
- •Тема 1. Концептуальні основи та специфіка наукового дослідження в логістиці
- •1.2. Наукове дослідження та його методологія
- •Тема 2. Основні етапи та форми наукового дослідження
- •2.1. Основні напрямки наукового дослідження
- •2.2. Процес теоретичних досліджень
- •2.3. Процес емпіричний досліджень
- •2.4. Методи наукових досліджень
- •2.5. Гіпотези в наукових дослідженнях
- •2.6. Доведення гіпотез
- •2.7. Експеримент у наукових дослідженнях
- •Тема 3. Оформлення результатів наукових досліджень та їх впровадження у практику логістичного консультування
Тема 2. Основні етапи та форми наукового дослідження
2.1. Основні напрямки наукового дослідження
Важливою рисою логістики як науки є також її активний пошуковий характер.
Головними ознаками наукового пізнання світу є:
предметність і об’єктивність наукового знання;
вивчення об’єктів, порівняно незалежних від повсякденного досвіду та сьогоденних можливостей використання результатів.
Кажучи про наукове знання, необхідно виокремити два його рівні — емпіричний (тобто заснований на досвіді і через посередництво досвіду) і теоретичний (отриманий шляхом умовиводу, відокремлено від практики). Основними критеріями розподілу цих рівнів є:
характер предмета дослідження;
тип засобів дослідження, що застосовуються;
особливості методу дослідження.
Безумовно, теорія та емпіричне дослідження мають справу з різними зрізами однієї і тієї самої дійсності. Однак емпіричне дослідження вивчає явища і залежності між ними, в яких воно може вловити прояв закону, тим часом як теоретичне дослідження дає закон у чистому вигляді.
Елементами емпіричного (заснованого на практичному досвіді) знання є факти, отримані за допомогою спостережень та експериментів і які констатують якісні й кількісні характеристики об’єктів і явищ. Стійка повторюваність і зв’язки між емпіричними характеристиками виражаються за допомогою емпіричних законів, виведених за допомогою теорії ймовірності.
Емпіричне дослідження базується на безпосередній практичній взаємодії дослідника з об’єктом дослідження, що передбачає проведення спостереження й експериментальну діяльність. А все це, у свою чергу, потребує використання приладів, пристроїв, устаткування та інших засобів реального спостереження та експерименту.
У теоретичному дослідженні безпосередня практична взаємодія з об’єктом відсутня, об’єкт вивчається тільки опосередковано — через розумові конструкції, що є носіями тільки істотних характеристик і вільні від несуттєвих зв’язків та ознак. Інакше кажучи, теоретичний рівень наукового знання передбачає наявність особливих абстрактних об’єктів і таких, що їх взаємопов’язують, теоретичних законів. Ці об’єкти і закони створюються з метою ідеалізованого опису і пояснення емпіричних ситуацій, іншими словами, з метою пізнання суті процесів та явищ.
Оперування об’єктами теоретичного рівня, з одного боку, може здійснюватися без використання емпірії, а з іншого — передбачає можливість звернення до неї через пояснення фактів, що вже є або очікуються в майбутньому. Теоретичне пояснення може бути і якісним, і кількісним, що широко використовує математичний апарат, і особливо це характерно для сучасного етапу розвитку науки.
Враховуючи специфіку проведення наукових досліджень в логістиці, сам процес узагальнено можна подати у вигляді схеми (рис. 2.1).
Р
ис. 2.1.
Процес проведення наукового дослідження
На першому етапі готується концепція наукового дослідження (виявлення, формування та постановка наукової проблеми; сутність, характер і шляхи її вирішення). Потім здійснюється організаційно-методична підготовка дослідження: розробка програми дослідження, техніко-економічне обґрунтування, складання плану дослідження, методики дослідження і робочого плану. Дослідний етап наукового дослідження передбачає: вибір критеріїв оцінки дослідження, збір інформації та її обробку, формування звіту. Останній етап – це узагальнення, апробація і реалізація результатів дослідження.