- •Вступ Роль вимірювань у пізнанні світу, науковій та господарчій діяльності людини
- •1.2. Систематизація фв
- •2. Контрольні запитання
- •Лекція 2
- •1. Вимірювальні операції та засоби їх реалізації
- •2. Метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки (звт)
- •3. Контрольні питання
- •Лекція 3
- •1. Класи точності
- •2. Класифікація видів вимірювань
- •3. Основні методи прямих вимірювань
- •3.1. Метод зіставлення
- •3.2. Метод ноніуса (метод одного збігу)
- •3.3. Метод зрівноваження (компенсаційний)
- •3.4. Диференціальний, або різницевий метод
- •3.5. Метод заміщення
- •3.6. Метод попереднього градуювання
- •4. Контрольні запитання
- •1.2. Загальні елементи механізмів електромеханічних приладів
- •2. Магнітоелектричні електромеханічні прилади
- •3. Аналіз динамічних властивостей магнітоелектричних приладів
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 5
- •1. Схеми вмикання магнітоелектричних приладів
- •Амперметри постійного струму
- •1.2. Вольтметри постійного струму
- •2. Магнітоелектричні прилади з перетворювачами змінного струму в постійний
- •2.1. Прилади з випрямляючими перетворювачами
- •2.2. Прилади з термоелектричними перетворювачами (теп)
- •3. Контрольні запитання
- •Лекція 6
- •Електродинамічні вимірювальні механізми
- •Феродинамічні вимірювальні механізми
- •3. Електромагнітні вимірювальні механізми
- •4. Електростатичні вимірювальні механізми
- •5. Індукційні вимірювальні механізми
- •6. Контрольні запитання
- •Лекція 7
- •1. Логометри
- •2. Додаткові похибки вимірювання та способи їх зменшення
- •2.1. Температурна стабілізація вимірювальних механізмів
- •2.2. Схеми вольтметрів з термокомпенсацією на основі терморезисторів
- •2.3. Частотна компенсація вимірювальних механізмів
- •3. Контрольні запитання
- •Тема ііі. Вимірювання напруг та опорів Лекція 8
- •1. Електронні вольтметри
- •1.1. Вольтметри постійного струму
- •1.2. Вольтметри змінного струму
- •1.3. Універсальні вольтметри
- •2. Компенсатори постійного струму
- •3. Компенсатори змінного струму
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 9
- •Мости постійного струму
- •1.1. Зрівноважений режим роботи моста постійного струму
- •1.2. Незрівноважений режим роботи моста постійного струму
- •1.3. Чутливість мостових схем
- •1.4. Подвійний міст постійного струму
- •1.5. Зменшення похибки від дії термо-е.Р.С.
- •2. Мости змінного струму
- •3. Контрольні запитання
- •2.1. Типові структури вимірювальних генераторів
- •2.1.1. Низькочастотні вимірювальні генератори
- •2.1.2. Високочастотні вимірювальні генератори
- •2.1.3. Імпульсні вимірювальні генератори
- •2.1.4. Генератори сигналів спеціальної форми (функціональні генератори)
- •2.1.5. Генератори шумових сигналів
- •2. Вимірювачі нелінійних спотворень
- •3. Контрольні запитання
- •Тема V. Вимірювання фазочастотних параметрів сигналів Лекція 11
- •Аналогові фазометри
- •1.1. Основні поняття фазометрії
- •1.2. Основні методи аналогового вимірювання фазових зсувів
- •1.2.1.Компенсаційний метод
- •1.2.2. Метод прямого перетворення
- •4. Контрольні запитання
- •Лекція 12
- •Похибки вимірювання фазових зсувів сигналів
- •1.1. Похибка від паразитного зв’язку між каналами фазометра
- •1.2. Похибка від кінцевого значення вхідного опору фазометра
- •1.3. Похибка від наявності у вхідному сигналі вищих гармонік
- •1.4. Амплітудно-фазова похибка
- •1.5. Похибка від неідентичності фазо-частотних характеристик каналів фазометра
- •2. Вимірювачі часових інтервалів
- •3. Контрольні запитання
- •Лекція 13
- •1. Аналогові частотоміри
- •1.1 Аналогові конденсаторні частотоміри
- •1.2. Частотомір на основі гетеродинного способу вимірювання частоти
- •1.3. Резонансні частотоміри
- •1.4. Мостові частотоміри
- •2. Контрольні запитання
- •Задачі для самоконтролю
- •Література
- •Додаток 1 класифікація електронних засобів вимірювання
- •Тема V. Вимірювання фазочастотних параметрів сигналів 106
2.1.3. Імпульсні вимірювальні генератори
Ці генератори призначені для генерування одиночних імпульсів чи послідовності імпульсів з заданими формою, полярністю та параметрами – амплітудою, тривалістю, періодом (частотою). Одна з поширених схем імпульсного генератора наведена на рис. 10.3.
