3. Методика визначення вартості комп'ютерних програм

Критерієм для виникнення авторського права є оригінальність програми, тобто про­грама повинна бути результатом творчої діяль­ності автора. Форма вираження комп'ютерної програми (ідеї, принципи) не охороняється ав­торським правом, тому алгоритми, мови про­грамування охороні не підлягають. Автором комп’ютерної програми може бути як фізична, так і юридична особа, що створила цю програму.

Економічними та технічними складовими, що можуть виливати на вартість програми, є:

• ціна програми, що склалася на ринку;

• собівартість розробки;

• витрати на вдосконалення програми, копі­ювання;

• старіння, що визначається часом від мо­менту створення програми;

• кількість комплектів програми, які пере­дано стороннім юридичним чи фізичним осо­бам;

• ступінь кодового захисту від несанкціоно­ваного використання програми.

На підставі вище перелічених параметрів прикладних пакетів програм можна встанови­ти таку залежність вартості від згаданих па­раметрів:

, (8.17)

де В_п — вартість програми; К — коефіцієнт, що характеризує ступінь кодового захисту програ­ми. Для кожного пакета прикладних програм визначення такого коефіцієнта потрібно про­водити індивідуально, врахувавши захист усієї програми та її елементів, фрагментів, файлів тощо. У даному випадку К=1; К_с — часова залежність від моменту створення програми, що визначає ступінь старіння (коефіцієнт ста­ріння); С — собівартість розробки приклад­ного пакета програми або її ринкова ціна; W — витрати на удосконалення програми, копію­вання, інші додаткові витрати, пов'язані з про­грамою.

4. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування

Покупець, як правило, надає перевагу відо­мим фірмам, які себе зарекомендували на пев­ному ринку і зайняли визначену товарну нішу. Тому популярність фірми відіграє значну роль при виборі товару покупцем і її можна визна­чити як величину, прямо пропорційну фактич­ному часу з дня заснування підприємства, а в даному випадку з дня реєстрації знака або набуття ним чинності. Відповідно до За­кону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» такий термін становить 10 років. Звичайно, сама реєстрація знака є знач­ним фактом і тому її можна прийняти за оди­ницю. Популярність фірми (J_с) можна описати наступною залежністю:

, (8.18)

де Т_ф — період часу з моменту заснування фірми; Т_н — мінімальний термін чинності зна­ку для товарів і послуг (становить 10 років).

Значний вплив на вартість знаку для то­варів і послуг має рентабельність продукції, як показник, що відображає ефективність по­точних витрат на виробництві. Знач­ний вплив на вартість знака має його геогра­фічне поширення, показником якого є кіль­кість країн, де знак зареєстрований або діє на підставі міжнародних угод. Ділова репутація теж є чинником, що визначає або впливає на вартість знака для товарів та послуг.

Отже, вартість знака (В) для товарів і послуг, а також фірмового найменування можна об­числити за формулою:

, (8.19)

де Р — рентабельність продукції або підприє­мства; J_с — коефіцієнт популярності (давності) фірми; n — кількість кваліфікаційних рубрик по МКТП; F — кількість країн, де зареєстрова­но знак для товарів і послуг або на які по­ширюється його дія; W — ділова репутація фірми (або імідж).

Отже, наведений вище розрахунок дає змо­гу в першому наближенні дати матеріальну оцінку фірмовому найменуванню та знаку для товарів і послуг.

Розроблені методики розрахунку вар­тості комп'ютерних програм, науково-тех­нічної інформації, знаків для товарів та фірмових найменувань разом з існуючими методиками розрахунку доходу від викори­стання винаходів дають змогу визначати вартість найбільш поширених нематеріаль­них активів. Поза увагою залишилися такі види нематеріальних активів, як право на ко­ристування ресурсами природного середо­вища, користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, право власності на сорти рослин. Розроблен­ня методик визначення вартості цих нема­теріальних активів характеризується знач­ною специфікою предмета, що вимагає три­валого вивчення. Питання права власності на бази даних, економічних вигод від кори­стування монопольним становищем на рин­ку, права на привілеї, права користування земельною ділянкою у зв'язку з відсутністю законодавчого поля у цих сферах теж вима­гає окремої наукової роботи.