- •Вступ Роль вимірювань у пізнанні світу, науковій та господарчій діяльності людини
- •1.2. Систематизація фв
- •2. Контрольні запитання
- •Лекція 2
- •1. Вимірювальні операції та засоби їх реалізації
- •2. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки (звт)
- •3. Контрольні питання
- •Лекція 3
- •1. Класи точності
- •2. Класифікація видів вимірювань
- •3. Основні методи прямих вимірювань
- •3.1. Метод зіставлення
- •3.2. Метод ноніуса (метод одного збігу)
- •3.3. Метод зрівноваження (компенсаційний)
- •3.4. Диференціальний, або різницевий метод
- •3.5. Метод заміщення
- •3.6. Метод попереднього градуювання
- •4. Контрольні запитання
- •1.2. Загальні елементи механізмів електромеханічних приладів
- •2. Магнітоелектричні електромеханічні прилади
- •3. Аналіз динамічних властивостей магнітоелектричних приладів
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 5
- •1. Схеми вмикання магнітоелектричних приладів
- •Амперметри постійного струму
- •1.2. Вольтметри постійного струму
- •2. Магнітоелектричні прилади з перетворювачами змінного струму в постійний
- •2.1. Прилади з випрямляючими перетворювачами
- •2.2. Прилади з термоелектричними перетворювачами (теп)
- •3. Контрольні запитання
- •Лекція 6
- •Електродинамічні вимірювальні механізми
- •Феродинамічні вимірювальні механізми
- •3. Електромагнітні вимірювальні механізми
- •4. Електростатичні вимірювальні механізми
- •5. Індукційні вимірювальні механізми
- •6. Контрольні запитання
- •Лекція 7
- •1. Логометри
- •2. Додаткові похибки вимірювання та способи їх зменшення
- •2.1. Температурна стабілізація вимірювальних механізмів
- •2.2. Схеми вольтметрів з термокомпенсацією на основі терморезисторів
- •2.3. Частотна компенсація вимірювальних механізмів
- •3. Контрольні запитання
- •Тема ііі. Вимірювання напруг та опорів Лекція 8
- •1. Електронні вольтметри
- •1.1. Вольтметри постійного струму
- •1.2. Вольтметри змінного струму
- •1.3. Універсальні вольтметри
- •2. Компенсатори постійного струму
- •3. Компенсатори змінного струму
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 9
- •Мости постійного струму
- •1.1. Зрівноважений режим роботи моста постійного струму
- •1.2. Незрівноважений режим роботи моста постійного струму
- •1.3. Чутливість мостових схем
- •1.4. Подвійний міст постійного струму
- •1.5. Зменшення похибки від дії термо-е.Р.С.
- •2. Мости змінного струму
- •3. Контрольні запитання
- •2.1. Типові структури вимірювальних генераторів
- •2.1.1. Низькочастотні вимірювальні генератори
- •2.1.2. Високочастотні вимірювальні генератори
- •2.1.3. Імпульсні вимірювальні генератори
- •2.1.4. Генератори сигналів спеціальної форми (функціональні генератори)
- •2.1.5. Генератори шумових сигналів
- •2. Вимірювачі нелінійних спотворень
- •3. Контрольні запитання
- •Тема V. Вимірювання фазочастотних параметрів сигналів Лекція 11
- •Аналогові фазометри
- •1.1. Основні поняття фазометрії
- •1.2. Основні методи аналогового вимірювання фазових зсувів
- •1.2.1.Компенсаційний метод
- •1.2.2. Метод прямого перетворення
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 12
- •Похибки вимірювання фазових зсувів сигналів
- •1.1. Похибка від паразитного зв’язку між каналами фазометра
- •1.2. Похибка від кінцевого значення вхідного опору фазометра
- •1.3. Похибка від наявності у вхідному сигналі вищих гармонік
- •1.4. Амплітудно-фазова похибка
- •1.5. Похибка від неідентичності фазо-частотних характеристик каналів фазометра
- •2. Вимірювачі часових інтервалів
- •3. Контрольні запитання
- •Лекція 13
- •1. Аналогові частотоміри
- •1.1 Аналогові конденсаторні частотоміри
- •1.2. Частотомір на основі гетеродинного способу вимірювання частоти
- •1.3. Резонансні частотоміри
- •1.4. Мостові частотоміри
- •2. Контрольні запитання
- •Задачі для самоконтролю
- •Література
- •Додаток 1 класифікація електронних засобів вимірювання
- •Тема V. Вимірювання фазочастотних параметрів сигналів 106
2.1.5. Генератори шумових сигналів
Генератори цього типу призначені для формування флуктуаційної (шумової) напруги з певними імовірносними характеристиками. Їх застосовують при дослідженні завадостійкості електронних вузлів, визначенні АЧХ чотириполюсників, повірці приладів для визначення імовірносних характеристик випадкових процесів і т.і. Генератори шумових сигналів будуються за схемою рис. 10.5.
Рис. 10.5
Основним
блоком схеми – первинним джерелом шуму,
є задаючий генератор. Як правило він
генерує сигнали, близькі за своїми
характиристиками до білого шуму
(нагадаємо, що білий шум характеризується
рівномірною у всьому діапазоні частот
спектральною щільністю потужності
сигналу –
).
