
- •2. Систематизація міжнародних інвестицій
- •Міжнародна інвестиційна інфраструктура
- •3. Міжнародна інвестиційна діяльність, її суб’єкти і об’єкти та мотивація
- •Контрактні та інвестиційні форми міжнародного бізнесу, їх порівняльна характеристика
- •Стратегічна орієнтація країн базування і приймаючих країн. Переваги і стримуючі фактори іноземної підприємницької діяльності
- •Міжнародні операції з цінними паперами: основні види та учасники
- •Суть та значення міжнародних інвестицій
Міжнародні операції з цінними паперами: основні види та учасники
Інвестиційні цінні папери |
|||||||||
Пайові (акції) |
Боргові (облігації) |
Сертифікати |
Похідні |
||||||
Іменні |
На пред’явника |
Внутрішніх державних позик |
Глобальні |
Варрант |
|||||
Зовнішніх державних позик |
Депозитарна розписка |
||||||||
Місцевих позик (муніципальні) |
Термінові |
Підписні права на акції |
|||||||
Підприємств |
|
||||||||
Відкриті |
Закриті |
Вільного обігу |
Обмеженого обігу |
Термінові |
На пред’явника |
|
|||
Контракти |
Опціони |
||||||||
Серійні |
Ординарні |
Інвестиційні |
Форвард |
Ф’ючерс |
Кол |
Пут |
|||
Комбінаційні |
|||||||||
Звичайні |
Короткотермінові |
Документарні |
Бездокументарні |
Стредл |
Стренгл |
||||
Привілейовані |
Середньотермінові |
Компенсаційні |
Стреп |
Стрип |
|||||
Кумулятивні |
Некумулятивні |
Довготермінові |
Спред |
||||||
|
|
|
|
Ринок цінних паперів – це частинеа як грошового ринка, так і ринка капіталів.
Загалом частка п’яти промислово розвинутих країн (США, Японія, Німеччина, Велика Британія і Франція) складає понад 65% всього обсягу світового ринку цінних паперів. Міжнародний ринок цінних паперів це – джерело, яке забезпечує економічним суб’єктам доступ до міжнародного ринку вільних капіталів і прискорює глобальнй процес економічного зростання. Сьогодні він є основним інститутом, який регулює міжнародне інвестування. Ринок цінних паперів займає особливе місце у структурі сучасного міжнародного інвестиційного ринку, що обумовлено насамперед унікальними особливостями цінних паперів як фінансово інвестиційних інструментів. Важливим для аналізу міжнародного ринку цінних паперів є його поділ на первинний і вторинний. Первинний ринок цінних паперів це економічне середовище на якому цінний папір проходить від свого емітента до першого покупця. Економічним цей простір називають тому, що на ньому діють емітент та інвестор, він раціонально організований, і тільки в межах цього простору емітент може одержати необхідний йому капітал. На первинному ринку міжнародні позичальники розміщують нові випуски боргових інструментів, зазвичай за допомоги великих інвестиційних інституцій (інвестиційного банку чи інвестиційного підрозділу універсального банку) або їх синдикату. На вторинному ринку цінних паперів продаються і купуються уже випущені запозичення між різними закордонними інвесторами. Вторинний ринок для боргового інструменту розвивається там, де відбувається перевищення попиту міжнародних інвесторів на ризик даного позичальника над пропозицією запропонованих цим позичальником своїх боргових інструментів на первинному ринку. Вторинний ринок може створюватиі значні проблеми для позичальника, оскільки ціни цього ринку є мірилом кредитоспроможності й ризику боржника. У випадку появи негативної інформації, навіть зовсім необгрунтованої, і відповідної негативної зміни ціни на даному ринку, доступ позичальника на первинний ринок з новими емісіями може бути суттєво обмежений. Таким чином, особливої важливості набуває ефективність стратегії позичальника і на первинному, і на вторинному ринках цінних паперів. Вторинний ринок цінних паперів може бути неорганізованим, або позабіржовим, та організованим, або біржовим. Позабіржовий (неорганізований) ринок цінних паперів характеризується такими особливостями : - численністю продавців цінних паперів ; - відсутністю єдиного курсу на однакові цінні папери (питання про курс будь якого цінного папера вирішується під час переговорів між його продавцем і покупцем); - торгівля цінними паперами відбувається в різних місцях і в різний час ; - немає єдиного центру, який організовує цю торгівлю і відпрацьовує її методологію (на відміну від біржі). Торгівля відбувається як відповідно до чинного законодавства, так і з порушенням його. У більшості країн на позабіржовому ринку обертається основна маса (приблизно 85 %) цінних паперів,проте саме біржовий ринок, визначає кон’юнктуру та процес розвитку міжнародного ринку цінних паперів.