Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект лекцій.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
472.58 Кб
Скачать

6. За методами проведення – тобто прийомами і способами здійснення фінансового контролю, розрізняють:

- перевірка – це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово господарської діяльності підприємств, установ, організацій.

- обстеження – визначають становище, що склалось в окремих напрямках господарської діяльності суб”єкта і встановлюють перспективу його розвитку;

- нагляд – здійснюється контролюючими органами за економічними суб”єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності і передбачає дотримання ними встановлених правил і нормативів.;

- аналіз фінансових результатів – передбачає детальне вивчення періодичної і річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності;

- спостереження – це постійний контроль з боку кредитних організацій за цільовим використанням виданих кредитів і фінансовим станом підприємств-клієнтів;

- ревізія – це повне обстеження фінансово-господарської діяльності підприємств з метою перевірки її законності, достовірності, цілеспрямованості та ефективності;

- аудит – це комплексна перевірка оприлюднення бухгалтерської звітності,

обліку, статистичної звітності, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб”єкта господарювання з метою визначення достовірності його звітності..

3. Для проведення фінансового контролю з боку законодавчих органів створені відповідні структури, комітети і комісії.

Основне місце в системі фінансового контролю відводиться Рахунковій палаті ВРУ – вона здійснює контроль за державною власністю і державними грошовими коштами.

Вона виконує наступні завдання:

- організація контролю за виконанням державного бюджету і позабюджетних фондів;

- підготовка пропозицій усунення виявлених порушень і покращання бюджетного процесу;

- контроль за надходженням і рухом бюджетних коштів на рахунках у банках.

Президентський контроль – здійснюється у відповідності з Конституцією України шляхом підписання указів з фінансових питань, законів, призначення і звільнення з посади міністра фінансів України, призначення на посаду Голову НБУ.

Контроль з боку Уряду України – полягає у контролі процесу розробки і виконання державного бюджету, здійснення єдиної політики в галузі фінансів, грошей, кредиту, регулює фінансову діяльність міністерств і відомств.

Міністерство фінансів України – розробляє фінансову політику держави та безпосередньо контролює її здійснення.

Оперативний контроль в рамках Мінфіну здійснюють: Державне казначейство і КРУ.

Органи ДК – здійснюють державну бюджетну політику, пов”язану з процесом виконання держбюджету, контролюють надходження і цільове використання державних коштів.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України – здійснює державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг шляхом:

- ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

- нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

- нагляду за діяльністю фінансових установ.

Державна податкова адміністрація – забезпечує контроль за виконанням податкового законодавства з питань повноти нарахування і своєчасної сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Особлива роль у проведенні фінансового контролю належить НБУ – організовує і контролює грошово-кредитні відносини в державі, здійснює емісію грошей, реєстрацію КБ, видачу КБ ліцензій направо проведення окремих банківських операцій, нагляд за діяльністю КБ, проведення міжнародних розрахунків держави.

4. Аудиторський контроль відноситься до недержавного виду фінансового контролю.

Він набув розповсюдження в Україні з 1993 року з прийняттям Закону „Про аудиторську діяльність”. З переходом до ринкової системи управління економікою і появою різних комерційних структур (КБ, страхові компанії, ВАТ, ЗАТ, СП) різко підвищились вимоги до їх фінансової надійності і об”єктивності при оцінці фінансового стану.

Він поділяється на:

-зовнішній – незалежний позавідомчий аудиторський контроль. Його проводять оремі фізичні особи, які отримали сертифікат аудитора, зареєстровані як ПП чи АФ, які можуть мати будь-яку організаційно-правову форму передбачену законодавством. Після занесення їх до Реєстру суб”єктів аудиторської діяльності вони отримують Свідоцтво на право здійснювати аудиторську діяльність і можуть проводити незалежний фінансовий контроль.

-обов”язковий – підлягають КБ, страхові організації, біржі, позабюджетні фонди, ВАТ, СП. Результат аудиторської перевірки оформлюється у формі аудиторського висновку і аудиторського звіту. Цей документ має юридичну силу для всіх юридичних і фізичних осіб.

-ініціативний – здійснюється за рішенням самого економічного суб”єкту.

В 1993 році створена Аудиторська палата України, діяльність якої направлена на активізацію, упорядкування, становлення і розвиток інституту аудиторів, підвищення якості їх роботи, в тому числі з урахуванням вимог міжнародних стандартів аудиту МСА, які прийняті як національні.