- •Виникнення становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Поняття інтелектуальної власності та її види.
- •Поняття права ів.
- •Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності.
- •Зміст права інтелектуальної власності.
- •Роль і значення інтелектуальної діяльності і власності для суспільства.
- •Об’єкти права інтелектуальної власності.
- •Авторське право і суміжні права.
- •Право промислової власності.
- •Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів і послуг.
- •11. Загальна характеристика законодавства України про інтелектуальну власність
- •13. Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)
- •14. Об'єкти авторського права
- •15. Проекти документів, символів і знаків
- •16. Статья 19. Авторське право на збірники та інші складені твори
- •18. Колективний твір
- •20. Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права
- •21. Авторське право на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору.
- •22. Авторське право на твори, створені за замовленням.
- •23. Суб’єкти авторського права.
- •24. Автор та його правонаступники.
- •25.Юридичні особи як суб’єкти авторського права.
- •26. Роботодавець як суб’єкт авторського права.
- •27. Співавторство. Види співавторства.
- •28. Право власності на матеріальний носій і авторське право.
- •29. Особисті немайнові права. Право авторства.
- •30. Право на авторське ім’я.
- •32. Спадкування авторського права
- •33. Право на обнародування твору.
- •34. Майнові права автора
- •35. Про передачу виключного права на використання твору:
- •36. Стаття 441. Використання твору
- •39. Строк дії авторського права
- •40. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав
- •41. Авторські договори їх види: видавничі, сценарні, художнього замовлення та інші.
- •42. Договори про уступку авторського права.
- •43. Обмеження авторських майнових прав.
- •44. Вільне використання творів в особистих цілях.
- •45. Вільне використання твору із зазначенням імені автора.
- •46. Вільне використання творів без зазначення імені автора.
- •47. Вільне використання творів для навчання.
- •48. Використання творів, які постійно розташовані в місцях, відкритих для вільного відтворення.
- •49. Вільне відтворення комп’ютерних програм.
- •50. Відтворення творів, фонограм і відеограм в особистих цілях.
- •51.Поняття та види суміжних прав.
- •52. Право на виконання.
- •53. Право на фонограми та відеограми.
- •54. Право організацій мовлення на свої передачі.
- •55. Виникнення і здійснення суміжних прав.
- •56. Умови охорони суміжних прав.
- •57. Суб’єкти суміжних прав.
- •58.Виконавці, виробники фонограм і відеограм, організації мовлення як суб’єкти суміжних прав.
- •59. Об’єкти суміжних прав.
- •60. Виконання як обєкт правової охорони.
- •61. Звуко- і відеозаписи виробників фонограм та організацій мовлення.
- •62. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою.
- •63. Записи короткотривалого користування виконань або передачі, здійснені організаціями ефірного мовлення.
- •64. Строк чинності суміжних прав.
- •65. Забезпечення колективного управління майновими правами авторів.
- •66. Діяльність організацій, що управляють майновими правами авторів на колетивній основі.
- •67. Порушення авторського права і суміжних прав.
- •68. Порядок захисту авторського права і суміжних прав.
- •69. Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав.
- •70. Способи цивільно-правового захисту авторського і суміжних прав.
- •71.Відповідальність за порушенняавторського права і суміжних прав.
- •72. Поняття промислової власності та її склад.
- •73. Винахід, корисна модель, промисловий зразок, як об’єкти права інтелектуальної власності.
- •74. Поняття права промислової власності та його види.
- •75. Право інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •76. Умови правової охорони винаходу, корисної моделі і промислового зразка.
- •77. Суб’єкти права промислової власності.
- •78. Винахідники, автори промислових зразків, їх правонаступники і спадкоємці.
- •79. Роботодавці.
- •81. Право на одержання патенту.
- •82. Право на подання заявки.
- •83. Заявка та її зміст.
- •84. Національний і конвенційний пріорітет.
- •2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,
39. Строк дії авторського права
1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.
2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.
3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.
4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.
7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.
8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.
9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.
10. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються
40. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав
Стаття 447 Цивільного кодексу України встановлює, що після закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір, він може вільно та безоплатно використовуватися будь-якою особою, за винятками, встановленими законом. А стаття 30 Закону України “Про авторське право і суміжні права” зазначає, що закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою за умови дотримання особистих немайнових прав автора. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.
41. Авторські договори їх види: видавничі, сценарні, художнього замовлення та інші.
