
- •Виникнення становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Поняття інтелектуальної власності та її види.
- •Поняття права ів.
- •Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •Зміст права інтелектуальної власності.
- •Роль і значення інтелектуальної діяльності і власності для суспільства.
- •Об’єкти права інтелектуальної власності.
- •Авторське право і суміжні права.
- •Право промислової власності.
- •Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.
- •11. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •13. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)
- •14. Об'єкти авторського права
- •15. Проекти документів, символів і знаків
- •16. Статья 19. Авторське право на збірники та інші складені твори
- •18. Колективний твір
- •20. Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •21. Авторське право на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору.
- •22. Авторське право на твори, створені за замовленням.
- •23. Суб’єкти авторського права.
- •24. Автор та його правонаступники.
- •25.Юридичні особи як суб’єкти авторського права.
- •26. Роботодавець як суб’єкт авторського права.
- •27. Співавторство. Види співавторства.
- •28. Право власності на матеріальний носій і авторське право.
- •29. Особисті немайнові права. Право авторства.
- •30. Право на авторське ім’я.
- •32. Спадкування авторського права
- •33. Право на обнародування твору.
- •34. Майнові права автора
- •35. Про передачу виключного права на використання твору:
- •36. Стаття 441. Використання твору
- •39. Строк дії авторського права
- •40. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав
- •41. Авторські договори їх види: видавничі, сценарні, художнього замовлення та інші.
- •42. Договори про уступку авторського права.
- •43. Обмеження авторських майнових прав.
- •44. Вільне використання творів в особистих цілях.
- •45. Вільне використання твору із зазначенням імені автора.
- •46. Вільне використання творів без зазначення імені автора.
- •47. Вільне використання творів для навчання.
- •48. Використання творів, які постійно розташовані в місцях, відкритих для вільного відтворення.
- •49. Вільне відтворення комп’ютерних програм.
- •50. Відтворення творів, фонограм і відеограм в особистих цілях.
- •51.Поняття та види суміжних прав.
- •52. Право на виконання.
- •53. Право на фонограми та відеограми.
- •54. Право організацій мовлення на свої передачі.
- •55. Виникнення і здійснення суміжних прав.
- •56. Умови охорони суміжних прав.
- •57. Суб’єкти суміжних прав.
- •58.Виконавці, виробники фонограм і відеограм, організації мовлення як суб’єкти суміжних прав.
- •59. Об’єкти суміжних прав.
- •60. Виконання як обєкт правової охорони.
- •61. Звуко- і відеозаписи виробників фонограм та організацій мовлення.
- •62. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою.
- •63. Записи короткотривалого користування виконань або передачі, здійснені організаціями ефірного мовлення.
- •64. Строк чинності суміжних прав.
- •65. Забезпечення колективного управління майновими правами авторів.
- •66. Діяльність організацій, що управляють майновими правами авторів на колетивній основі.
- •67. Порушення авторського права і суміжних прав.
- •68. Порядок захисту авторського права і суміжних прав.
- •69. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав.
- •70. Способи цивільно-правового захисту авторського і суміжних прав.
- •71.Відповідальність за порушенняавторського права і суміжних прав.
- •72. Поняття промислової власності та її склад.
- •73. Винахід, корисна модель, промисловий зразок, як об’єкти права інтелектуальної власності.
- •74. Поняття права промислової власності та його види.
- •75. Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •76. Умови правової охорони винаходу, корисної моделі і промислового зразка.
- •77. Суб’єкти права промислової власності.
- •78. Винахідники, автори промислових зразків, їх правонаступники і спадкоємці.
- •79. Роботодавці.
- •81. Право на одержання патенту.
- •82. Право на подання заявки.
- •83. Заявка та її зміст.
- •84. Національний і конвенційний пріорітет.
- •2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,
Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.
Відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності від 20 березня 1883 р. об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, зазначення походження чи найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції. Можна констатувати, що з права промислової власності виділилася окрема група об'єктів, які створюють окрему групу прав - правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. До останніх, враховуючи термінологію України, належать: комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення.Мета зазначених об'єктів - виділити учасників цивільного обороту, їх товари та послуги серед інших. Оскільки цю функцію може виконувати вже існуюче позначення (наприклад, назва населеного пункту, якщо говорити про географічне зазначення, чи певне слово - стосовно торговельної марки), то творчість тут взагалі може бути відсутньою. У зв'язку з цим, на відміну від інших результатів творчої діяльності, на комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення особисті немайнові права не виникають. До правових засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг за законодавством України належать такі об'єкти права інтелектуальної власності: комерційне (фірмове) найменування; торговельна марка (знак для товарів і послуг); географічне зазначення. Спільною рисою, що поєднує вказані об'єкти і водночас відрізняє їх від інших об'єктів права інтелектуальної власності, є їхнє призначення. Вони індивідуалізують учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Комерційне (фірмове) найменування індивідуалізує самого суб'єкта, а торговельні марки та географічні зазначення є засобами індивідуалізації товарів, послуг. Комерційні найменування, торговельні марки та географічні зазначення є об'єктами цивільних прав саме завдяки тому, що дозволяють індивідуалізувати певного суб'єкта, товар чи послугу. Це відрізняє їх від багатьох інших об'єктів права інтелектуальної власності, що виступають в цивільних відносинах як результати творчої діяльності (твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції та ін.). Це позначається на особливостях правового режиму засобів індивідуалізації:оскільки комерційні найменування, торговельні марки й географічні зазначення не є результатами творчої діяльності, у відносинах, що виникають з приводу цих об'єктів, немає такого суб'єкта, як творець. Відповідно щодо таких об'єктів не передбачено особистих немайнових прав. Зміст права інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації становлять лише майнові права; оскільки основна функція цих об'єктів полягає в індивідуалізації певної особи, товару чи послуги, законодавство до певної міри обмежує оборотоздатність майнових прав на них. Право на комерційне найменування може передаватися іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом чи його частиною. Право на торговельну марку може передаватися іншій особі, але за умови, що це не вводитиме в оману споживача. Географічне зазначення взагалі не є об'єктом чиїх-небудь виключних прав, тому право на географічне зазначення не може переходити до іншої особи за договором.