Синоніми – це це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Види синонімів: 1. Морфологічні синоніми Синтаксичні синоніми 2. Словотвірна синонімія

3. Фразеологічні синоніми 4. Фонетичні синоніми 5. Деографічні (значеннєві) синоніми

6. Стилістичні синоніми

Приклади:  проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.

28. Антоніми - парні різнокореневі слова з протилежним значенням. У ролі антонімів можуть виступати повнозначні частини мови, що показують якість: іменники (хоробрість — боягузтво), прикметники (коханий — остогидлий), дієслова (дружити — ворогувати), прислівники (мирно — войовничо).

29. Пароніми -  слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий, громадський і громадянський, дружний і дружній. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

30. Професіоналізми –це слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Прикл: для моряків : кок(кухар), камбуз( кухня).

31. Жаргонізми – слова вживання яких обмежене нормами спілкування, прийнятими в певному соціальному середовищі . Прикл: прикид(одяг), злиняти(щезнути).

32. Історизми – ці слова виникають і виходять із ужитку разом із певними явищами, соціальними устроями, речами. Прикл: князі, джури, сотники

33. Архаїзми – слова які в процесі мовлення були замінені більш сучасними. Прикл: «Десниця» - права рука, «Щуйця» - ліва.

34. Неологізми – це новостворений термін , слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови.

35. Діалектизми – позанормативний елемент літературної мови, що має виражену діалектну віднесеність. Прикл: сього, сего, цей, цього.

36.Лексикологія- наука об’єктом вивчення якої є словниковий склад мови.

37. Словники бувають : - орфографічні, - фразеологічні, - етимологічні, - тлумачні, - перекладні, - лінгвістичні, - енциклопедичні, - історичні, - словник власних імен, -синонімів.

38 Енциклопедичні словники- це словник у якому в алфавітному порядку розповідається про явища, події, відкриття, видатних людей, поняття. 39 Лінгвістичні словник..- наводиться інформація про слова(тлумачення прямих і переносних значень слів.

40.Орфографічні-правильність написання слів

41.Етимологічні-подають відомості про походження і генетичні зв’язки слів.

42.Тлумачні-у них подано опис значень слів.

43.Етимологічні-розглядає слово з погляду його походження.

44.Історичні- словник, у якому подається з поясненням та документацією лек­сика давніх писем, пам'яток.

45.Стилістика- це наука про виразові засоби мови, яка вивчає стилі мовлення. Стилів є 7: 1.Розмовно-побутовий . 2. Офіційно-діловий. 3.Публіцистичний. 4. Художній. 5. Науковий. 6. Епістолярний . 7. Конфесійний.

46.Стиль-сукупність мовних засобів і прийомів,вибір яких зумовлюється змістом,характером метою.

Жанр - це різновид функціонально-мовленнєвого стилю, що де термінується п*ятьма факторами: а) формою будови; б) характером наявної інформації; в) емоційною забарвленістю

47.Публіцистичний стиль – призначений для формування громадської думки.

48.Художній стиль-цей стиль має естетично-інформативну функцію. Інформативність тут здійснюється не шляхом простого повідомлення фактів,а через художній образ.