13. Правопис слів, які мають…. –– М*який знак ПИШЕМО: 1. Після букв Д, Т, З, С, Ц, Л, Н, якщо ці букви передають м*які звуки [ д' ][ т' ][ з' ][ с' ][ ц' ] [ л' ][ н'] . Прикл: мідь, стать, мазь, сіль, лосось. 2. Після букв, що передають м*які приголосні у середині складу перед буквою «О» . Прикл: льон, сьогодні, трьох. 3. Після м*якого приголосного [ л '] перед наступним м*яким приголосним : Прикл: сільський, учительський, їдальня. 4 У дієсловах на - ТЬ , -ТЬСЯ Прикл: писать, читать, сміяться. 5. У суфіксах -еньк- маленький -есеньк- чистесенький -ісіньк- гарнісінький -юсіньк- манюсінький -оньк- дитинонька 6. Після «Р» у слові «горький» М*який знак НЕ ПИШЕМО : 1. Після букв Б,П, В,М,Ф,Ж,Ч,Ш,Г,К,Х. Прикл: голуб,піч, стаж 2.Після «Р», що позначає твердий звук [р]. Прикл: Сибір, Харків. 3. Перед буквами, що позначають м*які або пом*якшені приголосні . Прикл: кузня, цвях, весняний, різбяр ( але ТЬМ*ЯНИЙ) 4. Після «Н», перед Ж,Ч,Ш,Щ. Прикл: тонший, кінчик, барабанщик. АПОСТРОФ Пишемо перед Я,Ю,Є,Ї 1. Б, П, В, М, Ф,. Прикл: б*є, п*є, в*є, верф*ю 2. Після «р», що позначає твердий приголосний. Прикл: пір*я, подвір*я, матір*ю. 3. Після префіксів та першої частини складних слів, які закінчуються на твердий приголосний. Прикл: з*явитись, під*яремний, дит*ясла, трьох*ярусний. 4. Після літери «К» у словах Лук*ян, Лук*янівка, Лук*яненко… 5. Після літер Б,П, В,М,Ф,Ж,Ч,Ш,Р в словах іншомовного походження. Прикл: Руж*є, Монтеск*є, ін*акція, ад*ют ант, кон*юктивіт, кон*йоктура. Апостроф не ставиться перед Я,Ю,Є,Ї. 1. Після букв Б,П, В,М,Ф, якщо перед ними стоїть інший кореневий приголосний, крім «Р». Прикл: Свято, цвях, морквяний, мавпячий АЛЕ верб*я, торф*яний. 2. Після літери «Р»,що позначає м*який звук[р']. Прикл: ряска, буряк. 3. Після Б, П, В, М, Ф в іншомовних словах, якщо Я,Ю позначають пом*якшення попереднього приголосного. Прикл: пюре, бюро, пюпітр, фюзеляж. Буквосполучення ЙО, ЬО ЙО пишемо: 1. На початку слова й після приголосного. ПРикл: Йосип, район, привілейований. 2. Після приголосного переважно на початку скліду. Прикл: бульйон, медальйон,павільйон. ЬО пишеться після приголосного для пом*якшення його перед «О». Прикл: сьомий, трьох.. «Н» та «НН» 1.Буквосполучення «НН» зберігається у прикметниках та іменниках утворених від таких самих прикметників. Прикл: старанний-старанність,численний-численність. 2. У прикметниках - енн- здоровенний зі значенням дії - анн- невблаганний - янн- 3. У збільшувально підсилювальному суфіксі –енн- . Прикл: силенний. «Н» не подвоюється У дієприкметниках. Прикл: зроблений, вивершений, довгожданий. У дієприкметниках «Н», у прикметниках «НН». Прикл: нездоланий-нездоланний.

14. Правопис займенників -неозначені займенники з частками «казна», «хтозна», «будь-небудь», «то», «ось», «таки» пишуться через дефіс. Префікси «де» , «аби» та постфікс «ся» пишуться разом. -заперечні займ. з ні пишуться разом. Прикл: ніхто, ніщо, ніякий.. -питальні займ використовуються для вираження питання про особу чи предмет,їхню ознаку чи к-сть. відносні займ звучать як питальні, але вживаються для звуку частин складного речення

15. Правопис прислівників –

16. Правопис частки НЕ з дієсловами…. – Правопис частки НЕ : Разом: 1. Якщо без НЕ слово не вживається : ненавидіти, неволити,незнаний,небачений… 2.Якщо з додаванням префікса НЕДО, що надає значення не повноти якості: недобачати,недоказувати, недоважувати. 3. З дієприкметниками , що перейшли в прикметники: недооцінений, недокритий. 4.З дієприкметниками, якщо він є означенням і не має залежних слів: нерозроблені питання, несказані слова. 5. Якщо при дієприкметниках ( і прикметниках) є слова вельми, дуже,надзвичайно,надто: надто неуважний студент, дуже невеселий день. Окремо 1. З усіма частинами мови, якщо є заперечення: він не уважний, він мені не брат. 2. З дієсловами : не пише, не вчить, не малює. 3. З дієприкметниками : не близько, не довго. 4. Якщо дієприкметник (прикм) виступає присудком: проблеми не вирішені, картина не намальована . 5. Якщо є залежні слова ще, ніким, зовсім і т.д.: мною не сказані слова, ще не розроблені питання. 6. При дієслівних формах на -но, -то й дієприслівниках: роботу не закінчено,підлоги не вимито.

17. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини разом з іменником кількісний числівник відмінюється як узгоджене означення.

18. Поєднання і подовження… -

1. При збігу однакових приголосних на межі морфем (префікса і кореня, кореня і суфікса, основи дієслова і пост­фікса, частин складноскорочених слів): роззнайомитися, оббігти; сон - сонний, туман - туманний; пасся, пере­нісся; міськком, юннат.

2. У прикметниках на -?енн(ий), -?анн(ий) (-?янн(ий)) зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, прощенний, нездоланний, невпізнанний, незрівнянний.

3. У словах бовван, Ганна, лляний, овва, ссати і похідних від них.

Подовження приголосних д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч після голосного перед [я, ю, є, і] відбувається:

1.    В усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): зілля, зіллям, у зіллі; сторіччя, сторіччю, у сторіччі. Але: сторіч, знань, знарядь.

Якщо в родовому відмінку множини закінчення -ів, то подовження зберігається: відчуття – відчуттів, відкрит­тя – відкриттів.

2. Перед [я, ю, є, і] в усіх відмінках деяких іменників 1-ї відміни (чол. і жін. роду): суддя, судді, суддею, суддю, суддів; Ілля, Іллі, Іллю, Іллею; стаття, статті, статтею (але – статей).

3. Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду (III відміна), основа яких у називному відмінку закінчується одним м’яким або шиплячим приголосним: зав’язь – за­в’яззю, повінь – повінню, відстань – відстанню, ніч – ніччю, Січ – Січчю, суміш – сумішшю, подорож – подорожжю.

Якщо в називному відмінку однини основа закінчуєть­ся на два приголосних, губний або р, то подовження не відбувається: радість – радістю, кров – кров’ю, матір – матір’ю.

4. У прислівниках типу зрання, навмання, попідтинню.

5. У формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллєш, ллють