59

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….…..3

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛАНДШАФТІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ…………………………….…..……6

1.1. Поняття про рекреаційні ландшафти………………...……...…….....6

1.2. Структура рекреаційних ландшафтів…………………….………..…8

1.3. Методи дослідження геоекологічного стану рекреаційних ландшафтів Запорізької області…………………………………………….…10

РОЗДІЛ 2: КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛАНДШАФТІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЇХ СУЧАСНИЙ ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН…...14

2.1. Класифікація рекреаційних ландшафтів………………………….14

2.2. Курортні ландшафти з релаксійною складовою……………….......18

2.3. Культурні ландшафти з інтелектуальною складовою…………..…25

2.4. Природоохоронні ландшафти з фізичною складовою………..…..30

РОЗДІЛ 3: СУЧАСНІ ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛАНДШАФТІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ……………….36

3.1. Геоекологічні проблеми регіону………………………………..…..36

3.2. Завдання оптимального розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області………………………………………………………………42

3.3. Перспективи оптимізації рекреаційних ландшафтів Запорізької області……………………………………………………………………………45

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….…53

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...55

ДОДАТКИ…………………………………………………………………59

ВСТУП

Актуальність теми. Запорізька область є регіоном перспективним для розвитку багатьох видів рекреації та туризму. Враховуючи природні умови та географічне положення області тут є сприятливі умови для розвитку приморської санаторно-курортної та пляжної рекреації на узбережжі Азовського моря. Водночас є потенціал для розвитку пізнавального, сільського зеленого та екологічного туризму. Враховуючи сучасний стан, рекреаційні потреби суспільства, потребу в популяризації природозберігаючих, екологічно-спрямованих видів відпочинку, необхідно приділяти увагу розвитку ефективного рекреаційного природокористування, а також розвитку відпочинку в межах природоохоронних територій, таких як національні парки. Крім того, необхідно якомога повніше використовувати потенціал інших антропогенних ландшафтів – промислових, сільськогосподарських тощо.

Дослідження природних умов для рекреації та аналіз розвитку рекреації в області здійснювали: Сорокіна Н.С., Тюкова В.В., Донченко, Сажнева Н.М та інші. Сорокіна Н.С. та Тюкова В.В. вивчали кліматичні особливості території області і їх вплив на рекреаційний потенціал. Сажнєва Н.М. вивчала природні умови приморських територій та приморські рекреаційні системи Запорізької області. Вивчення територіального розподілу систем розселення на приморських територіях одночасно з розміщенням відповідної інфраструктури та туристсько-рекреаційних об’єктів вивчала Донченко Л.М.

Об’єктом дослідження є рекреаційні ландшафти Запорізької області.

Предмет дослідження - особливості становлення, функціонування й перспективного розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області.

Мета дослідження: дослідити геоекологічний стан рекреаційних ландшафтів Запорізької області, узагальнити та систематизувати відомості про них і визначити шляхи та заходи, спрямовані на підвищення використання рекреаційного потенціалу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати структуру рекреаційних ландшафтів Запорізької області як основу для здійснення рекреаційного природокористування;

2. Розкрити класифікацію рекреаційних ландшафтів Запорізької області, їх сучасний геоекологічний стан

3. З’ясувати геоекологічні проблеми рекреаційних ландшафтів

4. Визначити завдання оптимального розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області

5. Визначити основні напрями оптимізації використання і охорони рекреаційних ландшафтів Запорізької області.

Наукова гіпотеза: збільшення кількості рекреантів призводить до збільшення навантажень на рекреаційні ландшафти, і як наслідок, погіршення їх геоекологічного стану.

Методи дослідження. В процесі виконання дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи географічної науки: первинного збору та аналізу інформації природничого та економіко-географічного характеру; дистанційні методи географічних досліджень, як то аналіз супутникових фотознімків, топографічних карт; картографічні методи - для візуалізації отриманої інформації ; порівняльно-описовий метод;

метод аналізу кінцевих результатів.

Наукова новизна. Виходячи з поставлених теоретичних і практичних завдань нами зроблено:

• опрацьовані наукові матеріали що до стану ландшафтів Запорізької області та зокрема рекреаційні ландшафти;

• узагальнено передовий досвід що до класифікації рекреаційних ландшафтів Запорізької області;

• сформульовані завдання оптимального розвитку рекреаційних ландшафтів, запропоновано науково-технічні та соціально-економічні заходи підвищення ефективності використання ресурсів рекреаційних ландшафтів області.

Практичне значення роботи. Матеріали досліджень можуть бути використані екологічними службами області при розробці програм з оптимізації рекреаційного природокористування.

Результати досліджень можуть застосовуватись викладачами і студентами природничих спеціальностей вищих навчальних закладів при викладанні нормативних та спеціальних курсів.