Рис. 10.3
Перемикач SW забезпечує вибір режиму роботи - формування вихідних імпульсів від зовнішнього сигналу (положення 1), чи від внутрішнього задаючого генератора. Останній формує тактові імпульси з можливістю плавного регулювання їх частоти. Схема запуску виконує нормування імпульсів запуску за тривалістю та амплітудою. Зформовані таким чином імпульси поступають на формувач синхроімпульсів та схему затримки. Формувач синхроімпульсів виробляє синхроімпульси, які можуть бути використані зовнішніми присроями при виконанні складних вимірювальних експериментів. Схема затримки дозволяє в певних межах регулювати затримку в часі між імпульсами запуску та вихідними імпульсами генератора, що значно розширює функціональні можливості генератора. Формувач тривалості імпульсів виробляє імпульси заданої тривалості (одиночні чи послідовність імпульсів), амплітуда яких плавно регулюється регулятором амплітуди. Подільник напруги забезпечує дискретне регулювання амплітуди імпульсів. Рівень вихідних імпульсів контролюється вимірювачем амплітуди імпульсів.
За даною схемою виконано імпульсний генератор Г5-54, який виробляє прямокутні імпульси з максимальною амплітудою до 50 В, тривалістю (0,1 – 1000) мкс, тривалістю фронта та спада імпульсів відповідно 50 нс та 100 нс, частотою повторення (0,01 – 100) кГц на зовнішньому навантаженні 500 Ом.
2.1.4. Генератори сигналів спеціальної форми (функціональні генератори)
В практиці розробки, тестування та повірки радіоелектронної апаратури необхідно застосовувати вимірювальні сигнали відмінної від синусоїдальної форми – трикутної, пилкоподібної, прямокутної (меандр) і т.і. Такі сигнали виробляють генератори сигналів спеціальної форми. Структурна схема такого генератора наведена на рис.10.4.
Рис. 10.4
Основними
вузлами генератора є інтегратор, якій
реалізує функцію інтегрування, та
компаратор – схема, яка переключається
в один з двох дозволених станів при
зміні знака різниці вхідних напруг.
Отже на виході компаратора формується
сигнал прямокутної форми (меандр). Як
відомо інтегрування константи дає
лінійну функцію, тому на виході інтегратора
формується напруга, що в певному часовому
інтервалі залежить лінійно від часу
(лінійно наростає чи спадає). Рівні
компарування
комутуються на один з входів компаратора
за допомогою керованого перемикача
SW1.
Таким чином, в момент досягнення вихідною
напругою інтегратора однієї з напруг
компаратор зпрацьовує, змінюючи
полярність свого вихідного сигналу. Це
приводить, по-перше, до комутації напруги
компарування на вході компаратора,
по-друге, до зміни напрямку зарядки
інтегратора. Описаний процес повторюється
періодично, причому його період
визначається постійною часу інтегратора
та рівнями
.
Напруга синусоїдної форми виробляється з трикутної за допомогою функціонального перетворювача, а пилкоподібної – за допомогою формувача пилкоподібної напруги. Комутація сигналів різної форми здійснюється перемикачем SW2.
Вихідний блок узгоджує генератор з навантаженням та дозволяє регулювати рівень вихідних сигналів.
