- •1. І поетика французької екзистенціальної прози: основні концепти.
- •11. Естетичні завдання “нового роману” Франції, творчі маніфести та практика «новороманістів»
- •12. Природа художнього експерименту французьких “новороманістів”(на прикладі прочитаного твору).
- •13. Які чинники повоєнної ситуації визначали жанрові приорітети амкриканського роману сша після 2 світової війни?
- •14. Як Ви розумієте визначення «культура спонтанності» стосовно практик повоєнної літератури сша?
- •15. Конфлікт поколінь в американському романі повоєнного періоду (текст за вибором студента)
- •17. Конформізм/нонконформізм у американському повоєнному романы.
- •18. Екзистенційні проблеми американського повоєнного роману(текст за вибором студента)
- •19. Проблема самотності в романі сша повоєнного часу (текст за вибором студента)
- •20. Мистецька палітра афроамериканської прози (Дж.Болдуїн)
- •23. Інтермедіальні елементи в поетиці американського повоєнного роману.
- •24. Нові тенденції в англійській прозі повоєнного часу : причини й форми змін.
- •25. Проблематика й жанрова специфіка романів Грема Гріна (або іншого повоєнного англійського автора)
- •27. 29. Образ світу в сучасній антиутопії (Дж.Орвел / е.Берджес). Проблематизація категорії характеру в сучасній англійській антиутопії.
- •32 33 34..Концепція гри в творах Дж.Фаулза Мотиви філософії екзистенціалізму та психоаналізу в творах Фаулза. Особливості жіночої теми в творах Фаулза.
- •32. Концепція гри в творах Дж.Фаулза.
- •33.Мотиви філософії екзистенціалізму та психоаналізу в творах Фаулза.
- •34. Особливості жіночої теми в творах Фаулза.
- •35.Концептуалізація сучасного духовного досвіду в англійському романі к.Хх – поч.Ххі ст.(і. МакЮен/ Дж.Барнс)
- •36.Основні тенденції розвитку повоєнної англійської драми : «сердиті» та драматурги-абсурдисти(твір за вибором студента)
- •37. Основні тенденції розвитку повоєнної драми сша: “пластичний театр” т.Вільямса ; абсурд по-американськи Едварда Олбі. (твір за вибором студента)
- •20. Мистецька палітра афроамериканської прози (Дж.Болдуїн)
- •21.22. Постмодернізм у літературі сша: філософсько-естетична парадигма й індивідуальне втілення.Герой і світ у парадигмі американського постмодернізму (текст за вибором студента)
- •27. 29. Образ світу в сучасній антиутопії (Дж.Орвел / е.Берджес). Проблематизація категорії характеру в сучасній англійській антиутопії.
- •30.Притчі Вільяма Голдінга (текст за вибором студента)
- •31. Специфіка постмодерністської теорії та практики в Англії.
- •32. Концепція гри в творах Дж.Фаулза.
- •33.Мотиви філософії екзистенціалізму та психоаналізу в творах Фаулза.
- •34. Особливості жіночої теми в творах Фаулза.
- •35.Концептуалізація сучасного духовного досвіду в англійському романі к.Хх – поч.Ххі ст.(і. МакЮен/ Дж.Барнс)
- •36.Основні тенденції розвитку повоєнної англійської драми : «сердиті» та драматурги-абсурдисти(твір за вибором студента)
- •37. Основні тенденції розвитку повоєнної драми сша: “пластичний театр” т.Вільямса ; абсурд по-американськи Едварда Олбі. (твір за вибором студента)
24. Нові тенденції в англійській прозі повоєнного часу : причини й форми змін.
На розвиток повоєнної літератури великий вплив справили війна з її трагічними наслідками для людської цивілізації, розгром нацизму, розкол світу на демократичну й тоталітарну системи, ядерна небезпека, глобальні проблеми, що постали перед людством, і насамперед — проблема місця й ролі людини в новому постіндустріальному суспільстві.
