Тема 12. Фінансове планування

1. Поняття і завдання фінансового планування.

2. Методи визначення фінансових потреб.

3. Планування державних фінансів.

4. Загальна структура бізнес-плану та порядок його розробки.

1. Фінансове планування – це процес оцінки фінансових результатів необхідних для продовження діяльності підприємства і своєчасного визначення методів його фінансування.

Головним інструментом організації планування є – фінансовий план підприємства, платіжний календар та бізнес-план.

Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основні завдання фінансового планування:

• Забезпечити виробничу та інвестиційну діяльність необхідними фінансовими ресурсами;

• Встановити раціональні фінансові відносини із суб”єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

• Визначити шляхи ефективного вкладання капіталу, дати оцінку раціонального його використання;

• Виявити мобілізацію резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

• Здійснити контроль за утворенням та використанням платіжних засобів.

Об”єктом фінансового планування – є доходи підприємств, включаючи нагромадження (прибуток), взаємовідносини з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, обсяг капітальних вкладень, операції на ринку ЦП, обсяг довгострокових кредитів банків на інвестиційні заходи, потреба підприємств у власних оборотних коштах і джерела їх покриття.

Виходячи з вищевикладеного, фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими і маркетинговими показниками підприємств у плановому періоді.

2. Без надійної методики оцінки фінансових потреб підприємство може залишитись без достатніх коштів для сплати відсотків за кредитами, рахунків постачальникам, орендної плати та комунальних послуг.

В практиці фінансового планування застосовують наступні методи:

1. Метод економічного аналізу – дозволяє визначити основні закономірності, тенденції руху натуральних і вартісних показників, внутрішні резерви підприємства. На основі доступної звітно-облікової інформації оцінюється фінансове положення підприємства. Це дозволяє охарактеризувати його платоспроможність, ефективність, доходність діяльності, а потім за результатами прийняти певні рішення.

2. Нормативний метод – полягає в тому, що на основі раніше встановлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарюючого суб”єкта у фінансових ресурсах та їх джерелах. Такими нормативами є ставки податків, зборів, норми амортизаційних відрахувань тощо.

3. Балансовий метод – використовується для визначення майбутньої потреби у фінансових коштах.

4. Метод грошових потоків – служить інструментом для прогнозування розмірів та строків надходжень необхідних фінансових ресурсів. Теорія прогнозу грошових потоків базується на очікуваних надходженнях коштів на визначену дату та бюджетуванням усіх витрат.

5. Метод багатоваріантності розрахунків – заключає у собі розробку альтернативних варіантів планових розрахунків, з тим, щоб вибрати з них оптимальний, при цьому критерії вибору можуть бути різними. Цей метод дає можливість проаналізувати діяльність підприємства в різноманітних економічних ситуаціях.

6. Методи економіко-математичного моделювання – дозволяють кількісно виразити близькість зв”язків між фінансовими показниками та основними факторами, що їх визначають.