Апробація результатів. Результати досліджень та основні положення доповідались на підсумковій науковій конференції викладачів і студентів МДПУ ім. Б. Хмельницького на секції «Фізична географія і геологія» 18-19 грудня 2012 року. Виступ з доповіддю: «Характеристика туристсько-рекреаційного ландшафту».

За темою роботи опублікована стаття «Характеристика туристсько-рекреаційного ландшафту» у збірці матеріалів VIII Міжнародної наукової інтернет-конференції «Нові виміри сучасного світу» 12-30 листопада 2012р., м. Мелітополь, Україна.

Структура та обсяг роботи. Наукова робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи складає: 63 сторінка, з яких 54 - друкованого тексту, 6 – малюнків.

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЛАНДШАФТІВ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

1. Поняття про рекреаційні ландшафти

Зародження та функціонування рекреаційних ландшафтів прослідковується з найдавніших часів (X ст.), однак їх активний розвиток розпочався лише з XVIII ст. Це дає підстави окремим авторам відносити рекреаційні ландшафти до наймолодших у структурі сучасних антропогенних ландшафтів [14].

Упродовж століть і зараз головною умовою формування рекреаційних ландшафтів є наявність рекреаційних ресурсів та рекреантів, яких вони задовольняють [35]. Рекреаційне використання природних ресурсів будь-якої території є одним з видів природокористування. За О.Г. Топчієвим, природокористування - об’єктивний процес, що відбувається між суспільством та природою і відображає освоєння, використання, відтворення природних ресурсів, а також вплив на природу в процесі господарської та інших видів діяльності людини, перетворення й охорону природи в інтересах суспільства [39]. Найбільш узагальнене визначення природних рекреаційних ресурсів запропонував О.О. Бейдик, під ними він розуміє об ’єкти та явища природного, природно-антропогенного або соціального походження, що використовуються для рекреації, туризму, лікування, оздоровлення і впливають на територіальну організацію рекреаційної туристичної діяльності, сприяють відновленню працездатності та розвитку фізичних і духовних сил людини при сучасній і перспективній структурі рекреаційних потреб [6, 7]. Зараз уже традиційно як природні рекреаційні ресурси, передусім, називають компоненти ландшафтного комплексу й згідно з цим виділяють кліматичні, водні, гідромінеральні, лісові та інші ресурси. Менше уваги звертається на рекреаційні ландшафтні комплекси - натуральні, натурально-антропогенні й антропогенні.

Рекреаційне природокористування може бути раціональним і нераціональним. При раціональному рекреаційному використанні природних ресурсів та природних умов утворюються рекреаційні ландшафти. За Ф.М. Мільковим, рекреаційні ландшафти - це антропогенні геокомплекси, що формуються в зонах відпочинку і активного туризму [28]. Таке визначення дозволило в подальшому ввести новий термін - туристсько-рекреаційні ландшафти [14]. Є й інші визначення поняття рекреаційний ландшафт: 1) це територіальна природно-антропогенна система, що формується з метою організації рекреаційної діяльності і під її впливом [7]; 2) рекреаційний ландшафт природні й антропогенні ландшафтні комплекси, особливості структури і функціонування яких склались у результаті адаптації рекреаційного природокористування [3]; 3) підтип антропогенного ландшафту; геотеріальна система, в якій тісно взаємопов'язані природні і антропогенно-техногенні елементи; підтип географічних систем, що беруть участь у відтворенні ресурсів та умов природного середовища, психофізичної енергії населення та виступають як об'єкт охорони середовища, що оточує людину, і раціонального використання природних ресурсів; 4) рекреаційний ландшафт - територіальна природно-антропогенна система, що формується з метою організації рекреаційної діяльності і під її впливом; один з видів антропогенного ландшафту [15]. З погляду антропогенного ландшафтознавства варто зауважити, що майже всі ландшафти Землі можуть бути частково або тривалий час використані для рекреації, однак не всі вони відносяться до рекреаційних. До рекреаційних відносяться лише ті антропогенні ландшафтні комплекси, у яких під впливом рекреації докорінно змінений або створений заново хочаб один із геокомпонентів.

Коли рекреаційне використання природних ресурсів є нераціональним, формуються рекреаційно-дигресійнійні ландшафтні комплекси. У першу чергу, дигресійні процеси захоплюють рослинний і тваринний світ, потім ґрунтовий покрив і водні геокомплекси, у подальшому мікроформи рельєфу, мікроклімат тощо. Агресивний розвиток рекреаційно-дигресійних ландшафтних комплексів може призвести до повного занепаду рекреації й перетворення рекреаційних ландшафтів у антропогенний пустир або бедленд рекреаційного походження.