1.Поняття трудового стажу,його види та значення в праві соціального забезпечення.

Трудовий стаж - це загальна тривалість як трудової, так і іншої громадської діяльності, з якою законодавство України пов’язує певні правові наслідки та виникнення юридичних фактів.

Трудовий стаж в загальній формі визначається як тривалість трудової діяльності працівника, Стосовно сфери соціального забезпечення трудовий стаж можна визначити як нараховану за встановленими правилами тривалість минулої трудової та іншої суспільно-корисної діяльності громадян, яка протікає в певних, визначених законом, суспільних формах і з якою пов'язуються правові наслідки в області соціального забезпечення.

Юридичне значення трудового стажу полягає в тому, що він є одним із юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення правовідносин з соціального забезпечення, зокрема пенсійних пра­вовідносин та правовідносин з надання допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

Трудовий стаж, як особлива міра величини трудової діяльності, має кількісну і якісну характеристики. Перша відображує загальну тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, друга - є показником не тільки тривалості, а й характеру трудової діяльності за певними кваліфікаційними ознаками (важкі та шкідливі умови праці, сфера, в якій проходить трудова діяльність, неперервність праці тощо). Виходячи з цього, трудовий стаж поділяється на: загальний стаж (кількісна характеристика); спеціальний та неперервний (якісна характеристика).

Трудовий стаж має значення для визначення правового статусу особи (пенсіонер, ветеран праці тощо).

Значення загального трудового стажу в пенсійному забезпеченні суттєво зросло, особливо при призначенні пенсій по старості. Від трудового стажу залежить не тільки право на пенсію, але і її розмір. Наприклад, за кожний повний рік робот понад 25 років для чоловіків пенсія збільшується на 1 відсоток його заробітку.

Основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності якої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Трудовий стаж має вкрай важливе значення в праві соціального забезпечення. Його наявність суттєво впливає на обсяг прав непрацездатних громадян в сфері соціального забезпечення, так як право на багато видів пенсій поставлено в залежність від участі громадян у трудовій чи іншій суспільно-корисної діяльності.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

б) творча діяльність членів творчих спілок, а також інших творчих працівників, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;

г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах І на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

є) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи;

є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку;

з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків,мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Чинне законодавство виділяє кілька видів трудового стажу:

· Загальний

· Спеціальний

· Безперервний

· Вислуга років

Загальний трудовий стаж — це сумарна тривалість трудової та іншої суспільно корисної діяльності, незалежно від перерв.

Спеціальний трудовий стаж — це сумарна тривалість трудової та іншої суспільно корисної діяльності, виокремлена із загального стажу за її змістом або за умовами праці.

Стаж державної служби (вислуга років) - це сумарна тривалість періодів здійснення державної та іншої діяльності, що враховується при визначенні права на пенсію державних службовців і обчисленні її розміру.

Безперервний трудовий стаж - це тривалість останньої безперервної роботи на даному підприємстві. Він зберігається при переході працівника з однієї роботи на іншу при дотриманні встановлених перерв у роботі.

Значення зазначених видів стажу в пенсійному забезпеченні різні.

Загальний трудовий стаж визначає, як правило, право громадян на отримання трудової пенсії. Зі стажем на відповідних видах робіт (спеціальним трудовим стажем) пов'язується можливість призначення працівникові трудової пенсії достроково, в залежності від умов, в яких протікала його трудова діяльність (підземна робота, шкідливе виробництво тощо), або місця роботи (райони Крайньої Півночі або прирівняні до них місцевості або території, піддалися радіоактивному забрудненню), а також від занять певної професійною діяльністю.

Безперервний трудовий стаж має значення в основному для визначення розміру допомоги в тимчасовій непрацездатності.

Загальний стаж для права соціального забезпечення має особливо велике значення. Тільки за наявності певної його тривалості виникає право на пенсійне забезпечення в старості, в разі настання інвалідності в наслідок загального захворювання, в разі втрати годувальника, який помер від загального захворювання, а в окремих випадках і за вислугу років. Від тривалості загального трудо­вого стажу залежить розмір вказаних трудових пенсій, а також допомоги по тимчасовій втраті працездатності, оскільки його тривалість за період до набрання чинності відповідних законів про загальнообов'язкове соціальне та пенсійне страхування зараховується до страхового стажу.

