- •Тема 6. Аналіз виробництва і розподілу продукції рослинництва
- •1. Завдання і джерела даних аналізу
- •2. Аналіз динаміки та виконання плану виробництва продукції рослинництва
- •Виконання плану виробництва продукції рослинництва
- •3. Аналіз площі та урожайності сільськогосподарських культур
- •4. Методика розрахунку і узагальнення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва
- •Резерв збільшення виробництва продукції за рахунок додаткового внесення добрив
- •Підрахунок резерву збільшення виробництва за рахунок збирання
3. Аналіз площі та урожайності сільськогосподарських культур
Розмір посівних площ – один з найважливіших факторів, що визначає об’єм виробництва продукції. При плануванні посівних площ в кожному господарстві враховується необхідність виконання плану реалізації продукції, внутрішньогосподарські потреби, економічна ефективність та рівень рентабельності виробництва.
Необхідно проаналізувати виконання плану та динаміку посівних площ по культурам, встановити зміни в розмірі і структурі посівних площ та дати їм економічну оцінку. Для цього проводиться порівняння фактичної площі, посіву з плановою по кожній культурі, бригаді і по господарству в цілому. Встановлюються відхилення від плану та їх причини.
Розмір і структура посівних площ залежить від спеціалізації підприємства, внутрішньогосподарської потреби(насіння, корми), кон’єктури ринку, забезпеченості земельними, трудовими і матеріальними ресурсами, економічної ефективності вирощування окремих культур та ін.
Збільшення посівної площі однієї культури призводить до зменшення посівних площ інших культур. Тому в процесі аналізу необхідно встановити зміни в структурі посівів і розрахувати вплив цього фактора на об’єм отриманої продукції, тобто визначити, наскільки доцільні ті зміни, що відбулися в складі посівних площ, з точки зору збільшення виробництва продукції рослинництва. Найвагомішим фактором, від якого залежить об’єм виробництва продукції є урожайність. При її аналізі необхідно вивчити динаміку зміни по кожній культурі чи групі культур за 5-10 років і виявити можливі невикористанні резерви її зростання. Необхідно також провести міжгосподарський порівняльний аналіз урожайності сільськогосподарських культур, що дозволить також встановити можливі збільшення виходу продукції.
Урожайність – це якісний, комплексний показник, що залежить від багатьох факторів, а саме природнокліматичних умов (якість і склад ґрунту, рельєф місцевості, температура повітря, кількість опадів та ін.) культури землеробства, агротехніки і технології вирощування культур, удобрення ґрунту, якісно виконання всіх польових робіт в стилі строки та ін.
В процесі аналізу слід вивчити виконання плану по всім агротехнічним заходам, визначити ефективність кожного з них (прибавка врожаю на 1ц добрив, одиницю виконання робіт та ін) і після цього підрахувати вплив кожного заходу на рівень урожайності і валовий збір культур.
Забезпеченість підприємства органічними і мінеральними добривами визначають порівнянням фактичної кількості, заготовлених і використаних добрив (статистична звітність про використання добрив) з плановою потребою (розрахунок потреби добрив по культурам). (таблиця 4)
Таблиця 4
Використання добрив в господарстві
Вид добрив |
Внесено - всього |
В т.ч. на 1га ріллі |
% виконання плану |
||||
базисний |
звітний |
базисний |
звітний |
||||
П |
Ф |
П |
Ф |
||||
Мінеральні – всього ц, д. р. |
|
|
|
|
|
|
|
в т.ч. W |
|
|
|
|
|
|
|
Р |
|
|
|
|
|
|
|
К |
|
|
|
|
|
|
|
Органічні, т |
|
|
|
|
|
|
|
Підвищення урожайності також залежить від норми внесення, якості та сорту насіння. Недостатня забезпеченість насінням, зниження норми висіву та використання некондиційного насіння зменшують кількість рослин на кожному гектарі, і як результат – зниження урожайності культур.
Великий вплив на урожайність має виконання плану по впровадженню нових більш продуктивних і перспективних сортів. Якщо збільшувати частку більш урожайних сортів, то в результаті середня урожайність культур зросте і навпаки.
На урожайність суттєво впливають строки проведення посіву та збирання. оптимальний термін посіву ранніх зернових культур не більше 3-4 днів, збирання – 10-12 днів. Відхилення призводить до зниження урожайності. Після дозрівання зерна його втрати складають на 4-5 день – 2-3 %, на 10 день 10-15%, на 15 день – 20-30%.
