Основними принципами бюджетної системи є:

1. Принцип єдності – означає існування єдиного розрахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Вона забезпечується єдиною правовою базою, бюджетною класифікацією, формами бюджетної політики.

2. Принцип повноти – полягає у відображенні у бюджеті всіх статей доходів і видатків.

3. Принцип достовірності – це формування бюджету на основі реальних показників, науково-обгрунтованих нормативів та відображення у звіті про виконання бюджету тільки тих доходів і витрат, які є результатами кінцевих операцій банку.

4. Принцип гласності – забезпечує висвітлення в ЗМІ показників бюджетів і звітів про їх виконання.

5. Принцип наглядності – це відображення показників бюджетів у взаємозв’язку із загальноекономічними показниками в Україні і за її межами шляхом використання засобів інформативності, результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

6. Принцип самостійності – забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямків їх використання відповідно до законодавства.

7. Принцип ефективності – полягає у тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнути запланованих цілей при залучені мінімального обсягу бюджетних коштів та досягати максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Призначення бюджету в державі визначається через систему економічних відносин між:

-державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів і накопичень;

-державою і населенням у процесі розподілу і перерозподілу ВНП;

-окремими ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні.

3. Бюджетні ресурси – це частина фінансових ресурсів держави, сконцентрована в бюджетах усіх рівнів, що входять до бюджетної системи України.

Основними джерелами ресурсів бюджету є податки, збори та інші надходження.

У загальній сумі податків, що сплачуються до бюджету значна частка належить ПДВ та АЗ, що свідчить про недосконалість податкової системи, її фіскальний характер і загально низьку податкову культуру в державі.

Бюджетний процес – це регламентована законом діяльність органів влади з організації, складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету.

Він складається з двох частин:

-бюджетного планування;

-бюджетного прогнозування.

Бюджетне планування – комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів з визначення доходів і видатків бюджетів на всіх стадіях бюджетного процесу.

Організаційно-технічні засади регламентуються законодавчими актами, підзаконними актами, конституцією України.

Завдання бюджетного планування:

-достовірне визначення обсягу і джерел формування доходів бюджету;

-рівномірний розподіл видатків за окремими групами і галузями;

-збалансування бюджету.

Методи бюджетного планування:

-загальний метод – балансовий;

-планування окремих статей – нормативний;

-метод прямого рахунку;

-аналітичний;

-коефіцієнтний.

Процедура бюджетного планування – це послідовність заходів і дій зі складання і розгляду проекту бюджету. Вона визначена Законом „Про бюджетну систему України” і на державному рівні включає такі етапи і стадії:

1. Складання проекту бюджету;

2. Розгляд Закону про Державний бюджет України;

3. Виконання бюджету.

Бюджетне прогнозування – це визначення вірогідних показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це є науково-аналітична стадія розробки бюджету, в процесі якої формується концепція, шляхи її вирішення і основні цілі, які повинні бути досягнуті.

Це один із видів економічного прогнозування в часі, може поділятись на короткострокове (1-5 років); довгострокове (5-10 років).

Найбільш прийнятними його методами є екстраполяція, метод експертних оцінок, моделювання тощо.

4. Вертикальна структура бюджету за рівнями влади характеризується двома поняттями: бюджетним устроєм і бюджетною системою.

Бюджетний устрій – дає характеристику яким чином побудована бюджетна система, це організація вертикальної структурної побудови бюджету держави за рівнями влади.

Основами бюджетного устрою є:

• Розробка та затвердження принципів побудови бюджетної системи;

• Виділення видів бюджетів;

• Розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

• Організація взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.

Бюджетна система – це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами і формуються на єдиних принципах, під впливом державного устрою та адміністративно-територіального поділу держави, і є формою організації бюджетних відносин в Україні.

Згідно бюджетного кодексу бюджетна система України складається з :

1. Державного бюджету України;

2. Місцевих бюджетів (11785 самостійних місцевих бюджетів).

До місцевих бюджетів належать:

-бюджет АРК;

-обласні;

-міські;

-районні;

-бюджети місцевого самоврядування (сіл, селищ, територіальних громад).

Сукупність показників бюджетів всіх рівнів, що входять до складу бюджетної системи називається – зведеним бюджетом України.

Всі ланки бюджетної системи є самостійними. Самостійність забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначати напрями їх використання.

5. Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок створення бюджету і його виконання.

Він регламентується Бюджетним кодексом, в якому визначені учасники бюджетного процесу, їх повноваження, порядок складання бюджету, його контроль.

Учасниками бюджетного процесу є:

-президент України;

-органи виконавчої влади всіх рівнів;

-фінансові органи;

-органи кредитно-грошового регулювання;

-органи фінансового контролю;

-державні позабюджетні фонди;

-головні розпорядники бюджетних коштів.

Етапи бюджетного процесу:

1. Складання проекту бюджету.

Мінфін і Мінекономіки подають міністерствам бюджетні запити, доводять до місцевих органів влади інструктивні листи про особливості складання бюджету.

На основі аналізу бюджетних запитів Мінфін готує проект закону про Держбюджет України і подає його Кабінету Міністрів на розгляд. КМУ до 15 вересня приймає постанову про схвалення проекту закону і подає його до ВР.

2. Розгляд та затвердження Закону про Державний бюджет України.

Бюджет має бути затверджений до 1 грудня. Затвердження відбувається шляхом прийняття Закону „Про державний бюджет” на відповідний рік. Після 1 грудня починається формування місцевих бюджетів.

3. Виконання бюджету.

Виконання державного і місцевих бюджетів організовує КМУ через Міністерства і відомства, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів. Контроль за виконанням бюджету здійснює Верховна рада та місцеві ради народних депутатів.

4. Затвердження звіту про виконання бюджету.

Звіт про виконання державного бюджету затверджує Верховна рада. Складання звітності про виконання ДБ здійснюється Державним казначейством.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містять пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період.

Бюджетний період – термін, протягом якого діє складений і затверджений бюджет.

Бюджетний розпис – документ, в якому встановлюється розподіл доходів і бюджетних асигнувань головним розпорядникам по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетна класифікація – групування доходів і видатків бюджету за відповідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.

Бюджетна класифікація має такі складові: