18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.

Вивчення дисципліни підпорядковане меті формування уявлень та навичок, які допоможуть студентові у:

• обранні та уточненні теми наукового дослідження,

• визначенні об’єкта, предмета та мети наукового дослідження за обраною темою,

• формулюванні наукової проблеми та гіпотези щодо її вирішення,

• складанні плану магістерської роботи,

• викладі матеріалу в межах теоретичного, аналітичного та рекомендального

(практичного) розділів роботи,

• обгрунтуванні окремих положень та загальний висновків за результатами аналізу

сформульованої наукової проблеми,

• підготовки роботи до презентації під час її публічного захисту.

19.Складники (елементи) наукової діяльності.

Елементами наукової діяльності є результат, суб’єкти, об’єкти.

Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях.

Суб’єкти наукової діяльності є вчені, наукові та науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Об’єкти наукової діяльності те, на що спрямована пізнавальна діяльність дослідника. Об'єктом наукового дослідження є навколишній матеріальний світ, та форми його відображення у свідомості людей, які існують незалежно від нашої свідомості, відбираються відповідно до мети дослідження. Досліджувати можна не тільки емпіричний об'єкт (якість продукції, собівартість виробів), а й теоретичний (дія закону вартості).

20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.

Результатом наукової діяльності є наукове знання, отримане як наслідок фундаментальних або прикладних наукових досліджень та зафіксоване на інформаційних носіях. Наукове знання має свої форми втілення. У таки формами втілення є тенденції, закономірності, наукові теорії та закони.

Тенденція – відображають зміни у тенденціях та явищах за певних умов. Наприклад,на сучасному етапі і розвиненим країнам, і країнам, що розвиваються, притаманна тенденція до постійного зростання абсолютної суми державного боргу. глобальна тенденція до зростання державних запозичень, причиною якої стала фінансово-економічна криза минулих років, якій були притаманні конвертація зовнішнього боргу корпоративного сектора в зовнішній державний борг та фінансова підтримка урядами конкурентоспроможності стратегічно важливих підприємств.

Закономірності – це зв’язки між процесами та явищами, які виявляються і належать до певної групи. Економічна закономірність, зокрема, полягає в тому, що в період економічного зростання державний бюджет формують із профіцитом, який спрямовують на погашення державного боргу, а в період спаду бюджет, як правило, є дефіцитним, тобто уряди вдаються до запозичень і застосовують інфляційне стимулювання економіки. В Україні ж усе навпаки: під час посилення темпів зростання ВВП збільшуються дефіцит державного бюджету і державний борг.