8. Філософія Нового часу:

а) передумови та основні риси філософії Нового часу: Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознавства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя. Основні риси: 1. Загальна ознака культури – її модернізація на основі існуючої системи знань. Практичне впровадження знань, науково-технічний прогрес. 2. Констатація розвитку наукового знання 3. Людина є основним автором цих знань. Основна мета філософії: допомогти людині в процесі пізнання. Основним напрямком стає теорія пізнання.

б) основні філософські ідеї Ф. Бекона: Одним із перших хто поставив проблему методу був філософ Френсіс Бекон. Основна робота: «Нова Атлантида» і «Новий Арганон», вважається, що він започаткував філософію Нового часу. Основні ідеї: відмовитись від схоластичної філософії і перейти на пізнання реального світу. Основне джерело пізнання є не священне писання, а досвід, експеримент. Таким методом за Беконом є індуктивний метод (емпірико-індуктивний метод). Суть індукції: від одиничного факту до загального. Суть індукції – раціональна оцінка фактів, що дозволяє передбачити явища природи та соціального життя з достатньою мірою правди. Успішному впровадженню методу і успішному пізнанню заважають ідоли (упередження). Основні види ідолів: Ідол роду; Ідол печери. Людина є результатом виховання, культури; Ідол ринку – самий складний. Основна проблема – співвідношення слова і реальності, проблема вироблення чітких однозначних понять; Ідол театру – авторитети в науці і філософії. Істина – донька часу, а не авторитету. Висновки: Започаткував нову філософію, започаткував напрямок емпіризм, недооцінив роль розуму.

9. Філософія Нового часу:

а) передумови та основні риси філософії Нового часу: Філософія Нового часу історичними передумовами свого формування має утвердження буржуазного способу виробництва в Західній Європі, наукову революцію XVI—XVII ст., становлення експериментального природознавства. Вона утверджувала свої засадні принципи в боротьбі з феодальною ідеологію, середньовічною схоластикою, релігією та церквою, продовжуючи духовні надбання епохи Відродження. Найсуттєвішою особливістю філософії Нового часу була орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання, в якому вона вбачала головний засіб морального і соціального оновлення людства, утвердження людської гідності, свободи і щастя. Основні риси: 1. Загальна ознака культури – її модернізація на основі існуючої системи знань. Практичне впровадження знань, науково-технічний прогрес. 2. Констатація розвитку наукового знання 3. Людина є основним автором цих знань. Основна мета філософії: допомогти людині в процесі пізнання. Основним напрямком стає теорія пізнання.

б) основні філософські ідеї Р. Декарта: Рене Декарт (1596-1650 рр.) заклав нові основи розуміння світу. Основні роботи: «Початок філософії», «Правило для керування розуму». Основна задача – розробити новій універсальний метод пізнання, який забезпечує істинне пізнання. Критикує Ф.Бекона, емпіризм. Суть зауважень: дані чуттєвого досвіду – не можуть бути достовірними, вводять нас в обман. Початково закладена помилка. Ми не можемо повністю перерахувати всі об’єкти. Тому індукція це вірогідне судження, тому існує проблема – з чого починати процес пізнання. Потрібно знайти 100 процентну істину з якої можна починати процес пізнання. Початком пізнання є проблема визначення свідомості. Визначення свідомості здійснюється шляхом сумніву. Сумнів як форма мислі. Мислю, отже існую. Метод дедукції: 1. Піддати сумніву; 2. Принцип очевидності – приймати за істину тільки те, що є очевидно; 3. Принцип аналізу. Кожну складну річ розкласти на прості. 4. Правило синтезу – від елементарних простих речей до більш складних. Від доведеного до недоведеного. 5. Вимога повноти – безпреревність. Напрямок думки – від загального до одиничного. Дедукція дає 100% достовірні знання. Висновок: започаткував раціоналістичний напрямок теорії пізнання, основним джерелом пізнання є розум, який керується методом.