Способи укладення трудового договору
Згідно зі ст. 24 КЗпП юридичним фактом укладення трудового договору можуть бути: підписана сторонами письмова форма трудового договору, видання наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу, а також фактичний допуск працівника до роботи уповноваженою на укладення трудового договору особою. Таким чином, ст. 24 КЗпП визначено три способи укладення трудового договору.
Працівникам, які стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.
Фактичний допуск до роботи
Момент фактичного виконання працівником роботи може мати самостійне юридичне значення. На той випадок, якщо не було проведено документального оформлення прийняття на роботу, фактичний допуск працівника до роботи визнається за трудовим законодавством моментом укладення трудового договору. Тим самим вже не трудовий договір визначає момент початку виконання роботи, а навпаки — момент виконання роботи засвідчує факт укладення трудового договору.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийом працівника на роботу не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Фактичний допуск до роботи має місце лише тоді, коли працівник допущений до роботи з відома роботодавця або ним особисто.
Строковий трудовий договір та особливості його укладення.
Найбільш традиційним вважається поділ трудових договорів за термінами їх дії. Згідно зі ст. 23 КЗпП розрізняють такі їх види:
безстрокові, тобто укладені на невизначений строк;
строкові, укладені на строк, визначений угодою сторін;
такі, що укладаються на час виконання певної роботи.
Статус строкового трудового договору чітко визначений у пунктах 2 і 3 частини першої статті 23 КЗпП, а саме — це трудовий договір, що укладається на:
— визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
— час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчо.
Трудові договори на визначений строк або на час виконання певної роботи можуть укладатися лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Існують певні труднощі щодо визначення виду трудового договору, який має бути укладений з працівником.
№ |
Строкові трудові договори обов’язково укладаються при прийнятті на роботу |
1 |
на період тимчасової відсутності працівника, наприклад у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку |
2 |
на період проходження працівником військової або альтернативної (невійськової) служби |
3 |
на період перебування працівника на виборній посаді в органах місцевого самоврядування |
4 |
при укладені контракту, якщо це передбачено законом |
5 |
при прийнятті на роботу тимчасових і сезонних працівників |
6 |
при прийнятті на роботу працівника, який ініціює укладення строкового трудового договору |
7 |
в інших випадках, коли за своїм характером робота не може виконуватися постійно |
У наказі керівника підприємства, установи, організації (далі — підприємство) про прийняття на роботу працівника, незважаючи хто ініціював укладення трудового договору на визначений строк, обов’язково зазначається строк дії договору. Запис про строковий характер трудового договору до трудової книжки не заноситься.
Строковий трудовий договір може бути укладений і тоді, коли цього вимагають інтереси працівника.
У разі укладення з працівником договору на час виконання певної роботи в наказі про прийняття на роботу бажано вказати строк закінчення саме роботи, а не функціонування виробництва, наприклад: «на період проведення робіт з електрообладнання в житловому будинку по вул. Чернігівській, 5 (завершення будівництва)».
Осіб, яких приймають на тимчасову або сезонну роботу, має бути попереджено про це при укладенні трудового договору. В наказі про прийняття на роботу зазначається, що даний працівник приймається на тимчасову (сезонну) роботу, або вказується строк його роботи.
При прийнятті тимчасових і сезонних працівників на роботу встановлення випробування законодавством не передбачено.
Звільнення працівників у разі закінчення строкового трудового договору здійснюється наказом керівника підприємства.