15. В чому полягає суть операції диз’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.

Диз’юнкція (логічне додавання, операція “АБО”): y = x1 v x2;

Логічна одиниця на виході диз’юнктора виникає тоді, коли хоча б один з аргументів, або обидва є логічними одиницями. Умовне зображення диз’юнктора наведено на рис.

Він може мати кілька входів та лише один вихід. Електрична схема, що реалізує операцію “АБО”, складається з кількох паралельно увімкнених ключів (рис. 6.26, а), кожен з яких замикається, коли відповідний вхідний сигнал дорівнює “1”.

Конкретна схема, здатна реалізувати операцію “АБО”, складається з

паралельно увімкнених транзисторних ключів, на бази яких подаються

відповідні вхідні сигнали хі (рис. 6.26, б). На спільному емітерному опорі

RE сигнал високого рівня з’являється тоді, коли хоча б один з

транзисторів відкривається своїм вхідним сигналом.

Оскільки усі транзистори зв’язані через спільний емітерний опір RE, то подібні схеми називають схемами з емітерно-зв’язаною логікою(ЕЗЛ).

Рис.6.26

16. В чому полягає суть операції кон’юнкції? Наведіть приклади реальних схем.

Кон’юнкція (логічне множення, операція “І”): y = x1 Ʌ x2

Операція кон’юнкція має зміст множення. Дійсно, лише коли обидва

аргументи х1 та х2 одночасно дорівнюють “1”функція у набуває значення “1”.

В усіх інших випадках у=“0”. Кон’юнктор, як і диз’юнктор, може мати декілька входів і лише один вихід.

Реалізувати операцію кон’юнкції можна за допомогою групи ключів, що працюють на розмикання, коли вхідний сигнал є логічною одиницею

(рис. 6.28, а, б).

Лише тоді, коли усі ключі будуть розімкнені, сигнал на виході схеми буде відповідати логічній одиниці (у=“1”).

Якщо ж хоча б один з ключів лишається замкненим,

вихідний сигнал дорівнюватиме логічному нулю. Як правило, транзистори у таких схемах об’єднують, створюючи так званий багатоемітерний транзистор (рис. 6.29), що має одну базу, один колектор та декілька емітерів. Для зменшення впливу навантаження на режим роботи транзистора VT1 і збільшення потужності вихідного сигналу використовують ще й емітерний повторювач на транзисторі VT2.

Рис.6.28

Рис.6.29

17. В чому полягає суть операції “або—не”? Наведіть приклади реальних схем.

Операція “АБО-НЕ” є операцією диз’юнкції з наступним запереченням:

y = .

Лише тоді, коли усі вхідні аргументи є нулями, на виході встановлюється сигнал високого рівня.Здійснити таку операцію легко,увімкнувши послідовно диз’юнктор та інвертор (рис. 6.30). Проте, насправді є ще простіший ш лях: у схемі диз’юнктора, наведеній на рис. 6.26 опір R слід увімкнути не в коло емітера, а в коло колектора, як це показано на рис. 6.31. Такий узагальнений диз’юнктор-інвертор має умовне позначення, наведене на рис. 6.32.

Рис.6.30 Рис.6.32

Рис.6.31

18. В чому полягає суть операції “і—не”? Наведіть приклади реальних схем.

Аналогічно можна побудувати пристрій, який реалізує операцію “І-НЕ”

( y = ). Тут високий рівень сигналу на виході має місце тоді, коли хоча б один з вхідних сигналів хі дорівнює нулю. Таку схемі легко створити, увімкнувши в кон’юнкторі інвертор замість емітерного повторювача (рис. 6.33). Логічний елемент “І-НЕ” має умовне позначення,зображене на рис. 6.34.

Рис.6.33

Рис.6.34

Особливістю логічних елементів “АБО-НЕ” та “І-НЕ” є їхня універсальність. Адже з них можна побудувати пристрої, які здатні здійснювати усі попередньо перераховані логічні операції, просто з’єднуючи їх у тій чи іншій послідовності.