Основними течіями в літературі другої половини XX ст. були реалізм і модернізм. Суспільно-політичне піднесення перших повоєнних років привело до посилення реалістичних традицій у літературі. Реалістична література, позначена психологізмом, морально-етичного проблематикою, усвідомленням антагонізмів сучасної цивілізації, посіла пріоритетне місце після війни.
25. Проблематика й жанрова специфіка романів Грема Гріна (або іншого повоєнного англійського автора)
Пьеса «Горский язык» (“Mountain Language”, 1988) В пьесе «Горский язык» драматург размышляет о государственном насилии над личностью. Место действия — багдадская тюрьма Абу-Грейб.
По силе воздействия эта крохотная одноактовая пьеска подобна «1984» Джорджа Оруэлла или «Дивному новому миру» Олдоса Хаксли. Сравнение с такими знаковыми романами вовсе не искусственно и не натянуто. Всего на десяти страницах драматургу удается сказать так много о бессмысленности власти, человеческой жестокости, злобе, т.е. выразить самую суть жанра антиутопии. Что ж, для создания шедевра Гарольду Пинтеру достаточно несколько штрихов.
От психологии «бытового» насилия, занимающей Пинтера в ранних работах («Возвращение Домой»1965, «Старые Времена»1971), спектакль подводит нас к размышлениям о глобальных проблемах насилия государственного («Перед Дорогой»1984, «Горский Язык»1988) и достигает кульминации в последних нотах – отрывке из Нобелевской речи семидесятипятилетнего Гарольда Пинтера, в которой он подводит жизненные итоги, определяет свое творческое и гражданское кредо.
Пинтер мог протестовать против бомбардировок Югославии и блокады Кубы, отстаивая право нации самой решать собственные проблемы, что однажды привело к навешиванию на его репутацию ярлыка «друг диктаторов». Гарольд не стал оправдываться, коротко сформулировав свою позицию: «Я не люблю диктаторов, но точно так же я не люблю насилие». Его позиция оказалась понятой. Он все чувствовал острее – острее, чем политики; острее, чем журналисты; острее, чем народ. И эта острота восприятия выделяла его из общего ряда.
Даже пьесы он писал не так, как абсолютное большинство авторов. Он не «конструировал» пьесу, а «выращивал» ее, начиная с одного слова, словно поэт, поймавший ноту вдохновения. Слово появлялось, возникало эхо, появлялся диалог, затем проступали образы... Спираль раскручивалась, доходя своим крещендо к финалу пьесы до взрыва, до едва различимой, уже не ухом, но всем телом, ультразвуковой волны.
лишь в середине 80-х он начал выражать свои взгляды о применении пыток, о правах человека и двойных стандартах западных демократических стран систематически. В 1985 году Пинтер и американский писатель Артур Миллер стали причиной скандала в Турции – они приехали в страну, чтобы расследовать случаи пыток и физического притеснения литераторов в Турции и на встрече с послом США в Анкаре заявили ему, что Америка попустительствует пыткам в этой стране и нанесли несколько оскорблений лично дипломату. После чего их публично изгнали из резиденции посла.В конце 80-х Пинтер написал «Горский язык», посвященный теме подавления курдов в Турции. Позже он неоднократно выступал против политики Турции в отношении курдов, против действий США в Никарагуа, призывал к расследованию случаев нарушения свободы слова в Центральной и Южной Америке. Лучшей из политических работ писателя считается пьеса «Прах к праху», опубликованная в 1996 году. Когда начались бомбардировки Сербии силами НАТО, Пинтер назвал британскую политику позором и преступлением, обвинив Клинтона и Блэра в лицемерии:
Спектакль, однако, не "о судьбе курдского народа и, прежде всего, это не следует рассматривать как" притча ". [2] Как указывает Граймс из" Пинтера видимо считает, что его политические пьесы слишком тяжелым
текст имеет более универсальное значение
Эта пьеса не о турках и курды. Я имею в виду, на протяжении всей истории, многие языки были запрещены - ирландские пострадали, валлийский страдали и язык урду и эстонцев были запрещены
Текст пьесы не содержит явные географические координаты места, ни явно настройка времени, что делает его установку в месте и времени одновременно неопределенным и, следовательно, также в целом условным
