
- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях. Наукове знання має свої форми втілення. У таки формами втілення є тенденції, закономірності, наукові теорії та закони.
Закони - найбільш суттєві та найбільш повторюванні зв’язки процесів та явищ в яких виявляється природа економічного явища.
Закон – необхідне суттєве, стале, повторюване співвідношення, внутрішній зв'язок між явищами у природі і суспільстві.
Приклад законів. Закон Оукена. Емпіричний зв'язок, відкритий А.Оукеном між циклічними змінами у ВНП і безробіттям. Закон твердить, що коли реальний ВНП скорочується на 2% щодо потенційного рівня, то показник безробіття збільшується на 1 %. Так, якщо ВНП від 100% потенційного рівня знижується до 98%, то безробіття зростає на 1%, наприклад, з 6% до 7%. Закон Фішера PQ = MV.
22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях. Наукове знання має свої форми прояву, однією з яких є теорії. Теорія – це система основних ідей в тій чи іншій галузі знань, форми наукового знання, яка дає цілісне уявлення по закономірності та сутнісні зв’язки дійсності. Теорія – це сукупність пояснень якоїсь сфери чи якого явища.
Теорія – це гіпотеза, певний понятійний апарат, певний інструментарій аналізу, висновки.
Приклад. Методологія дослідження впливу державного боргу на національну економіку активно розроблялася ще з початку XIX ст. англійськими класиками, а до кінця минулого століття вона була сформована в категоріях двох альтернативних напрямів - класичної та неоортодоксальної теорії боргу. У питанні зовнішніх запозичень діаметральних розбіжностей не було - і представники класичної теорії, і їх опоненти вважали, що зовнішній державний борг спричиняє зростання податкового навантаження на суспільство і зменшує національне багатство на величину виплачених закордонним кредиторам відсотків. Прихильники ж класичної теорії боргу наполягають на дотриманні збалансованого державного бюджету, разом з тим визнаючи, що боргове фінансування дозволяє досягнути вищого рівня корисності за рахунок міжчасового розподілу фінансових потоків.
23.Загальні ознаки наукового знання.
Наукове знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, об’єктивне відбиття її у свідомості людини.
З
агальними
ознаками наукового знання є
1
)
несуперечливість -Т (У-Т)
яыС
2)повнота опису
3)здатність бути верифікованим (перевіреним). Обєктом перевірки не може бути гіпотеза.
Також до ознак наукового знання можна віднести:
- перебування в свідомості людини. Поза людською свідомістю знання може існувати лише в об'єктивованій формі — опредметненій чи інформативній. Проте в такому випадку вказане знання втілюється в інформації або предметах матеріального світу. Лише у свідомості людини інформація, яка пройшла певну обробку (обгрунтування та систематизацію), може стати знанням.
- істинність. Знання не може бути не істинним, не відповідати дійсності та існуючому стану речей.