Тема 4. Основні елементи фінансової політики

1. Сутність та завдання фінансової політики.

2. Основні елементи та види фінансової політики.

3. Принципи фінансової політики в умовах регулювання економіки.

1. Фінансова політика – це сукупність заходів держави з організації та використання фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства.

Вона знаходить свій вплив у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів та їх використанні.

Головне завдання фінансової політики – є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізацію державної програми економічного і соціального розвитку.

Фінансова політика це самостійна форма діяльності держави в галузі фінансових відносин.

Основні завдання фінансової політики:

1. Формування максимально можливого обсягу фінансових ресурсів як матеріальної бази любих перетворень в державі;

2. Забезпечення збереження та укріплення існуючої в державі системи суспільних відносин;

3. Зниження соціальної напруги в суспільстві та максимальне зменшення переходу від однієї системи відносин до іншої;

4. Формування фінансових ринків та фінансового механізму ринкової економіки.

Основною метою фінансової політики – є оптимальний розподіл ВВП між галузями народного господарства, соціальними групами населення, територіями.

Фінансова політика держави залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів.

До зовнішніх слід віднести:

-залежність держави від економічних взаємозв”язків з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, обміну технологіями, експортними можливостями самої держави;

-інтеграції зі світовими економічними системами.

До внутрішніх факторів відносять:

-форма власності на основні засоби виробництва;

-структура економіки;

-соціальний склад населення;

-рівень добробуту;

-інтелектуальний рівень населення;

-стан розвитку економіки і організації грошового обігу;

-стабільність грошової одиниці;

-розвиток форм кредитування.

Фінансова політика – це динамічний процес, що змінюється, коригується з урахуванням практичної необхідності.

2. Політика та політичний вплив зводяться до трьох основних елементів:

1. по-перше, визначення та постановка головної мети, конкретизація перспективних і найближчих завдань, які необхідно вирішити для досягнення поставлених цілей за визначений період діяльності суспільства;

2. по-друге, розробка методів, засобів і конкретних форм організації відносин, за допомогою яких дана мета досягається в найкоротші терміни, а найближчі і перспективні завдання вирішуються оптимальним чином;

3. по-третє, підбір і розстановка кадрів, які можуть вирішувати поставлені завдання і організовувати їх своєчасне виконання.

Розглянемо структуру фінансової політики.

Існує два типи фін. політики:

-дискреційна, або політика, яка проводиться безпосередньо урядом;

- не дискреційна.

Фінансова політика поділяється за певними ознаками:

1. за видами:

Поточну фінансову політику – це оперативне регулювання фінансового ринку та його ланок для забезпечення нормального функціонування фінансового механізму та підтримки збалансованої рівноваги між ланками фінансової системи;

Довгострокову фін. політику – направлена на вирішення загальномаштабних економічних завдань, що потребують великих затрат часу та капіталу.

2.за просторовими аспектами:

Бюджетну фін. політику – це комплекс юридичних, економічних та організаційних заходів держави, направлених на складання бюджету та регулювання бюджетного процесу, управління бюджетним дефіцитом.

Податкову фін. політику – являє собою систему заходів держави в галузі оподаткування та податкового законодавства.

Кредитну фін. політику – це сукупність економічних методів та юридичних норм, направлених на управління рухом кредитного капіталу.

Облікову (дисконтну) фін. політику – забезпечується шляхом маневрування, тобто збільшення або зменшення облікової ставки з метою впливу на обсяги кредитів, темпи інфляції та стан платіжного балансу.

Валютну фін. політику – це сукупність економічних, юридичних та організаційних форм і методів в галузі валютних відносин, що здійснюються державою та міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Вона поділяється на :

Дисконтну валютну політику – система економічних та організаційних заходів, направлена на використання облікової ставки відсотка для регулювання руху інвестицій і балансування платіжних зобов”язань та корегування валютних курсів.

Валютну дивізну політику – система регулювання валютних курсів шляхом купівлі та продажу валюти за допомогою валютної інтервенції.

Валютна інтервенція – це втручання держави до валютного ринку з метою обмеження курсу національної валюти, його підвищення або зниження.

Субсидування – надання певних субсидій на купівлю-продаж валюти.

Диверсифікація валютних резервів.

Політику управління фінансами – використання фінансового менеджменту у фінансовій сфері.

3.за ознаками, що включають регулюючі засоби:

Дефляційну фінансову політику - система економічних та фінансових заходів направлена на зниження курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют;

Рефляційну фінансову політику – система заходів направлена на підвищення курсу національної валюти по відношенню до курсу іноземної валюти.