«соціальна відповідальність – відповідальність організації за вплив її рішень та діяльності на навколишнє середовище через прозору та естетичну поведінку, яка сприяє: стійкому розвитку, включаючи здоров’я та благополуччя суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає застосовуваному законодавству й узгоджується з міжнародними нормами поведінки введена у всій компанії».
«корпоративна соціальна відповідальність – просування практик відповідального бізнесу, які приносять користь бізнесу та суспільству й сприяють соціальному, економічному й екологічному розвитку шляхом максимізації позитивного впливу бізнесу на суспільство й мінімізації негативного навантаження на навколишнє середовище»
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № ____14_____
Можливі загрози та шляхи мінімізації ризиків ксв (колективна соціальна відповідальність)
Країни з розвиненим бізнес-середовищем вже зіткнулися з питанням важливості ділової репутації, популярності бренду, державної підтримки соціально відповідальних підприємств, однак в Україні ці аспекти підприємницької діяльності не віднайшли свого відображення і втілення.
Реалізація КСВ здійснюється через впровадження програми дій на довготривалу перспективу.
Якщо порівнювати фінансові та нефінансові ризики, то можна помітити основну їх відмінність: перші можуть призвести до великих збитків за високої ймовірності настання ризикової події, інші - носять індивідуальний характер, не мають універсального рішення. Управління нефінансовими ризиками в компанії проводиться з метою підтримки стратегії розвитку бізнесу в довгостроковій перспективі. У деяких компаніях управління ризиком в рамках корпоративного управління розглядається з точки зору корпоративної соціальної відповідальності.
Суспільству розкривається інформація, яка може бути ризикованою для її репутації, але такі дії призводять до підвищення довіри населення до даної компанії. Велику роль у цьому випадку відіграють засновники компанії, формулюючи її лозунг, наприклад, соціальна відповідальність понад продажі і високі прибутки. Однак наведені вище рівні, напрями, стратегії – суто теоретичний підхід. В кращому випадку, вони просто декларуються у напрямах політики і звітах певних компаній за поточний рік. Рівень усвідомлення такого явища як колективна соціальна відповідальність, на превеликий жаль, в Україні на досить низькому рівні. За даними звіту Центру «розвиток КСВ в Україні» 58% із 600 опитаних респондентів (компанії усіх основних секторів економіки країні) асоціюють КСВ із благодійністю та розвитком власного персоналу; 46,7% опитаних вважають що соціально відповідальний підхід не має сенсу або є справою самої компанії; 32,7% відверто зізналися, що не здійснюють заходи, які можна віднести до КСВ; лише в 55% компаній соціально відповідальні заходи здійснюються постійно; 61,4% стверджують, що не можуть дозволити собі заходи із КСВ фінансово.
Історичні аспекти залучення і розвитку громад: від патронату до соціальних інвестицій
Співпраця бізнесу і освіти
Екзаменаційний білет № ____15_____
Організація діяльності з КСВ
У широкому розумінні СВБ може бути представлена як система цінностей, заходів і процесів, що мають на меті поширення позитивного впливу діяльності компанії в економічній, екологічній, соціальній сферах як усередині організації, так і в навколишньому середовищі. Реалізація соціально відповідальних стратегій має орієнтуватися не лише на зменшення та запобігання негативним наслідкам діяльності, а й на досягнення економічного, екологічного та соціального ефектів (т.зв. стратегія потрійного впливу), що може розглядатися як основа підвищення конкурентоспроможності окремих компаній і національної економіки загалом.
За визначенням Європейської Комісії («Зелена книга з корпоративної соціальної відповідальності», 2001 р.), корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це «концепція, згідно з якою компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із заінтересованими сторонами на добровільній основі». Надзвичайно важливе значення у сфері СВБ має концепція «потрійного критерію», що містить у собі розширення меж звітності організацій та додання соціальних і екологічних аспектів до фінансових показників діяльності.
В
плив
громади на роботу компаній та
відповідальність компаній перед
населенням
Проект міжнародного стандарту з соціальної відповідальності ISO 26000
ISO 26000 («Керівництво з соціальної відповідальності») – це своєрідний путівник, пов’язаний з питаннями функціонування економічних суб’єктів соціально відповідальним чином, тобто так, щоб їх діяльність була прозорою та сприяла благополуччю суспільства. Велика кількість представників урядів, неурядових організацій, трудових об’єднань з усього світу брали участь в розробці даного документу. Його було прийнято в 2010 році після п’яти років переговорів. ISO 26000 – це не вимоги, а рекомендації, за даним стандартом не проводиться сертифікація, на відміну від інших стандартів ISO. Цей документ не лише розкриває сутність соціальної відповідальності, а й допомагає організаціям та підприємствам користуватися передовим досвідом у даній сфері.
Згідно ISO 26000 компанія включає такі компоненти, як захист прав людини, навколишнього природного середовища, безпеку праці, права споживачів та розвиток місцевих общин, а також організаційне управління та етику бізнесу. Тобто у керівництві враховані усі принципи, які зазначені у Глобальній ініціативі ООН (документі, до якого приєдналося 6 тисяч компаній та організацій, серед яких 130 українських).
Цей міжнародний стандарт надає інструкції щодо основних принципів соціальної відповідальності, ключових тем та питань, що мають відношення до соціальної відповідальності, а також щодо шляхів впровадження соціально відповідальної поведінки до існуючих стратегій, систем, практик та процесів організації. Він наголошує на важливості результатів та діяльності у сфері соціальної відповідальності та її удосконалення.