Страховий стаж. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народжен­ням та похованням» від 18 січня 2001 року, який набув чинності з 1 січня 2001 року, для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності береться до уваги страховий стаж. Під яким згідно статті 7 цього Закону розуміється період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працез­датності та витратами, зумовленими народженням та похованням,і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством. До страхового стажу зараховують­ся періоди тимчасової втрати працездатності, перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та час перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів. До страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію цього Закону в порядку та на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.

До загального трудового стажу зараховується:

- час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв;

- робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи;

- робота протягом повного сезону на сезонних роботах та підприємствах і в організаціях сезонних галузей народного господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей», зараховуються до загального трудового стажу роботи за рік роботи. Інші сезонні роботи зараховуються до загального трудового стажу роботи за їх фактичною тривалістю;

- служба у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

- час перебування громадян на альтернативній (невійськовій) службі;

- час перебування на службі в митних органах;

- період перепідготовки та навчання нових професій, участі в оплачуваних громадських роботах та період одержання допомоги (в тому числі матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

- час догляду одному з батьків за потерпілою дитиною внаслідок Чорнобильської катастрофи до досягнення нею віку 12 років; час відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами, частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною, тривалість якої визначається медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;

- час навчання на курсах і у школах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації і перекваліфікації, якщо направленню на курси чи у школу безпосередньо передувала робота або служба у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Прикордонних військ, СБУ, внутрішніх військ МВС, військ цивільної оборони та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ;

- час роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому закладі освіти;

- час навчання у професійно-технічному закладі освіти;

- час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу;

- час вимушеного прогулу особи, взятої під захист;

- термін перебування під вартою, термін відбування покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв'язку з незаконним відстороненням від роботи (посади).

До загального стажу для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності не враховується:

- час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним;

- час навчання у вищому закладі освіти (у тому числі на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання;

час роботи засуджених у колонії-поселенні і відбування виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи, якщо інше не передбачено законом.

Тривалість загального трудового стажу встановлюється власником або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації згідно із записами у трудовій книжці.

Статтею 24 цього Закону визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях; Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць; В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Спеціальний стаж - це сумарна тривалість трудової діяльності, виокремлена із загального стажу з урахуванням важких та шкідливих умов, інтенсивності праці, сфери чи місцевості, в якій вона здійснювалась. За певних умов до нього може включатися інша суспільно-корисна діяльність (навчання, військова служба тощо).

На відміну від загального стажу, з яким пов'язується право на пенсійне забезпечення за загальними нормами, спеціальний стаж служить підставою для надання пільг, що стосуються права на пенсію за віком на пільгових умовах, а також для призначення пенсій за вислугу років.

Спеціальний трудовий стаж, який враховується для надання пільг при призначенні трудових пенсій можна поділити на два види. Основною підставою для їх поділу служать:

- особливі умови праці;

- зміст роботи, тобто характер виконуваної роботи, посада, професія та відповідна галузь народного господарства чи сфера державного життя, де проходила трудова діяльність. Спеціальний стаж, виокремлений за особливими умовами праці, в свою чергу поділяється на два підвиди:

- стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1;

- стаж на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N° 2;

Списки № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. № 162, застосовуються незалежно від відомчого підпорядкування підприємств, де працювали чи працюють особи, які звернулися за пенсією, якщо їхні професії чи посади зазначені в цих списках за відповідними виробництвами і цехами.

Неперервний трудовий стаж - це тривалість неперервної трудової діяльності, нарахованої за встановленими відповідними нормативними актами правилами, на тому ж самому підприємстві, уста­нові, організації, об'єднанні, галузі тощо. В окремих випадках, передбачених нормативними актами, до нього можуть включатися і інші види суспільно-корисної діяльності (навчання, військова служба тощо).

Неперервний трудовий стаж в праві соціального забезпечення втратив своє значення. Він може враховуватися при наданні пільг і переваг в соціально-побутовому та іншому обслуговуванні працівників підприємств, установ, організацій, яке передбачається колективними договорами та іншими нормами трудового права.