Якісні показники:

1. середньодобовий приріст за вказаний період;

2. рівень яловості = відношення маток, що не дали приплід в звітному році до загального маточного поголів’я;

3. рівень вибраковки худоби(хвороби, травми, зниження продуктивності, породних якостей) кількість вибракуваних до середньорічного поголів’я;

4. рівень падежу (крім приплоду поточного року) = відношення загиблих тварин до середньорічного поголів’я.

Щоб встановити причини зміни вихідного поголів’я, необхідно проаналізувати виконання плану обороту стада по джерелам надходження і вибуття тварин.

Оборот стада – кількісні і якісні зміни поголів’я по віковим і статевим групам за визначений період. Складається балансовим методом, являється основним документом в плануванні і аналізі.

По даним обороту стада обчислюють основні показники його відтворення: злучання і отелу маток, розміру приплоду, забезпеченості стада ремонтним молодняком, вибраковка для забою падіж тварин. При аналізі відтворення стада необхідно звернути увагу на організацію злучання та штучного запліднення тварин, умови годування і утримання маток, організацію підготовки їх до злучання або запліднення; матеріальне заохочення тваринників в збереженні та отриманні приплоду.

В процесі відтворення стада відбуваються кількісні зміни в його складі та структурі в зв’язку з надходженням і вирощуванням приплоду, переводом молодняку із молодших груп в старші, реалізацію молодняку і частини дорослих тварин.

Структура стада – співвідношення статево-вікових груп на конкретну дату. При аналізі необхідно визначити на стільки структура стада забезпечує виконання виробничої програми і відповідає потребам розвитку галузі на перспективу.

Один з найважливіших показників раціональної структури стада – співвідношення статево-вікових груп тварин. Збільшення питомої ваги корів в стаді ВРХ сприяє росту інтенсивності відтворення і оборотності поголів’я, створює можливість збільшення виробництва продукції.

При вивченні динаміки породного складу аналізують зміну питомої ваги породних тварин в загальній чисельності скоту даного виду, розподіл тварин по породам. Складно визначити питому вагу чистопородної худоби в загальному поголів’ї тварин даної групи. В процесі аналізу оцінюють заходи щодо покращення породності стада, стану племінної роботи та ін.

Продуктивність тварин визначається кількістю продукції, отриманої від однієї голови за відповідний період часу (добу, місяць, рік).

Аналіз продуктивності здійснюється по основним видам тварин в розрізі бригад, ферм, тваринницьких комплексів, груп робітників, за якими закріплені тварини.

Продуктивність розглядається в динаміці, що дозволяє виявити її тенденцію.

В залежності від виду тварин, їх віку та напрямку виробничого використання розрізняють наступні системи продуктивності:

1. По дорослому стаду великої рогатої худоби показниками продуктивності є:

– надій молока на 1 фуражну корову, кг;

– вихід телят на 100 корів, гол.

По молодняку і тваринах на вирощуванні і відгодівлі:

– середньодобовий приріст живої маси, г.

2. В свинарстві показниками продуктивності слугує:

– вихід поросят на 1 свиноматку, гол.;

– жива маса 1 поросяти при відлучці, кг.

По молодняку та тваринах на вирощуванні та відгодівлі:

– середньодобовий приріст живої маси, г.

3. Показниками продуктивності в птахівництві являються:

– вихід яєць на одну курку – несучку, шт.;

– середньодобовий приріст молодняку, г.

4. В вівчарстві рівень продуктивності характеризують:

– вихід вовни на одну голову, кг;

– приплід на 1 одну вівцю, гол.;

– середньодобовий приріст живої маси молодняку, г.

5. В бджільництві:

– маса зібраного меду на одну сім’ю бджіл, кг.

Ріст і розвиток тварин, їх продуктивність залежить в першу чергу від рівня годівлі, тобто від кількості використаних кормів на одну голову за добу, місяць, рік.

Продуктивність тварин залежить не тільки від кількості кормів, але від їх якості, а саме – від їх енергетичної та протеїнової поживності. Адже корми поганої якості мають низьку поживність, в зв’язку з чим не забезпечують повноцінного раціону, необхідного для відповідного рівня продуктивність тварин.

Великий вплив на ріст продуктивності має організація племінної роботи, так як удосконалення порідних якостей тварин, створення нових порід, ліній та гібридів є необхідною умовою суттєвого підвищення продуктивності тварин, покращення якості їх продукції та можливості впровадження сучасних технологій.

Продуктивність корів залежить також від проценту їх яловості, так як надої молока у ялових приблизно на половину нижчі, ніж у розтелених корів. Крім того в зв’язку з високим процентом яловості корів господарства недотримують багато телят.

Суттєвий вплив на продуктивність тварин мають умови утримання, організація праці на тваринницьких фермах і комплексах, технологія виробництва, а також забезпеченість підприємства кадрами тваринників, зоотехніків, ветеринарів, інженерно – технічним персоналом. Необхідно враховувати також рівень оплати праці, морального і матеріального заохочення робітників, форми власності та ін.

В процесі аналізу важливо встановити ступінь впливу кожного фактору на рівень продуктивності тварин і на основі факторного аналізу визначити величину невикористаних, поточних і перспективних резервів збільшення виробництва продукції.