Екзаменаційний білет № ____2_____

1. Суть та значення корпоративної соціальної відповідальності

2. Законодавство України у сфері праці як основа КСВ у відносинах з працівниками

3. Побудова системи комунікацій з КСВ

1. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це філософське поняття, що визначає позицію компанії щодо своєї країни, суспільства, співробітників та навколишнього середовища. Сучасна компанія розуміє свою відповідальність і прагне стати компанією з «людяним обличчям».

Термін КСВ став вживатися у 1970-х роках, у міжнародній практиці він використовується для визначення добровільних зобов’язань, взятих на себе компанією щодо підвищення якості життя та роботи не тільки своїх співробітників, а також суспільства і навколишнього середовища.

Поняття «корпоративна соціальна відповідальність» не має загально- прийнятого універсального визначення. Як його синонім найчастіше за- стосовуються терміни соціальна відповідальність бізнесу, корпоративне громадянство, інші. Наведемо декілька визначень КСВ, які розроблені як в українському бізнес середовищі, так і глобальному.

Українські бізнесмени про ксв

За визнанням Форуму соціально відповідального бізнесу (Україна), офіційно оприлюдненому у 2006 р., це є відповіда- льне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або по-

слуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна пози- ція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та по- стійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соці- альних проблем.

Згідно з визначенням Європейського Альянсу корпоративної соціаль- ної відповідальності, який започатковано у 2006 році, КСВ – це концеп- ція залучення соціальних і екологічних напрямків у діяльність бізнесу на засадах добровільності та взаємодії між усіма зацікавленими сторо- нами (групами впливу).

Міжнародна організація праці у своїй резолюції про сприяння життє- спроможним підприємствам (прийнята у Женеві, у червні 2007р.) зазна- чає, що КСВ – це добровільна ініціатива ділових кіл, яка стосується ді- яльності, що перевищує просту вимогу дотримання букви закону. КСВ не може підмінити собою правове регулювання, забезпечення дотриман- ня законів та ведення колективних переговорів. Водночас, оскільки КСВ має прозорий характер, що заслуговує на довіру, заснована на принципах справжнього партнерства, то вона може відкрити перед спів- робітниками та іншими зацікавленими сторонами широкі перспективи залучення підприємства до діяльності у соціальній та екологічній сфе- рах. У цьому контексті етичні ініціативи та ініціативи у сфері взаємови- гідної торгівлі допомагають сприяти КСВ у рамках виробничо-збутових мереж.

Наприклад, є ціла низка досліджень, опитувань про те, як у різних національних бізнес спільнотах трактують та сприймають сутність КСВ.

2. В Україні становлення ксв розпочалось лише на початку ххі ст. За

підтримки Представництва ООН в Україні у 2006 р. була заснована

Українська мережа Глобального договору (ГД), орієнтована на сприяння

реалізації українськими кампаніями та іншими зацікавленими сторонами

принципів ГД. До його реалізації долучились компанії, бізнес асоціації,

об’єднання профспілок, об’єднання роботодавців, неурядові організації та академічні інститути що підтримують принципи ГД у сфері прав людини, стандартів праці, охорони навколишнього середовища та протидії корупції і зобов’язуються інтегрувати їх у свою щоденну діяльність. Станом на 2010 р.

Глобальний договір в Україні налічує 165 членів1 111 11. Керівні органи

української мережі ГД надають навчально-методичну, та інформаційну

допомогу в питаннях розвитку КСВ, підтримують український бізнес в

пошуку інноваційних рішень для вирішення екологічних та соціальних

проблем.

Нинішній стан розвитку КСВ В Україні можна проаналізувати за

наступними показниками.

1. Оприлюднення нефінансових звітів компаній.

Тексти нефінансових звітів компанії оприлюднені на веб-сайтах самих

компаній і ГО «Спільнота Соціально-відповідальний бізнес». Станом на

14.12.2012 лише 9 зі 100 найбільших компаній в Україні (в минулому році їх було 16) оприлюднили нефінансові звіти за 2011 р.: Галнафтогаз, Coca-Cоla Beverages Ukraine Ltd., Платинум Банк, «Воля», life :), КПМГ Україна, Carlsberg Ukraine, Ernst &Yang Україна, Систем Кепітал Менеджмент, «Оболонь». Лише дві компанії (СКМ і Метінвест) підготували звіти за стандартом GRI (Глобальна ініціатива зі звітності), рівень застосування «В»; 4 компанії – з виконання принципів Глобального Договору ООН та 3 – за

власними стандартами.

2. Змістовне наповнення інформації щодо КСВ.

В основному (21%) компанії висвітлюють питання інвестування у розвиток громад переважно через призму доброчинності: допомога у

покращенні соціально-побутових умов у місцях розташування виробничих підрозділів компаній; допомога місцевим органами влади тощо. Водночас у звітах зустрічаються приклади переходу до партнерства на місцевому рівні – з місцевими громадами та місцевими неурядовими організаціями.

3. Врахування інтересів стейкхолдерів

При розробці та впровадженні політики КСВ врахування інтересів

стейкхолдерів залишається в Україні достатньо низьким – 3%. Найчастіше компанії враховують інтереси споживачів та органів державної влади, найменше — недержавних та науково-дослідних організацій, навчальних закладів. Однак, впродовж 2011 р. спостерігається тенденція до зростання активізації діалогу кампаній зі стейкхолдерами. Наприклад, компанія СКМ розпочала тестування консультацій зі стейкхолдерами, МЕТРО практикує більш активне залучення клієнтів до ухвалення. ДТЕК, Ернст енд Янг взяли участь у підготовці Посібника «Діалог із стейкхолдерами: з чого починати»

разом із Центром «Розвитку КСВ». Все більше компаній стали визначати своїх стейкхолдерів у нефінансових звітах.