Розділ 3 Заснування партії “Чорні Пантери ”, та її діяльність

(Мал.3)

Партія народної самооборони “Чорні Пантери ” була заснована нажаль не від гарного життя чорношкірих. Основною ідеєю партії було звільнення чорношкірих від дискримінації щодо них , надання роботи для нормального життя. Власне тому ця партія стала ідолом для чорношкірих та людей які виступають проти расизму. Отже перейдемо до історії заснування.

Партія Чорні пантери (англ. Black Panther Party ) – афро-американська організація, яка ставила своєю метою просування цивільних прав чорношкірого населення. Була активна в США з середини 1960-х по 1970-ті роки.

Заснована в Окленді, Каліфорнія, Х’ю Ньютоном і Робертом Сейлом в жовтні 1966 року, організація на противагу вченню Мартіна Лютера Кінга виступала за збройний опір соціальної агресії в інтересах афроамериканської справедливості. З плином часу її цілі і філософія радикально змінювалися. В той час, як лідери організації були переконаними соціалістами - маоїстами, послідовниками Че Гевари, репутація чорношкірих націоналістів приваблювала прихильників та безліч інших течій. У зв'язку з цим було складно досягти ідеологічного консенсусу. Деякі з членів партії було відкрито проти поглядів, яких дотримувалися її лідери.

Значний вплив на становлення партії надала книга Роберта Уільямса "Негри з пістолетами", де просувалася програма збройної самооборони, а також проповіді Малкольма Ікса.

Революційність "Чорних пантер" виявилася і в їх стилі, який Х’ю Ньютон назвав "Пробудженням свідомості": починаючи з назви, емблеми, закінчуючи винаходом спеціальної форми: чорні шкіряні куртки, чорні берети і рукавички, лінгвістичні експерименти. Вони обрали своєю емблемою чорну пантеру. Х’ю Ньютон аргументував назву партії таким висловом:

“Пантера адже хижа тварина. Разом з тим вона ніколи не стане нападати першою, поки її не загонять у кут. У цьому випадку пантера атакує.”

Кілька молодих чорношкірих людей, щойно закінчивших школу , створили партію "Чорні пантери", що захищала права чорношкірих ,та боролась з расизмом . Паралельно чорношкірі партизани зробили безнадійну спробу витравити з гетто торговців наркотиками - що втягнуло їх в конфлікти з мафією.

Фраза, пізніше оспівана Джоном Ленноном: "Вся влада народу" - теж продукт творчості Чорних пантер. Іншим цікавим нововведенням в партії були посади, скопійовані з державних: прем'єр-міністр, капітан, міністр фінансів тощо.

Отже, середина 60-х. Америка охоплена гарними ідеями Мартіна Лютера Кінга про супротив злу добром і ненасиллям (зрозуміло, це - ідеї набагато більш старого проповідника, Кінг був всього лише його продовжувачем). І в цей час вбивають ідола чорношкірої молоді, чорношкірого мусульманина Малкольма Ікса. Це було символічним закінченням непротивлення.

Саме в цей момент познайомилися Х’ю Ньютон, Роберт Сейл і ще кілька молодих чорношкірих підлітків створили "Чорних пантер", щоб охороняти гетто від нападу поліцейських і білошкірих расистів, щоб не давати в образу самотніх чорношкірих, які опинилися в районі де проживали білошкірі, яких могли жорстоко побити і жителі району, звичайні добросерді громадяни, і озброєні палицями поліцейські. Вони обрали своєю емблемою чорну пантеру. Тому що вона ніколи не нападає першою, але якщо напасти на неї, вона знищить супротивника. Вони створили собі форму - чорні берети, чорні шкірянки, блакитні майки з намальованою чорною пантерою.

Перший акт захисту,та перший показ існування партії широко відомий,вже став легендою і обріс подробицями.В чорному кварталі двоє поліцейських піймали чорношкірого і звинуватили його в пограбуванні магазину на сусідній вулиці, хоча пограбування там не було. Звичайно чорношкірий почав доказувати що це не міг бути він оскільки він йшов з роботи, але такі аргументи не переконали поліцейських і вони почали бити чорношкірого, хоча він і не чинив опору, також ще одним з порушень зі сторони поліцейських виступав той факт що під час побиття вони заховали свої поліцейські жетони хоча це було заборонено та й досі являється забороненим згідно конституції США. І коли поліцейські били чорношкірого перед поліцейською машиною з'явився озброєний Х’ю Ньютон і гучно заявив: "У тебе є зброя, але і у мене є зброя. І якщо ти, гад, мене зворушиш, то я буду захищатися". Зібрався величезний натовп . Поліцейські намагалися всіх розігнати криками, але Ньютон швиденько роз'яснив, людям що оточували його що це їх право, спостерігати за тим, що відбувається. Заразом він розповів і про нову партію, її цілі та методи "Патрулювання вулиць". Поліцейські поїхали, а вражена молодь кварталу негайно пішла записуватися до складу партії "Чорні Пантери".

