
- •Визначення поняття «метод», «науковий метод». Методика, методологія.
- •Найголовніші ознаки та процедура наукового методу.
- •Поділ методів за характером і роллю у пізнанні (методи-підходи, методи-прийоми).
- •Поділ методів за універсальністю знань (загальнонаукові, конкретно наукові).
- •Поділ методів за функціональним призначенням та рівнем наукових досліджень:
- •Поділ методів за цільовим призначенням (методи фундаментальніх та прикладних досліджень).
- •Класифікація за історичним принципом або часом виникнення за Жучковою, Раковською:
- •Класифікація текстур гірських порід за походженням.
- •5.Текстури поверхонь нашарувань
- •6.Гранулометричний аналіз.
- •Аналіз морфології уламків.
- •Методи біостратиграфії
- •Метод керівних форм організмів.
- •Метод аналізу комплексу викопних решток.
- •Філогенетичний метод.
- •Палеоботанічні методи досліджень четвертинних відкладів.
- •Колагеновий та амінокислотний метод.
- •Ідентифікація похованого рельєфу.
- •Типи експонованого рельєфу за співвідношенням з похованими поверхнями.
- •Морфологічні ознаки рельєфу при визначенні його відносного віку.
- •Стаціонарні методи вивчення динаміки земної поверхні.
- •Метод марок та маркованих компонентів.
Поділ методів за цільовим призначенням (методи фундаментальніх та прикладних досліджень).
Фундаментальні дослідження – дослідження, спрямовані на отримання нових знань без якої-небудь конкретної мети, пов’язаної з використанням цих знань. Їхнім результатом є теорії, гіпотези та ін..
Прикладнідослідження – дослідження, спрямовані на отримання знань з метою практичного їх застосування.
Основні правила методу Декарта.Перше — ніколи не приймати за істину того, що ви не визнали б таким з очевидністю, тобто ретельно уникати похапливості і упередженості та включати у свої судження тільки те, що уявляється вашому розумові настільки ясно і виразно, що не дає вам жодного приводу для сумніву.
Друге — ділити кожне з розгляданих вами проблемних питань на стільки частин, скільки можливо і потрібно для кращого їх розв'язання.
Третє — розташовувати свої думки у певній послідовності, починаючи з предметів найпростіших і найлегше пізнаваних, і сходити поволі, мов по сходинках, до пізнання найскладніших, припускаючи існування порядку навіть серед тих, які природно не передують одне одному.
І останнє — робити скрізь переліки настільки повні й огляди настільки всеохопні, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено
Методи В.Девіса.: оповідний, індуктивний, історичний, систематичний і регіональний.
-Оповідний метод застосовується, коли хочуть дати попереднє загальне повідомлення про дослідження або подорожі по новій країні(використовують на лекціях). Доповідач в хронологічному порядку розповідає своє дослідження матеріали з щоденника. – Індуктивним методом користуються в тому випадку, коли викладають порівняно прості результати досліджень, при яких великий є фактично матеріал призводить до виразних даних.метод описує факти і враження не в хронологічному порядку, а в послідовності таким чином, щоб від найпростіших явищ поступово переходити до більш складних і, до добре обгрунтованих висновків. – Аналітічнийметод застосовується при обширних пошуках, при яких доводиться вибрати одну яку-небудь гіпотезу з декількох, щоб знайти бажане пояснення. Прицьому доповідач розглядає й інші гіпотези, розповідає про ті щаблі та підстави, що привели його до кінцевого висновку(гіпотези)-Історичний метод полягає в складанні огляду робіт колишніх дослідників.-Систематичний метод зводиться до систематичного опису явищ, незалежно від їхнього поширення, Метою є наукова класифікація предметів і явищ за ознаками подібності чи відмінності. – регіональний метод є вінцем географічного дослідження і полягає в описі певного ландшафту. Його починають з найбільш характерних рис даної території;напочатку передувати стислий загальний огляд усього району.
Класифікація за Преображенським – за положенням методу в етапах дослідження:
М-ди спостереження і складання протоколів спостережень;
М-ди обробки і систематизації матеріалів;
М-ди побудови наукових теорій та їх перевірки;
М-ди викладу наукових результатів;
М-ди інтерпретації наукових даних.
Класифікація методів географічних досліджень за Максаковським – за універсальністю використання. 2 класа – загально географічні (мають наскрізний характер) та конкретно географічні (фізичної географії та соціально-економічної географії).
Загальнонаукові використовуються у всіх галузях науки.
Мають рівні класифікації: Емпіричний рівень (збур фактичного матеріалу) і Теоретичний рівень (розробка наукових гіпотез, теорій, формул, законів, теоретичне моделювання, прогнозування).
Конкретнонаукові формуються від конкретної предметної галузі науки.