Розділ 4. Політична платформа “Чорних Пантер”
Партія “Чорних Пантер” висувала свою політичну платформу “10 пунктів” які мали наступний зміст:
Платформа і програма.
Чого ми хочемо.
У що ми віримо.
1.Ми хочемо волі. Ми хочемо такої влади, яка б дала нам самим визначати долю нашої чорношкірої громади. Ми вважаємо, що чорношкірі не знайдуть волі до тих пір, поки ми не будемо здатні визначати свою долю.
2.Ми хочемо забезпечення повної зайнятості для нашого народу. Ми вважаємо, що федеральний уряд зобов'язаний і несе відповідальність за це, він зобов'язаний забезпечити кожній людині роботу або гарантований дохід. На нашу думку, якщо бізнесмени Америки не забезпечать всіх бажаючих робочими місцями, слід вилучити у них засоби виробництва і передати їх громаді з тим, щоб громада могла організувати своїх жителів і надати їм роботу, а також забезпечити їм високий життєвий рівень.
3.Ми хочемо покласти край пограбування, якому піддається наша громада з боку капіталістів . Ми переконані в тому, що расистський уряд спритно пограбував нас, і тепер ми вимагаємо повернути нам давнішній борг у розмірі сорока акрів землі . Сорок акрів були обіцяні нам ще сто років тому як відшкодування за рабську працю і масові вбивства чорношкірих. Ми згодні прийняти компенсацію в грошовому еквіваленті. Ці кошти будуть розподілені між нашими громадами. В даний час німці надають допомогу євреям в Ізраїлі, розплачуючись за геноцид, якого зазнав єврейський народ під час війни. Німці позбавили життя шість мільйонів євреїв. Американські расисти замішані у винищуванні понад п'ятидесяти мільйонів чорношкірих. Нам здається, що наші вимоги більш ніж скромні.
4.Ми хочемо пристойного житла, що задовольняє потреби людини. Ми вважаємо, що білі землевласники будуть відмовляти нашій чорношкірій
громаді в гарних будинках, так що житлова площа і земля повинні перейти в кооперативну власність, щоб громада - за допомоги уряду - побудувала нормальне житло для своїх людей.
5.Ми хочемо, щоб наш народ отримував таку освіту, яка розкриває справжню природу американського суспільства. Ми хочемо освіти, яка вчить нас нашої справжньої історії і пояснює нашу роль у сучасному суспільстві. Ми віримо в освітню систему, здатну дати нашим людям знання про самих себе. Якщо людина не знає самого себе і свого положення в суспільстві і в світі, вона має мало шансів мати відношення до чогось ще.
6.Ми хочемо, щоб всі чорношкірі були звільнені від несення військової служби. Ми не будемо брати участь у військових діях і вбивати інших кольорових людей по всьому світу, які, подібно до чорношкірих, стали жертвою білого расистського уряду Америки. Ми будемо захищати себе від всесилля і насильства расистською поліції і військових, які б кошти для цього не потребувались.
7.Ми хочемо покласти кінець жорстокості поліції і вбивствам чорношкірих. На наш погляд, ми в змозі покінчити з жорстокістю поліцейських, процвітаючої в нашій громаді, шляхом створення групи самооборони для охорони громади від утисків і жорстокості поліцейських-расистів. Друга поправка до Конституції США дає громадянину право носити зброю. Таким чином, ми вважаємо, що всім чорношкірим слід озброїтися в цілях самооборони.
8.Ми хочемо, щоб випустили на волю всіх чорношкірих, або відправили їхні карні справи на переогляд судів які відбувають покарання у федеральних в'язницях, в'язницях штатів і окружних в'язницях, а також в інших місцях позбавлення волі. Ми вважаємо, що слід звільнити всіх чорношкірих з в'язниць, оскільки вони не отримали справедливого і неупередженого суду через дискримінацію щодо них.
9.Ми хочемо, щоб всі чорношкірі, що потрапляють до суду в якості обвинувачуваних, були судимі присяжними рівного з ними соціального статусу або присяжними, обраними в їх громадах, як сказано в Конституції США. Ми переконані в тому, що в судочинстві повинні дотримуватися положення Конституції. Отже, чорношкірі повинні отримувати справедливий суд. Згідно чотирнадцятої поправки до Конституції Сполучених Штатів, людина має право бути судимою людьми рівного з ним статусу. Це означає, що присяжні повинні мати схоже з підсудним економічне та соціальне становище, віросповідання, історичні корені, місце проживання, природнокліматичні умови проживання та расову приналежність. Щоб задовольнити цю вимогу суду доведеться набирати присяжних з тієї самої чорношкірої громади, до якої належить обвинувачений. Нас судили і продовжують судити журі присяжних, у складі яких одні білошкірі, які не мають уявлення про "середньостатистичну розсудливу людину" з чорношкірої громади.
