6. Палеоботанічні методи досліджень четвертинних відкладів.

Вони тісно повўязані з розвитком метода спорово-пилкового аналізу , результати якого на комплексній основі використовуються для вирішення багатьох теоретичних та практичних питань ботаніки, зоології, геології, географії, археології та інш. В історії палеоботанічних досліджень четвертинних відкладів України ми вперше виділяємо два періоди, які майже співпадають з двома етапами у розвитку методу спорово-пилкового аналізу. Перший охоплює часовий інтервал з кінця 20-х років до початку 60-х років і характеризується проведенням палінологічних досліджень на кількісному рівні з урахуванням даних відносної хронології. Для другого періода (від початку 60-х років до наших днів) властиво отримання палінологічних характеристик як кількісного, так і якісного рівнів та широке застосування результатів методів абсолютного датування викопних відкладів. В межах цих основних періодів аналізується ступінь палеоботанічної вивченості відкладів плейстоцену та відкладів голоцену досліджуваної території . Розглядаються основні досягнення палінологів України (Д.К.Зеров, В.Г.Козій, О.Т. Артюшенко, Є.Т. Ломаєва, О.З. Ісагулова, Г.О.Пашкевич, Н.С. Кирвел С.І. Паришкура-Турло, Р.Я. Арап, Л.Г. Безусько, М.В.Черевко, Н.П. Герасименко, О.А. Сіренко, М.С. Комар та інш.) і Росії (В.П. Гричук, М.І. Нейштадт, З.П. Губоніна, Є.Є. Гуртова, Н.С. Боліховська, Е.М. Зеліксон, Г.М. Левковська, К.В. Кременецький та інш.) у вирішенні проблем реконструкції картини формування флори та рослинності України, палеогеографічних умов, проведення палінологічного обгрунтування деяких стратиграфічних схем плейстоцену та голоцену, відновлення природних умов існування людини в минулому та встановлення характера взаємозвўязку та ступеня взаємовпливу між ними, вдосконалення методики спорово-пилкового аналізу та прийомів підвищення рівня інтерпретації його результатів . !!!біостратиграфічний палеоботанічний палеозоологічний 

6. Палеокарпологічнийтаспорово-пилковийметоди. палеокарпологічнийметод-вивченнявикопногонасіннятаплодіврослин споровопилковий - ботанічнийметоддослідження, щодаєзмогувизначатитаксономічну (див. Таксони) належність рослин за морфологічними особливостями їхніх спор і пилкових зерен. Зовн. оболонки пилкових зерен і спор містять воскоподібні речовини, внаслідок чого добре зберігаються у геол. відкладах, майже не руйнуючись навіть при скам'янінні. С.-п. а. широко використовують в палінології, геології, геоморфології, палеогеографії, де об'єктом дослідження є проби осадочних порід, торфу, сапропелю тощо, з яких в результаті спец. обробки виділюють пилок і спори. Подальше визначення їх проводять під мікроскопом. За даними С.-п. а. визначають флору і рослинність минулих геол. епох, геол. вік порід, палеогеогр. умови їх утворення. С.-п. а. має велике значення в систематиці рослин. С.-п. а. застосовують також в археології, для з'ясування походження деяких алергічних хвороб.рослинного походження меду тощо

7. Палеоксилологічний, органографічний та дендрохронологічний методи.

Палеоксилологічний мето - метод вивчення анатомічної будови решток деревни органографічний метод-вивчення відкладів листя, кори, плодів рослин дендрохромологічний метод вивчення річних кілець дерев для зясування подій минулого і оцінку кліматичних подій

6. Діатомовий метод.цістаміди силіциди осадові породи)- водорості одноклітині 12 тис.видів

7. Палеозоологічні методи досліджень четвертинних відкладів.макрофауністичний аналіз-вивчення фауни великих савців. Фауністичний комплекс – сукупність видів тварин, які існували одночасно на одній території. мікротеріофауністичний аналіз вивчення решток дрібних савців. палеомолакофауністичний- вмвчає викопних молюсків та їх решток.

8. Вивчення фауни великих ссавців.

Це макрофауні стичний аналіз

6. Мікротеріофауністичний метод.це метод палеозоологіїВивчення решток дрібних ссавців

7. Палеомалакофауністичний метод. це метод палеозоології Вивчення викопних молюсків та їх решток

8. Стратиграфічні методи вивчення четвертинних відкладів.

Стратигра́фія розділ історичної геології, який охоплює питання історичної послідовності, первинних взаємовідносин і географічного розповсюдження осадків, вулканогенних і метаморфічних утворень, що складають земну кору і відображають природні етапи розвитку Землі та її біосфери.Відносний вік гірських порід визначають стратиграфічними та палеонтологічними методами. Стратиграфічні методи базуються на відносній послідовності утворення і залягання шарів земної кори. Палеонтологічні методи беруть до уваги викопні рештки організмів і послідовність їх еволюції.-вивчення лесово-грунтових площЛесові товщі відокремлюються викопними грунтами.Під час холодних періодів(гляціалів)формуються лесові товщі,під час потеплінь(інтергляціалів)формуються викопнігрунти-палеопедоолгічний Палеопедологія-наука про давні викопні грунти-вивчення річкових терасу льодовикові епохи відбувається акумуляція (е?)алювіальних відкладів,у міжльодовикові-посилення ерозії

6. Вивчення лесово-грунтових товщ та палеопедологічний метод.Лесові товщі відокремлюються викопними грунтами.Під час холодних періодів(гляціалів)формуються лесові товщі,під час потеплінь(інтергляціалів)формуються викопнігрунти Палеопедологічний метод. Цінні результати для кліматостратиграфії дає вивчення захоронених ґрунтів. Захороненні ґрунти про кліматичні обставини часу їх утворення, сприятливих для розвитку рослинності, тому в ґрунтах часто зберігаються різноманітні залишки рослин. Добре розвинений ґрунтовий покрив утворюється лише при достатньо теплому і вологому кліматі. Крім того, ґрунти мають важливе значення для стратиграфії ще й тому, що часто простежуються на великі відстані. Це дає змогу проводити кореляцію віддалених розрізів монотонних товщ. До таких товщ належать леси, стратиграфічне розділення в яких в основному і проводиться за захороненими ґрунтами.