Найпоширенішими видами договорів про використання творів є авторські договори замовлення, видавничі договори, постановочні, сценарні, договори художнього замовлення, договори про видання творів у перекладі, у переробці, договори на створення і передачу комп'ютерних програм. Авторський договір замовлення укладається на створення конкретного твору. За цим договором автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок обумовленої договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і термін виплати визначаються угодою сторін. У випадках коли твір створюється за державним замовленням, ставки авторського гонорару встановлюються централізовано, відповідно до положень про мінімальні ставки гонорару та авторської винагороди, затверджених урядом.За видавничим договором автор передає або зобов'язується створити та передати видавцеві науковий чи художній твір, а видавець зобов'язується здійснити випуск цього твору протягом визначеного строку та сплатити обумовлену винагороду. Твір повинен відповідати визначеним в договорі умовам — жанру, обсягу. Протягом визначного в договорі строку автор не має права передати цей твір іншому видавцю.
За постановочним договором автор передає або зобов'язується створити і передати драматичний, музичний, хореографічний, пантомімний твір (балет, оперу, лібрето опери, музичну комедію тощо), а організація-постановник зобов'язується у визначений договором термін здійснити постановку і публічне виконання твору і сплатити автору обумовлену винагороду за публічне виконання. Сценарний договір регламентує відносини, пов'язані з використанням літературного твору, за яким знімається кіно-, телефільм, здійснюється радіо- або телепередача, проводиться масово-видовищний захід тощо. Сценарний договір передбачає використання твору в змішаній формі. Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу. Предметом договору є різні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організації та приватних осіб і стають власністю останніх.Видавничі договори у свою чергу поділяються на: видавничий договір на літературні твори; видавничий договір на твори образотворчого мистецтва; видавничий договір на музичні твори; договори на видання творів у перекладі та інші. Видавничим авторським є договір, на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов'язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов'язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ.Сценарний договір — це договір, за яким автор передає або зобов'язується створити і передати кіно-, теле- або організації радіомовлення сценарій для фільму або телерадіопередачі в обумовлений строками строк, а студія зобов'язується сплати авторові обумовлену договором винагороду.Сценарний договір за раніше чинним законодавством відзначався особливостями. Перша з них полягала в тому, що кіно-, теле- або радіостудія не була зобов'язана використати твір, тобто випустити його у світ. При цьому студія зобов'язана була виплатити авторові чи авторам гонорар відповідно до закону. Такої умови нині чинний Закон України "Про авторське право та суміжні права" не містить.Друга особливість (як і в попередньому постановочному договорі) полягала в тому, що об'єктом договору міг бути тільки неопублікований твір. Такої вимоги у чинному законодавстві також немає.Згаданий закон та інші нормативні акти з авторського права не містять норм, які б регулювали відносини за сценарним договором. Типових договорів Україна поки що не має і навряд чи вони будуть. Тому регулювання зазначених відносин буде викладено за загальними правилами про авторські договори та усталену практику їх укладення. Сценарний договір може бути реальним або консенсуальним. Коли йдеться про передачу студії (організації) готового твору, то в такому разі це буде реальний договір. Коли ж йдеться про створення твору та його наступну передачу для використання, то це вже консенсуальний договір. Сценарний договір — договір двосторонній і сплатний.Договір художнього замовлення — угода, за якою автор зобов'язується створити і передати замовникові в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість. Це договір консенсуальний, двосторонній та сплатний.Зазначений договір використовується для регулювання відносин автора і замовника досить широко, оскільки часто виникає необхідність створити твір образотворчого мистецтва саме на замовлення. Як правило, ініціатива укладення зазначеного договору виходить не від автора, а від замовника, бо саме в нього виникає потреба у створенні певного твору. Мета створення твору образотворчого мистецтва може бути різна, сфера його чинності досить широка. Це можуть бути різні форми живопису, скульптури, фотографії тощо, призначені для оздоблення житла, парків тощо, для увічнення пам'яті державних чи громадських діячів або близьких родичів тощо.Договір художнього замовлення має дві особливості. Перша полягає в тому, що замовником може бути будь-яка особа — фізична, юридична, іноземний громадянин, особа без громадянства, іноземна юридична особа. При цьому особливого значення не має, чи є організація-замовник юридичною особою. Замовником може виступати й організація, яка прав юридичної особи не має, вона сама є складовою частиною юридичної особи.Другою особливістю договору художнього замовлення є те що замовник не зобов'язаний випускати твір образотворчого мистецтва у світ. Він може це зробити, а може й не робити — це його право.