10.Ми хочемо землі, хліба, житла, освіти, одягу, справедливості і миру. А наша головна політична мета полягає у проведенні всеамериканського плебісциту в негритянської колонії під наглядом представників ООН. У голосуванні повинні брати участь виключно чорношкірі, щоб дійсно з'ясувати, якою вони хочуть бачити свою долю.
Ідея збройного опору поліцейським була, звичайно, занадто радикальною, тому Ньютон і його товариш Роберт Сейл були обережні. Вони продовжували займатися студентським активізмом, зокрема запропонували радикальним студентським організаціям провести кампанію по введенню в навчальний план курсу "Історії афроамериканців". В ході кампанії Ньютон і Сейл запропонували виставити на одному з мітингів охорону, яка буде демонстративно носити револьвери, проте ця ідея здалася надто радикальною і призвела до розриву Ньютона і Сейла з лівими студентськими гуртками.
Ми бачимо, що пантери почали як соціальний рух, спрямований на вирішення однієї конкретної проблеми. Пізніше була написана програма Пантер, що включала 10 пунктів політичних та економічних вимог. В їх число входили - обов'язкове забезпечення чорношкірих роботою або доходом, гідним житлом, виплата репарацій за століття рабства, звільнення чорношкірих від військової служби. Ще пізніше, коли рух став масовим, додався випуск газети, правозахисна діяльність та інші ініціативи, наприклад "програми за виживання". Боротьба на вулицях і в свідомості.
Зіткнувшись з натовпом озброєних чорношкірих, які добре знають закони, і шанують їх (а пантери слідували букві закону майже з маніакальною точністю) поліцейські стали дуже швидко втрачати обличчя і вихоплювати зброю. Щоб отримати психологічну перевагу в таких протистояннях пантери масово перейшли на носіння дробовиків. Влада Півдня відреагувала миттєво - вже в 1967 році сенатом штату Каліфорнія був прийнятий закон про те, що носіння зарядженої зброї є протизаконним. У той час було повно всіляких збройних формувань, в основному ультра-правого спрямування: мінітмени, рейнджери, Ку-Клукс-Клан, які мали у себе цілі арсенали зброї, але при цьому не займалися патрулюванням - тому закон не бив по ним так сильно як по пантерам. Вони були змушені припинити патрулювання.
Однак у цей час, по всій країні, починаючи з 1965 року, спалахували народні бунти, сутички з поліцією і погроми. Пантери, за твердженням Ньютона, всіляко намагалися запобігти такому сценарію розвитку подій, який дозволив би владі масово і легально застосовувати насильство по відношенню до повсталих негрів. Переключившись з патрулювання на організаційну і правозахисну роботу, пантери почали набирати активістів, випускати газету, збирати гроші для внесення застав, займатися юридичною допомогою (зокрема, був випущений "кишеньковий довідник першої юридичної допомоги").
У статті "Про правильний підхід до революції(липень 1967 року) Ньютон різко засуджує тактику масових заворушень, кажучи, що вони занадто дорого обходяться і розраховані тільки на короткочасний локальний успіх. На противагу цьому він висуває необхідність створення авангардної партії, що представляє інтереси всього чорношкірого населення. Пріоритетними завданнями такої партії в сформованій ситуації Ньютон вважав підвищення освітнього рівня громад і 1. відкрите і публічне протистояння влади, на всіх
можливих майданчиках, в тому числі - підконтрольних самою владою. Як тактику Ньютон відкрито пропонував ведення міської партизанської війни проти влади, зокрема терор проти поліцейських. Буквально через півроку Чорні пантери зазнали перші серйозні втрати - в перестрілці був поранений сам Х'ю Ньютон. Він був поміщений під варту прямо в Аламендській лікарні, де його, прикутого до ліжка із катетером в животі, регулярно катували і били копи. Йому було пред'явлено звинувачення у вбивстві поліцейського, хоча сам він, за власним твердженням, був без зброї і нічого не пам’ятав. Тут варто сказати декілька слів про теорію революційного самогубства. Сам концепт самогубства Ньютон почав використовувати після прочитання роботи Дюркгейма "Самогубство", з якої взяв ідею про те, що переважна більшість самогубств обумовлені соціальними, а не всередині особистісними факторами. Ньютон розцінює самогубство як вищу форму опору тиску соціальної реальності, але при цьому уточнює, що більшість самовбивць здійснює т.з. "реакційне самогубство" - людина вбиває себе, не в силах боротися з системою. Революційне самогубство, навпаки, не має нічого спільного з заподіянням собі ушкоджень або позбавленням себе життя. Революційне самогубство - це усвідомлений акт принесення себе в жертву інтересам революції. Безглуздо думати, вважав Ньютон, що можна зробити революцію і насолоджуватися її плодами в тиші кабінету за мемуарами, або в колі сім'ї. Сам він, за своїми словами, був упевнений у тому, що рано чи пізно його вб'ють.
