71.Відповідальність за порушенняавторського права і суміжних прав.

Адміністративна відповідальність за порушення авторських прав передбачена ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідно до якої за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі і авторського права, передбачена наступна відповідальність: -штраф від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції і обладнання і матеріалів, які призначенні для її виготовлення.Окрім цивільної і адміністративної, в деяких випадках, законом передбачена і кримінальна відповідальність.Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, - караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, - караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією всіх примірників творів, матеріальних носіїв комп'ютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для їх виготовлення.

72. Поняття промислової власності та її склад.

До промислової власності належать результати науково-технічної діяльності. Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї групи об‘єктів інтелектуальної власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення, раціоналізаторські пропозиції. Отже, промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані для потреб суспільства в будь-якій доцільній діяльності людей. Промислова власність — один із видів інтелектуальної власності, її складова частина.Ці відносини регулюються правом промислової власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захищаються^ об‘єкти промислової власності, є патент. ^Основними джерелами законодавства України про промислову власність є Цивільний кодекс (ст.ст. 459-470), Закони України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13 грудня 1991 р., "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" в ред. від 1 червня 2000 р., "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р. Серед міжнародних договорів слід відмітити Паризьку конвенцію з охорони промислової власності 1883 р. та Євразійську патентну конвенцію 1995 р.Отже, на підставі наведеного можна визначити, що право промислової власності в об‘єктивному розумінні — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості. У суб‘єктивному значенні право промислової власності — це право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності. Як уже зазначалось, сучасна цивільно-правова практика коло об‘єктів промислової власності дещо обмежила, вилучивши з нього засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Тобто об‘єктами права промислової власності є: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення та раціоналізаторські пропозиції. Звичайно цей перелік не є вичерпним. Можуть з‘явитись нові результати науково-технічної творчості, які будуть визнані об‘єктами права.