Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Виникнення становлення і розвиток інтелектуальн...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
191.04 Кб
Скачать

27. Співавторство. Види співавторства.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від того, становить такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавторстві, визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору. 2. Кожен із співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину твору, яка має самостійне значення. 3. Відносини між співавторами можуть бути визначені договором. У разі відсутності такого договору авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно. Співавторство може бути нероздільним або роздільним. Нероздільним вважається таке співавторство, за якого неможливо виділити частину твору, що створена конкретним співавтором. Зміна або вилучення частини такого твору неминуче призведе до зміни інших частин твору, або до неможливості використовувати твір взагалі. Наприклад, якщо вилучити із підручника, що написаний декількома співавторами, деяких глав, такий підручник перестане бути цільним твором, а в деяких випадках його просто не можна буде використовувати. За роздільного співавторства у тієї чи іншої частини твору, що створений співавторами, існує конкретний автор. Роздільне співавторство існує тільки тому, що співавтори своєю угодою вирішили об'єднати частини твору, та використовувати їх разом. Наприклад, поєднання музики та слів призводить до появи нового твору — пісні, що заснована на роздільному співавторстві. Літературний твір із ілюстраціями також є прикладом роздільного співавторського твору.

28. Право власності на матеріальний носій і авторське право.

Право інтелектуальної власності і право на матеріальний об’єкт, в якому втілений об’єкт права інтелектуальної власності, не залежать одне від одного. Тому перехід права на об’єкт інтелектуальної власності (комп’ютерну програму, роман, суть винаходу, промислового зразка) не означає перехід права власності на матеріальний носій (диск для лазерних систем прочитування, книгу, виріб). Тобто, існує розмежування між речами як матеріальними об’єктами і об’єктами права інтелектуальної власності.Але авторське право на твір не пов'язано з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому він виражений. Тому перехід права власності на матеріальний об'єкт або право володіння матеріальним об'єктом не тягне за собою перехід авторських прав на твір як благо нематеріальне. Часто охорона авторських прав є гарантією інвестицій, що вкла­даються в опублікування твору, сприяє отриманню і цілеспрямова­ному розподілу прибутку між автором і особами, які сприяли вико­ристанню його твору. Важливо відрізняти власне твір, що має нематеріальну сутність, від форми його втілення (наприклад, рукопис, малюнок, нотний запис тощо). Зв'язок твору зі своїм матеріальним носієм може бути нерозривним (наприклад, картина, скульптура). Авторське право на твори зберігається навіть у випадку загибелі матеріального носія, в якому він втілений. Звичайно, практичне значення це має лише тоді, коли, наприклад, збереглися копії чи репродукції втраченого твору мистецтва, коли літературний чи музичний твір може бути ким-небудь відтворений по пам'яті тощо.