З цією ідеєю в голові Х'ю Ньютон і приступив до захисту на судовому процесі у справі про вбивство поліцейського, процесі, за підсумками якого Ньютону майже стовідсотково світила газова камера. Чи варто говорити про численні порушення, починаючи від тенденційного підбору присяжних і закінчуючи зникненням важливих доказів, появою липових свідків звинувачення, та іншими речами, які у нас називаються оперативними супроводом судового процесу? Про все це Х'ю докладно пише "Революційному самогубство".
Ньютон не мав на цей рахунок ілюзій, тому вирішив перетворити зал суду на трибуну для політичного виступу. Його головним завданням було показати, що активіст пантер - це не порочний, неосвідчений бандит, а людина, яка досить добре розвинена, розбирається в законах, має цивільну позицію. Під час відповіді перед судом він повністю переграв свого обвинувача, змусивши того запинатися, підвищувати голос і ображати Ньютона. Крім того були розгромлені основні доводи звинувачення, дискредитовані основні свідки. У результаті суд присяжних виніс рішення про винність Ньютона в ненавмисному вбивстві - тюремне ув'язнення на строк до 15 років.
Нагадаємо що у квітні 1968 року був вбитий Мартін Лютер Кінг вбивство якого визвало великий резонанс серед чорношкірого населення . Такий резонанс мав великий вплив на подальші дії “Чорних Пантер”.
В той же час "Пантери" робили дії, на них раніше не схожі. Вони влаштували безкоштовну роздачу сніданків у школах для бідняків. Хоча, одразу анонімно поліції повідомили, що це був справжній рекет, яким їх обклали радикали. Але в гетто свої закони.
І ось тоді почалася війна "Пантер" з поліцією. У серпні 1968 року перестрілки були у Детройті та Лос-Анджелесі. Влітку і восени 1968 року поліція нападає на офіси "Чорних Пантер" в Індіаполісі, Детройті, Сіетлі, Окленді, Денвері, Сан-Франциско, Нью-Йорку. У вересні 150 поліцейських напали на 12 "Пантер" прямо в залі суду. За 1969 рік було заарештовано 348 "Пантер". Організація витратила на застави і штрафи в 1967-1969 роках близько 5 млн. доларів. У липні 1969 року поліція нападає на Чиказьке відділення партії, і чорношкірі які засіли в офісі супротивлялися. Перестрілка тривала майже годину. І це в Чикаго, практично, в столичному місті. І ніхто не дивувався. У грудні 1969 року поліція облягає офіс в Лос-Анджелесі, і "Пантери", серед яких і жінки, відстрілюються п'ять годин. І знову ніхто не дивується. Це була справжня війна. Тому ніхто і не дивувався. До кінця 1970-го року поліція заарештувала 469 чорношкірих що входили до "Чорних Пантер". Десять чорношкірих і 12 поліцейських загинули в 48 перестрілках. Глава ФБР заявив, що "Чорні Пантери" являють собою найбільш серйозну загрозу внутрішньої безпеки країни.
А в країні в цей час зняли фільм про "Чорних пантерах". Його показували в університетах по всій країні. Застрайкували студенти Єльського університету, вимагаючи відпустити заарештованих чорношкірих. Влада влаштовували з народом публічні дебати про суть "Чорних Пантер".
У 1971 році у в'язниці був убитий один з лідерів партії Джордж Джексон.
До початку 70-х партія була фактично розгромлена - приклад того, як організація, яка намагається ефективно використовувати юридичні норми буржуазної держави, швидко стикається з насильством і беззаконням з боку цієї самої держави. Більшість лідерів партії були вбиті, а Ньютон був змушений ховатися. У 1971 році він відвідав Китай, де зустрічався з прем'єр-міністром Чжоу Еньлаєм, а так само першої леді Китаю - товаришем Цзян Цінь. Зустріч із самим Мао у Ньютона не відбулася, оскільки Ньютон не був главою держави. Після цього Х'ю повернувся в США,де знову був звинувачений у вбивстві і був змушений ховатися на Кубі.