Вони буквально грали з поліцією. На своїх машинах озброєні, вони їздили за поліцією, ніде не порушуючи правил дорожнього руху і спостерігали. Поліція, зрозуміло, нервувала. Коли поліцейські зупинялися, зупинялися і "Пантери", негайно демонструючи з вікон дробовики, заряджені, але з недосланими в патронник патронами (за законом, така зброя не вважалася зарядженою) і томи усіляких законів, що підтверджують їх юридичні права. Такі епізоди, не закінчувалися нічим, але рано чи пізно, призвели б до зриву. Питання тільки в тому, хто повинен був зірватися першим.

А в цей час рух поширювався з заходу на схід по всій країні в чорних гетто.

Число "Чорних пантер" досягло 2 тис. осіб. Влітку 1968 року Девід Бротерс організував відділення "Чорних Пантер" в Нью Йорку, в Брукліні, а кількома місяцями пізніше відділення "Пантер" з'явилося і в Гарлемі. За даними ФБР США з Вересня 1968 року до партії кожну хвилину вступала одна чорношкіра людина.

Через деякий час "Пантери" перетворилися на радикальне марксистське угрупування що закликало всіх чорношкірих озброїтися, звільнити себе від ганебних санкцій білої Америки, домогтися рівноправності, вбиваючи тих, хто бажав залишити чорношкірих права на життя. Організація будувалася як партія, тому її лідери мали урядові посади. Роберт Сейл - голова партії, Х'ю Ньютон - міністр оборони.

Зрозуміло, "пантери" діяли абсолютно легально. Вдень. Але,не виключено що вночі ці ж люди йшли на вулиці і били тих, хто був запідозрений в расистських побиття чорношкірих. Принаймні, саме в цьому їх, заарештованих, пізніше звинуватив суд. Довести це не вдалося. Та й взагалі правду сьогодні встановити вже неможливо. Але хіба можна було утримати людей, чиїх батьків і дідів вішали під час народних гулянь білошкірі жителі, змусити діяти методами легальної політики і громадських рухів? Припускати, що це можливо, було б нерозумно.

Повернемося до передбачуваного зриву. Х'ю Ньютон з товаришами переслідували машину поліції. Та зупинилася. Що було далі - не відомо. Відомо, що один поліцейський був убитий, а один поранений. Хто почав першим - незрозуміло. Х'ю Ньютона звинуватили у вбивстві, після чого не тільки чорношкірі почали домагатися його звільнення, але і білошкірі по всій країні. Ньютона саджають за ненавмисне вбивство, але через деякий час відпускають: під тиском громадськості і за неможливості подати цій самій громадськості хоч якісь аргументи і докази вини Ньютона.

У квітні 1968 року був убитий Мартін Лютер Кінг. До якого чорношкірі радикали серйозно не ставилися. Але був убитий чорношкірий, який боровся з державою за права чорних. Нехай і "Дідівськими методами". Кілька "Пантер" вирішили помститися за нього, потрапили в оточення поліції і були заарештовані. У перестрілці був убитий один з вождів "Пантери" Боббі Хаттон, 15-річний вождь. Інший вождь - Елдрідж Клівер - втік на Кубу і кілька років там переховувався. На одному з мітингів після цих подій член ЦК "Чорних Пантер" Девід Хілліард запитав у мітингувальників - чи хочуть вони миру. "Так" - радісно-звично відповіла натовп. "А ось не буде нам миру! Пора битися" - заявив натовпу член ЦК" Чорних Пантер".

Проаналізувавши діяльність партії досить важко ставитися до неї однозначно. З одного боку партія хотіла волі для свого народу добиваючись цього спочатку силовими методами, а потім у рамках закону. Так, те що активісти партії били расистів це безумовно було не найкращим їх діянням, але не варто забувати про те що расисти масово винищували чорношкірих тільки за їх колір шкіри і вбивства чорношкірих проводились з неймовірною жорстокістю.