- •Виникнення становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Поняття інтелектуальної власності та її види.
- •Поняття права ів.
- •Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •Зміст права інтелектуальної власності.
- •Роль і значення інтелектуальної діяльності і власності для суспільства.
- •Об’єкти права інтелектуальної власності.
- •Авторське право і суміжні права.
- •Право промислової власності.
- •Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.
- •11. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •13. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)
- •14. Об'єкти авторського права
- •15. Проекти документів, символів і знаків
- •16. Статья 19. Авторське право на збірники та інші складені твори
- •18. Колективний твір
- •20. Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •21. Авторське право на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору.
- •22. Авторське право на твори, створені за замовленням.
- •23. Суб’єкти авторського права.
- •24. Автор та його правонаступники.
- •25.Юридичні особи як суб’єкти авторського права.
- •26. Роботодавець як суб’єкт авторського права.
- •27. Співавторство. Види співавторства.
- •28. Право власності на матеріальний носій і авторське право.
- •29. Особисті немайнові права. Право авторства.
- •30. Право на авторське ім’я.
- •32. Спадкування авторського права
- •33. Право на обнародування твору.
- •34. Майнові права автора
- •35. Про передачу виключного права на використання твору:
- •36. Стаття 441. Використання твору
- •39. Строк дії авторського права
- •40. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав
- •41. Авторські договори їх види: видавничі, сценарні, художнього замовлення та інші.
- •42. Договори про уступку авторського права.
- •43. Обмеження авторських майнових прав.
- •44. Вільне використання творів в особистих цілях.
- •45. Вільне використання твору із зазначенням імені автора.
- •46. Вільне використання творів без зазначення імені автора.
- •47. Вільне використання творів для навчання.
- •48. Використання творів, які постійно розташовані в місцях, відкритих для вільного відтворення.
- •49. Вільне відтворення комп’ютерних програм.
- •50. Відтворення творів, фонограм і відеограм в особистих цілях.
- •51.Поняття та види суміжних прав.
- •52. Право на виконання.
- •53. Право на фонограми та відеограми.
- •54. Право організацій мовлення на свої передачі.
- •55. Виникнення і здійснення суміжних прав.
- •56. Умови охорони суміжних прав.
- •57. Суб’єкти суміжних прав.
- •58.Виконавці, виробники фонограм і відеограм, організації мовлення як суб’єкти суміжних прав.
- •59. Об’єкти суміжних прав.
- •60. Виконання як обєкт правової охорони.
- •61. Звуко- і відеозаписи виробників фонограм та організацій мовлення.
- •62. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою.
- •63. Записи короткотривалого користування виконань або передачі, здійснені організаціями ефірного мовлення.
- •64. Строк чинності суміжних прав.
- •65. Забезпечення колективного управління майновими правами авторів.
- •66. Діяльність організацій, що управляють майновими правами авторів на колетивній основі.
- •67. Порушення авторського права і суміжних прав.
- •68. Порядок захисту авторського права і суміжних прав.
- •69. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав.
- •70. Способи цивільно-правового захисту авторського і суміжних прав.
- •71.Відповідальність за порушенняавторського права і суміжних прав.
- •72. Поняття промислової власності та її склад.
- •73. Винахід, корисна модель, промисловий зразок, як об’єкти права інтелектуальної власності.
- •74. Поняття права промислової власності та його види.
- •75. Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •76. Умови правової охорони винаходу, корисної моделі і промислового зразка.
- •77. Суб’єкти права промислової власності.
- •78. Винахідники, автори промислових зразків, їх правонаступники і спадкоємці.
- •79. Роботодавці.
- •81. Право на одержання патенту.
- •82. Право на подання заявки.
- •83. Заявка та її зміст.
- •84. Національний і конвенційний пріорітет.
- •2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,
63. Записи короткотривалого користування виконань або передачі, здійснені організаціями ефірного мовлення.
64. Строк чинності суміжних прав.
Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання.
Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.
2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.
3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.
4. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.
5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.У статті 456 Цивільного кодексу України зазначається, що строк чинності суміжних майнових прав виконавців відліковується з 1 січня року, наступного за роком здійснення першого запису виконання, а за відсутності такого запису - з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання. Особисті немайнові права виконавців, охороняються безстроково.До особистих немайнових прав виконавця належать такі:•
вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;• вимагати, щоб його ім’я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися завжди (з кожним його виступом, записом чи виконанням), якщо це можливо;• вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації. Майнові права виробників фонограм і відеограм охороняютьсяпротягом п’ятдесяти років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу. Відлік розпочинається з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування протягом п’ятдесяти років від дати її вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми.До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм ст. 40 Закону України “Про авторське право і суміжні права” відносить їх виключне право на використання своїх фонограм (відеограм) і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:• пряме і (або) опосередковане відтворення своїх фонограм (відеограм) у будь-якій формі і будь-яким способом;• розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності;• комерційний прокат фонограм (відеограм) і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за їх дозволом;• публічне сповіщення фонограм (відеограм) та їх примірників через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором;• будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм;• ввезення на митну територію України фонограм (відеограм) та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.Згідно із частиною 2 статті 38 Закону “Про авторське право і суміжні права” до немайнових прав виробників фонограм і відеограм відносяться такі:• право зазначати своє ім’я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів;• вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).Немайнові права виробників фонограм і відеограм діють безстроково.У частині 3 статті 456 Цивільного кодексу України встановлено строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення у п’ятдесят років, що виліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.