- •Такі фун-ї мови
- •Мовні норми -
- •В укр. Мові правопис слів(орфографія) зумовлений такими принципами як:
- •Правопис прислівників –
- •У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини разом з іменником кількісний числівник відмінюється як узгоджене означення.
- •Поєднання і подовження… -
- •Правопис слів іншомовного походження –
- •Велика літера у власних назвах –
- •Як поділяють лексику укр. Мови залежно від мети.. –
- •49.Розмовно- побутовий стиль
- •8. За ступенем складності:
- •9. За стадіями відтворення:
- •10. За терміном виконання:
- •12. За юридичною силою:
- •13. За способом фіксації
- •14. За терміном зберігання:
- •71. Службове листування
- •77.Завдання культури мови:
- •79.Ознаки культури мови:
Державна мова – це закріплена традицією або законодавством мова вживаня якої обов’язкове в органах держ-го управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах у закладах освіти, науки, куль-ри у сферах зв’язку
Держ. Статус мови- це мова державних документів, ділових паперів, закріплюється законодавчо (конституцією) як правило, за мовою більшості населення[
Стаття 10 Конституції України Державною мовою в Україні є українська мова.
Стаття 24 – недопустимість привілеїв чи обмеження за мовними ознаками.
Стаття 92 – порядок застосування мов визначених виключно законом України.
Стаття103 – обов’язкове володіння укр. Мовою президента України.
Стаття 148 – обов’язкове володіння укр. мовою проф. суддями.
Такі фун-ї мови
Номінативна функція -Називає
Комунікативна фун-я – її суть полягає у тому, що мова викори-ся для інформаційного зв’язку суспільства.
Експресивна фун-я – мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини.
Ідентифікаційна фун-я – мова є засобом спілкування тільки для тих хто її нає.
Глосеологічна фун-я - Гносеологічна функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом і знаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.
Мислетворча фун-я – мова є засобом формування думки
Естетична фун-я – мова є знаряддям і водночас матеріалом створення культурних цінностей.
Культуроносна фун-я – мова це носій культури.
Літературна мова – це унормована, регламентована, відшліфована форма, загально-народної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери, суспільної діяльності людей.
Норми літ. Мови – це сукупність мовних засобів, що відповідають системі мови й сприймаються її носіями, як зразок розвитку мови і суспільства.
Мовні норми -
орфоепічні норми (вимова); Наприклад: (молод'ба)
акцентологічні норми (визначають правильний словесний наголос); Наприклад: вихо!дити- ви!ходити
лексичні норми (розрізнення значень і семантичних відтінків, закономірності лексичної сполучуваності);
словотвірні норми (регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі слова);
морфологічні норми (регулюють вибір варіантів морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами);
синтаксичні норми (регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень);
стилістичні норми (доцільність використання мовно-виражальних засобів у конкретному лексичному оточенні, відповідній ситуації спілкування);
орфографічні норми (написання слів);
пунктуаційні норми (вживання розділових знаків).
В укр. Мові правопис слів(орфографія) зумовлений такими принципами як:
Фонетичний – якщо слово пишеться так як ми його вимовляємо
Морфологічний – якщо для написання слова потрібно точно знати його будову.
Історичний або традиційний – це коли ні вимовою ні морфологічним складом, ні певним правилом.
Смисловий(Семантичний, деференціюючий) – це коли написання слова залежить від того, що це слово означає.