21. Чому схема симетричного тригера не може перебувати в симетричному режимі?

Тригер являє собою двокаскадний підсилювач постійної напруги (ППН), у якого вихід приєднаний безпосередньо до входу (рис. 4.19, а). Зазвичай каскади ППН, що утворюють тригер, ідентичні, і для того, щоб підкреслити симетрію схеми, її малюють у характерному симетричному вигляді (рис. 4.19, б).

Однак навіть при ідеально симетричній побудові така схема не може знаходитись у симетричному режимі. Вона є нестійкою і щонайменша флуктуація виводить її з симетричного стану. Нехай, наприклад, струм першого транзистора дещо збільшився. Це призведе до зменшення напруги , яке через дільник передається на базу другого транзистора. В результаті його колекторний струм зменшиться, а напруги і збільшаться, що призведе до подальшого збільшення струму .

Отже, якщо кожний з каскадів забезпечуватиме підсилення за напругою k > 1, то випадкова флуктуація буде зростати подібно до лавини. Це зростання триватиме доти, доки хоча б один із транзисторів не втратить керуючої здатності чи то через його запирання , чи то через вихід у режим насичення. На цьому перехідний процес скінчиться і тригер встановиться у стійкий стан, коли один з транзисторів повністю закритий, а другий відкритий до насичення. В такому режимі відкритий транзистор своїм низьким потенціалом на колекторі утримуватиме другий транзистор у закритому стані, а той, в свою чергу, своїм високим колекторним потенціалом буде утримувати перший транзистор постійно відкритим.

22. Чи може функціонувати тригер, якщо його відкритий транзистор не перебуватиме в режимі насичення?

Тригер буде знаходитися в стійкому стані тоді, коли один з транзисторів повністю закритий, а другий відкритий до насичення. В такому режимі відкритий транзистор своїм низьким потенціалом на колекторі утримуватиме другий транзистор у закритому стані, а той, в свою чергу, своїм високим колекторним потенціалом буде утримувати перший транзистор постійно відкритим. Тому, якщо відкритий транзистор тригера не перебуватиме в режимі насичення, то тригер функціонувати не зможе.

23. Чому для побудови тригера бажано застосувати кремнієві, а не германієві транзистори?

Для побудови тригера бажано застосовувати кремнієві, а не германієві транзистори через те, що якщо транзистори будуть кремнієвими, то нульової напруги на базі одного транзистора буде достатньо для закривання другого транзистора. Тобто відкритий стан першого транзистора підтримуватиме закритий стан другого. Якщо ж будуть Ge-транзистори, то нульової напруги на базі одного транзистора буде не достатньо для закривання іншого, і тоді потрібно застосовувати ланцюг подачі додаткової закриваючої негативної напруги зміщення на базу транзистора.

Для чого у тригері рекомендується шунтувати опір зв’язку r1 невеликою ємністю?

Швидкість перекидання тригера визначається як схемотехнічними чинниками, так і інерційністю транзисторів. При цьому слід мати на увазі, що транзистор, який знаходиться у стані насичення, потребує для виходу з цього стану певний час. Тому нерівність , яка визначає глибину насичення, повинна бути дуже сильною. Для прискорення процесу перекидання рекомендується шунтувати резистори «прискорюючими» ємностями C. При цьому на час перехідного процесу можна вважати опір начебто замороченим.

25. Чому для керування тригером краще подавати позитивний імпульс на базу закритого транзистора, а не негативний - на базу відкритого?

Тригер, що перебуває в усталеному режимі, можна «перекинути» в протилежний стан, подавши короткочасний відкриваючий імпульс на базу закритого транзистора, або ж запираючий імпульс на базу відкритого. Звичайно використовують перший спосіб, бо подаючи відпираючий імпульс на вхід закритого транзистора, ми будемо витрачати меншу потужність, аніж в протилежному випадку.