- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
24.Організація суб’єктів наукової діяльності
Суб’єкти наукової діяльності є вчені, наукові та науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
Основні закони, що унормовують наукову діяльність
Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (1992),
Закон України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки в Україні» (2001) та Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» (2002),
Закон України «Про вищу освіту» (2002)
Національна класифікація наук :
01. Фізико - математичні, 02. Хімічні. 03. Біологічні. 04. Геологічні.
05. Технічні. 06. Сільськогосподарські. 07. Історичні. 08 Економічні. 09.Філософські. 10. Філологічні. 11. Географічні. 12. Юридичні.
13.Педагогічні. 14. Медичні. 15. Фармацевтичні. 16. Ветеринарні.
17. Мистецтвознавство. 18. Архітектура. 19. Психологічні. 20. Військові.
21. Національна безпека. 22. Соціологічні. 23. Політичні.
24. Фізичне виховання і спорт. 25. Державне управління.
25.Система управління наукою та законодавство України про наукову діяльність. ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність Верховна Рада України; Закон від 13.12.1991 № 1977-XII.
Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково- технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя
Наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження.
26.Об’єкти наукової діяльності за сферами. Національна класифікація наук. Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації).
Вчений є основним суб'єктом наукової і науково-технічної діяльності.
Об’єкт дослідження - стан, процес або явище, на які спрямоване наукове дослідження з метою визначення сутності, закономірностей, тенденцій тощо або можливостей впливу, використання, поліпшення.
Вища атестаційна комісія (ВАК) України за погодженням з Міністерством освіти і науки України затвердила національну класифікацію наук. Основні галузі наук такі:
|
|
|
01. Фізико - математичні науки |
02. Хімічні науки |
|
03. Біологічні науки |
04. Геологічні науки |
|
05. Технічні науки |
06. Сільськогосподарські науки |
|
07. Історичні науки |
08. Економічні науки |
|
09. Філософські науки |
10. Філологічні науки |
|
11. Географічні науки |
12. Юридичні науки |
|
13. Педагогічні науки |
14. Медичні науки |
|
15. Фармацевтичні науки |
16. Ветеринарні науки |
|
17. Мистецтвознавство |
18. Архітектура |
|
19. Психологічні науки |
20. Військові науки |
|
21. Національна безпека |
22. Соціологічні науки |
|
23. Політичні науки |
24. Фізичне виховання та спорт |
|
|
|
|
|
|
|
За призначенням і роллю в сучасному українському суспільстві кожна галузь наук поділяється на кілька груп. Наприклад, до економічних наук входять групи теоретичних економічних наук; механізмів регулювання економіки; фінансів, грошового обігу і кредиту; світового господарства і міжнародних економічних відносин; економіки підприємства та управління виробництвом; економіки галузей господарства; економіки природокористування та охорони довкілля демографії, економіки праці і соціальної політики; розміщення виробничих сил регіональної економіки.
27.Особливості фундаментальних та прикладних досліджень.
За своєю спрямованістю, безпосереднім відношенням до практики окремі науки поділяють на фундаментальні і прикладні. Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що керують поведінкою та взаємодією базисних структур природи, суспільства і мислення. Ці закони і структури вивчаються, так би мовити, в "чистому вигляді" безвідносно до їхнього можливого використання. Тому фундаментальні науки іноді називають "чистими".
Безпосередня мета прикладних наук - використання результатів фундаментальних наук для вирішення не тільки пізнавальних, а й соціально-практичних проблем. Тому тут критерієм успіху є не тільки досягнення істини, а й міра задоволення соціального замовлення.
Прикладні науки можуть розвиватися в напрямі і теоретичної і практичної проблематики. Наприклад, у сучасній фізиці фундаментальну роль відіграють електродинаміка і квантова механіка, використання яких у пізнанні конкретних предметних сфер створює багато різних галузей теоретичної прикладної фізики - фізику металів, фізику напівпровідників та ін. Подальше перенесення їхніх результатів у практику покликало до життя різноманітні практичні прикладні науки - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, а їхній прямий зв'язок із виробництвом здійснюється за допомогою відповідних конкретних розробок. Усі технічні науки є прикладними.
Фундаментальні науки зазвичай випереджають у своєму розвитку прикладні, створюючи для них теоретичний доробок.
Згідно ЗУ про наукову діяльність: фундаментальні наукові дослідження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку;
прикладні наукові дослідження - наукова діяльність, спрямована на одержання нових знань, що можуть бути використані для практичних цілей; { Абзац сьомий статті 1 в редакції Закону N 3714-VI ( 3714-17 ) від 08.09.2011 }
науково-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.
28.Конкретні продукти наукової діяльності та захист права власності на продукт наукової діяльності. Науковий звіт, наукова стаття. наукова робота - дослідження з метою одержання наукового результату;
науковий результат - нове знання, одержане в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослідження, наукового відкриття тощо; науково-прикладний результат - нове конструктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впроваджена або може бути впроваджена у суспільну практику. Науково-прикладний результат може бути у формі звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо; науково-технічні (експериментальні) розробки - науково-технічна діяльність, спрямована на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, технологій, систем і надання нових послуг або на істотне вдосконалення тих, що вже виробляються (надаються) чи введені в дію; } наукова (науково-технічна) продукція - науковий та (або) науково-прикладний результат, призначений для реалізації.
