3. Контрольні запитання

1. Наведіть схему чотириплечого моста постійного струму та вкажіть на схемі всі гілки, плечі та діагоналі.

2. В яких режимах можуть працювати мости постійного струму? Чим відрізняються ці режими?

3. Зформулюйте умову рівноваги чотириплечого моста постійного струму.

4. Які умови висуваються до зразкових котушок опору, що використовуються в мостах постійного струму?

5. В чому полягає суть методу еквівалентного генератора?

6. Наведіть загальну схему процентного моста постійного струму.

7. Наведіть відомі варіанти визначення чутливості мостових схем.

8. Які чинники обмежують діапазон вимірювання опорів мостовими схемами постійного струму?

9. Наведіть схему подвійного моста постійного струму та поясніть його роботу.

10. За рахунок чого зменшується вплив опорів з’єднувальних дротів на результат вимірювання подвійного моста постійного струму?

11. Як досягається умова рівновоги у вимірювальних мостах змінного струму?

12. Наведіть схеми мостів змінного струму для вимірювання ємності? індуктивності?

ТЕМА ІV. ГЕНЕРУВАННЯ ТЕСТОВИХ СИГНАЛІВ ТА

ВИМІРЮВАННЯ НЕЛІНІЙНИХ СПОТВОРЕНЬ

Лекція 10

1. ВИМІРЮВАЛЬНІ ГЕНЕРАТОРИ

1.1. Загальні відомості

Вимірювальні генератори – це джерела електричних тестових сигналів різної форми з відомими параметрами – частотою, напругою (потужністю), періодом повторення та тривалістю і т.і. Прилади цього класу серед іншої вимірювальної апаратури займають особливе місце – вони як такі не виконують жодних вимірювань і використовуються лише в комплексі з іншою вимірювальною апаратурою. Їх застосовують:

– при розробці, налагодженні та повірці вимірювальної та радіоєлектронної апаратури, апаратури радіозв’язку та автоматики;

– при експериментальному визначенні характеристик електронних вузлів – АЧХ,ФЧХ, коефіцієнтів передачі, перехідних характеристик тощо;

– як джерела живлення (наприклад, для мостових схем);

– для імітації реальних сигналів, що надходять у досліджувану апаратуру;

– при градуюванні вимірювальних приладів (наприклад, вольтметрів змінного струму);

Вимірювальні генератори характеризуються такими основними параметрами:

– діапазон частот генерованих сигналів;

– діапазон регулювання амплітуди (потужності) вихідних сигналів;

– точність установки частоти сигналів;

– стабільність у часі параметрів генерованих сигналів;

– спотворення генерованих сигналів (відмінність їх форми від заданої);

– залежність параметрів генерованих сигналів від навантаження.

Номенклатура вимірювальних генераторів налічує десяткі наіменувань. За частотним діапазоном, формою вихідних сигналів, видом модуляції та кількістю каналів вимірювальні генератори поділяються на такі групи.

По діапазону частот вихідних сигналів розрізняють генератори:

– інфранизькочастотні (до 20 Гц);

– низькочастотні - звукові (20 Гц – 20000 Гц) та ультразвукові (20 кГц – 200 кГц);

– високочастотні ( 0.2 МГц –30 МГц);

– надвисокочастотні (30 МГц – 10 ГГц);

– надвисокочастотні з волноводним виходом (більше 10 ГГц).

За формою генерованих сигналів розрізняють генератори:

– синусоїдальні;

– імпульсні;

– спеціальної форми (трикутної, трапецеідальної та ін.);

– з качанням частоти (зі спеціальним законом зміни частоти, найчастіше лінійним);

– шумові (джерела змінної напруги з широким безперервним спектром частот вихідного сигнала).

По виду модуляції розрізняють генератори:

– з амплітудною синусоїдальною модуляцією;

– з частотною синусоїдальною модуляцією;

– імпульсною модуляцією;

– частотною, фазовою, та комбінованою модуляцією (одночасне здійснення декількох видів модуляції).

За кількістю каналів генератори поділяються на:

– одноканальні;

– двоканальні (з регульованим фазовим зсувом між каналами, звідки їх друга назва – калібратори фазових зсувів).