Знаючи умови формування різних типів сучасних ґрунтів, можна достатньо точно визначити фізико-географічні умови формування древніх захоронених ґрунтів. Так, червоноколірні ґрунти вказують на жаркий вологий клімат, чорноземи – на теплий вологий, підзолисті – на більш помірний клімат. Захороненні ґрунти у випадку залягання серед відкладів холодних епох відображають корінні зміни фізико-географічної обстановки і найчастіше являються свідченням теплих міжльодовикових епох.

6. Варвохронологічний метод. Варва-шар.Метод грунтується на підрахунку шарів стрічкових глин в озерно-льодовикових відкладів та відкладів солоних озер. глина + пісок=1 рікметод визначенняхронологіїпоВарві –річнійстрічціглини, яка відклаласяна днільодовиковихозер іскладається здвохшарів -тонкого, дрібнозернистогозимового ібільш товстогокрупнозернистого, літнього. ПідрахунокВарв (стрічкових глин)даєможливість визначитивік знахідок,лежачих підшаромстрічковихглин.Охоплює періодв 17тис. років.Застосовується і доозернихвідкладів позальодовиковихобластей, які маютьвиразнурічнушаруватість.

7. Методи абсолютних датувань. Під час опрацювання плейстоцен-голоценових відкладів, старших відкладів, доцільно використовувати комплекс (декілька) методів абсолютних датувань.Однак, використання методів абсолютної хронології у геоморфології, палеогеографії мають деякі обмеження, часом суттєві. Це, зокрема, може бутипов’язано з роботою методу лише з певним матеріалом (певними мінералами, породами, органікою), або лише з відкладами певного генезису(еоловими, льодовиковими іншого походження), або з відкладами певного віку (не старших або молодших певного “діапазону”роботи методу) та іншими обмеженнями(допусками).Власне ізотопні методи датувань дозволили виконувати ґрунтовні палеогеографічні, геологічні дослідження, адже без визначення віку геологічних явищ немаєпідстав говорити про ґрунтовність проведених досліджень.Ізотопи –різновиди атомів одного й того ж хімічного елемента, які мають різну атомну масу.ізотопи мають однакову кількість протонів,але різну кількість нейтронів.

Група методів: Радіологічні:1)Радіовуглецевийматеріал:Континентальні й морські відклади за біогенним вуглецем, карбонатами; льодовики за розчиненою вуглекислотою.Віковий діапазон, тис. Років0 602)РадіокремнієвийМатеріал:Глибоководні відклади за мінеральним компонентом. Віковий діапазон, тис. Років0 43)РадіоберилієвийМатеріал:Глибоководні відклади за мінеральним компонентом. Віковий діапазон, тис. Років500 100004)Радіосвинцевий

Матеріал:Прибережно-морські відклади, торфовища, льодовики. Віковий діапазон, тис. Років0 0,15)Іоній-урановийМатеріал:Глибоководні відклади за мінеральним компонентом, прибережно-морські відклади за біогенними карбонатами. Віковий діапазон, тис. Років20 400

6)Нерівноважно-урановийМатеріал:Озерні й прибережно-морські відклади за мінеральним компонентом,біогенними карбонатами. Віковий діапазон, тис. Років20 400 7)Трековий

Матеріал:Вулканічні урановмісні мінерали. Віковий діапазон, тис. Роківвід 100 і більше

8)Калій-аргоновийматеріал:Вулканічні калієвмісні мінералив.Віковий діапазон, тис. Років від 100 і більшеНепрямі фізичні9)Термолюмінесцентнийматеріал:Континентальні й морські відклади за кварцом, польових шпатах, карбонатах, глибоководні відклади за аморфним кремнеземом. Віковий діапазон, тис. Років1 500 Грунтується на здатності деяких матеріалів(скло,глина) та деяких мінералів(кварц,кальцит,флюорит,польовий шпат) протягом часу накопичувати радіоактивне природне випромінювання10)Палеомагнітнийматеріал:Континентальні й океанічні відклади. Віковий діапазон, тис. РоківВесь періодНепрямі ізотопні11)Ізотопно-кисневий або палеотемпературнийматеріал:Континентальні, океанічні відклади.Віковий діапазон, тис. РоківВесь періодГрунтується на встановленні співвідношення двох будь-яких ізотопів кисню

12)АмінокислотнийМатеріал:Континентальні й морські відклади за фауністичними рештками, біогенними Карбонатами. Віковий діапазон, тис. Років0 500Грунтується на використанні біохімічних реакційцей метод застосовується для гарно збережених зразків13)колагеновий метод полягає у визначенні вмісту колагену у кістках.Чим давніший відклад,тим більше колагену.