Науково-технічна діяльність, яка охоплює ті види творчої інтелектуальної діяльності, що пов'язані з досягненням певних науково-технологічних результатів (науково-дослідна, проектно-конструкторська, проектно-технологічна, винахідницька, раціоналізаторська діяльність тощо) і характеризується такими ознаками: об'єктом правової охорони виступають лише ті результати науково-технічної творчості, які відповідають законодавчо встановленим умовам охороноздатності; науково-технічна діяльність та її результати підлягають обов'язковій перевірці, експертизі на їх відповідність вимогам охороноздатності; результати науково-технічної діяльності, які відповідають умовам обороноздатності, підлягають обов'язковій державній реєстрації, на підставі якої видається відповідний охоронний документ (патент, ліцензія тощо); застосування результатів науково-технічної діяльності сприяє забезпеченню суспільства необхідними для життєдіяльності інтелектуальними продуктами, в тому числі сучасними засобами, предметами праці тощо.
29.Науковий звіт як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів.Загальні вимоги до науково-дослідної роботи: чіткість і логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументування; стислість і точність формулювань, що виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладу результатів роботи; обґрунтованість рекомендацій і пропозицій. Структура, зміст та обсяг звіту:титульний аркуш (додаток Б5); підписане керівниками від університету та від бази практики індивідуальне завдання;зміст, де наводяться назви всіх розділів та питань звіту; основна частина, в якій подаються відповіді на питання.
Незважаючи на відмінності індивідуальних завдань практики в кожного студента, усі вони мають типову структуру і складаються з трьох розділів: 1) організаційно-управлінські завдання; 2) аналітичні завдання; 3) управлінські завдання.
Організаційно-управлінські завдання. У цьому розділі студенти повинні визначити: офіційні документи, які регламентують основні функції та завдання державної установи в системі державного управління економікою; організаційно-управлінську структуру державної установи та її зв’язки з іншими органами державної влади, підприємствами та організаціями; організаційну структуру управління (відділу), де проходить практику студент, його завдання та функції, а також обов’язки та права окремих посад державних службовців (провідний спеціаліст, головний спеціаліст), які визначені посадовими інструкціями.
Аналітичні завдання. У даному розділі необхідно подати результати динамічного, структурного, порівняльного та функціонального аналізу економічних і/або соціальних та інших показників, які відображають результати управлінської діяльності державної установи в межах компетенцій відповідного структурного підрозділу (управління, відділу).
Аналіз результатів управлінської діяльності державної установи має здійснюватися за допомогою залучення відповідних ілюстративних засобів: таблиць, схем, графіків, діаграм тощо або на основі застосування певного математичного апарату. Кінцевим етапом виконання аналітичних завдань є висновки, які формуються на основі результатів проведеного аналізу.
Управлінські завдання. У даному розділі слід розкрити зміст чинних нормативно-правових документів, які регламентують регуляторні повноваження державної установи у сфері її управлінської діяльності: Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету міністрів України, Нормативні акти міністерств (відомств) та органів місцевого самоврядування, а також методичні та інструктивні документи. Іншим предметом цього розділу має бути розкриття змісту інструментів, які використовуються державною установою в її управлінській діяльності: прогнози, програми, плани, національні рахунки, баланси, бюджет, угоди тощо.Обсяг звіту — до 30 сторінок.
30.Наукова стаття як продукт наукової діяльності вимоги до змісту та представлення результатів. Загальні вимоги до науково-дослідної роботи: чіткість і логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументування; стислість і точність формулювань, що виключають можливість неоднозначного тлумачення; конкретність викладу результатів роботи; обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.
У статті висловлюються результати, одержані з конкретного питання, що має певне наукове і практичне значення. Статтю публікують в наукових журна лах або збірках. Її об'єм повинен бути в межах 5–10 машинописних сторінок; графічний або інший ілюстративний матеріал допускається у мінімальній кількості, тобто не більш 2–3 малюнки.
Стаття повинна відрізнятися науковою новизною та практичною цінністю. Викладені у ній наукові положення мають бути обґрунтовані, а також повинні бути запропоновані конкретні напрямки поліпшення існуючого стану економіки підприємств, регіонів, економіки України в цілому, можливі напрямки використання викладених у статті результатів наукових досліджень.
Під час подання статті до опублікування в журналі автори, відповідно довимог ВАК України , повинні висвітлити у ній такі питання: 1. Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими або практичними завданнями. 2. Аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких розпочате вирішення даної проблеми і на які спирається автор. 3. Виділення невирішених раніше питань загальної проблеми, яким присвячується дана стаття. 4. Формулювання цілей статті (постановка задачі). 5. Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. 6. Висновки за даними дослідження. 7. Перспективи подальших розробок у даному напрямку.