В схемі на рис.10.5 робота задаючого
генератора може базуватись на використанні
різних фізичних явищ, які породжують
шумоподібні сигнали і які можуть бути
попередньо розраховані. Первинним
джерелом шумового сигналу може слугувати,
наприклад, нагрітий дротяний резистор.
Відомо, що середньоквадратичне значення
напруги теплового шуму резистора
дорівнює
,
(10.1)
де
– постійна Больцмана;
–
абсолютна температура в Кельвінах;
– опір резистора в Омах при
,
- смуга пропускання перетворювача в
Герцах. Як первинні джерела шуму можуть
бути застосовані і інші прилади:
напівпровідникові діоди, вакуумні
діоди, фотоелектронні помножувачі,
газорозрядні трубки, радіоактивні
джерела шуму та ін. Фізичні основи їх
роботи розглядаються в курсах фізики
та електроніки.
Рівень сигналу на виході первинного джерела шумового сигналу незначний (одиниці-десяткі мкВ), тому задаючий генератор доповнюється малошумним підсилювачем з відомим та стабільним коефіцієнтом підсилення у всій робочій смузі частот.
Перетворювач
в схемі на рис.10.5 може виконувати функції
підсилення, переносу спектру шумового
сигналу (формування вузькосмугового
процесу), стабілізації потужності
шумового сигналу та обмеження спектру
шумоподібного сигналу (перетворення
спектру з “білого” в “кольоровий”).
Остання функція реалізується за допомогою
фільтрації білого шуму. Відомо, що
спектральна щільність потужності
сигнала на виході фільтра пов’язана
з модулем його частотної характеристики
співвідношенням
,
(10.2)
де
– спектральна щільність потужності
вхідного процесу.
Вихідний пристрій дозволяє регулювати рівень вихідного сигналу з коефіцієнтом ділення постійним у всій смузі робочих частот генератора.
Як вимірювач рівня вихідного сигналу найчастіше використовують вольтметри середньоквадратичних значень.
2. Вимірювачі нелінійних спотворень
Нелінійні
спотворення сигналів виникають в
радіотехнічних ланцюгах, в складі яких
є нелінійні елементи. Гармонічне
коливання, що проходить через такий
ланцюг спотворюється за рахунок
збагачення спектру сигнала на виході
такого ланцюга вищими гармоніками. Отже
і форма сигналу стає відмінною від
синусоїдальної. Як приклад розглянемо
проходження гармонічного коливання
через діод. Відомо, що вольтамперна
характеристика діода у першому наближенні
може бути апроксимована степеневим
рядом виду
,
де
–відповідно струм, що протікає через
діод та напруга на діоді. Отже, якщо на
діод подати гармонічну напругу
і обмежитись першими трьома членами
ряду, то струм через діод можна представити
сумою
.(10.3)
Отже в складі струму з’явились вищі гармоніки.
Ступінь нелінійних спотворень сигналів (тобто відмінність сигналів від ідеального гармонічного сигналу) характеризується коефіцієнтом гармонік
,
(10.4)
де – амплітуди і-тих гармонік.
Дія
вимірювачів нелінійних спотворень
базується на принципі “пригнічення
основної частоти”. З точки зору зручності
апаратурної реалізації доцільно
вимірювати не
,
а дещо іншу величину
.
(10.5)
пов’язана
з
співвідношенням:
.
Якщо
,
то
і
відрізнятимуться менше ніж на 10
%.
У відповідності до (10.5) для визначення достатньо виміряти дійсні значення досліджуваного сигналу та його частини без першої гармоніки. Спрощена структурна схема вимірювача коефіцієнту гармонік наведена на рис.10.6. Вхідний пристрій узгоджує прилад з джерелом досліджуваного сигналу та підсилює сигнал. Перестроюваний загороджувальний фільтр пропускає на вхід вольтметра всі гармоніки досліджуваного сигналу крім першої. Шкала вольтметра проградуйована в значеннях (процентах чи частинах).
Рис. 10.6
Робота приладу здійснюється в два етапа. На першому етапі перемикач SW включено в положення “1” і вольтметр вимірює ефективне значення досліджуваного сигналу u(t). Регулюванням потенціометра R1 стрілка вольтметра встановлюється на граничне значення =100%.
На другому етапі перемикач SW включено в положення “2” і досліджуваний сигнал проходить на вольтметр через загороджувальний фільтр, який настроюється на пригнічення першої гармоніки сигналу. Оскільки амплітуда першої гармоніки є найбільшою, то ознакою настройки фільтра є досягнення мінімальних показань вольтметра. Відхилення стрілки вольтметра відповідає значенню .
Основними метрологічними характеристиками вимірювачів є діапазон вимірювання, частотний діапазон та клас точності. Так, наприклад, вимірювач нелінійних спотворень С6-1 має такі характеристики:
– діапазон вимірювання – 0,03 – 30 %;
– діапазон робочих частот – 20 Гц –200 кГц;
– основна похибка вимірювання – (5 %+0,05 );
– діапазон напруг вхідних сигналів – (0,05 – 100)В.
