
- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
Використовуються економічною теорією для дослідження економічних процесів у єдності. Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідовності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті.
Принцип історизму забезпечують вивчення явища з погляду того, як воно колись виникло, які головні етапи у своєму розвитку проходило, чим стало в цей час і чим буде в майбутньому. 60. Принцип системності та його застосування в економічному дослідженні.
Суть його полягає в тому, що дослідження того чи іншого об'єкта (предмета) здійснюється в єдності його зовнішніх та внутрішніх зв'язків, оскільки в реальному світі всі економічні процеси, явища, речі перебувають у всезагальному зв'язку і взаємодіють як об'єкти відносно відособлені і які мають кількісну та якісну сторони і змінюються в часі та просторі. А тому й розглядати об'єкт (предмет) дослідження необхідно і як особливу систему, і як елемент більш складної, більш загальної системи. Наприклад, виробничі відносини становлять собою особливу систему із своїми закономірностями розвитку і в той же час вони виступають елементом (підсистемою) способу виробництва.
Прикл., GDP=C+I+NX;
GNDI=C+I+NX+NFI+NTR
61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
Принцип формалізації відноситься до рівня загальнонаукової методології. Його суть полягає у тому, що за допомогою певних символів і позначок можна виразити цілу теорію або концепцію. Наприклад, національну економіку можна формалізовано описати такими рівняннями: GDP = C + I + NX; GNDI = C + I + NX + NFI + NTR; CAB = NX + NFI + NTR.
62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
Принцип
моделювання відноситься до рівня
загальнонаукової методології. Його
суть полягає у тому, що за допомогою
спрощеної, узагальненої моделі описуються
певні явища та процеси. Модель зазвичай
виражена формально, записана різноманітними
формулами, рівностями, схемами,
блок-схемами і таке інше. Модель, яка
пояснює певні причинно-наслідкові
зв’язки, вплив певних явищ на щось,
називаються пояснюючими моделями.
Приклад пояснюючої моделі: U =
В
економіці часто застосовують так звані
економетричні моделі. Приклад
економетричної моделі:
= 1,88 + 0,02 bt-1p
+ 0,01(bgy)t-1
+ 0,09 ∆b
63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
Контент – аналіз відноситься до рівня загальнонаукової методології. Його суть полягає у тому, що за його допомогою аналізують певні тексти, зокрема, законодавчі акти. Для цього формують таблицю, до якої заносять частину тексту, що аналізується, текст, що потребує удосконалення, недоліки аналізованого тексту та пропонований варіант удосконаленого тексту.
Приклад контент-аналізу:
Частина тексту |
Текст, що потребує удосконалення |
Недоліки аналізованого тексту |
Пропонований варіант удосконаленого тексту |
Преамбула розділу «Енергетичний прорив», с 227 |
«Енергобезпека та енергетична ефективність залежить від забезпечення країни власними ресурсами, адекватності та ефективності енергетичної інфраструктури, зниження вартості енергії та енергоємності ВВП» |
Текст не виконує функції преамбули, оскільки не відображає у концентрованому вигляді зміст розділу, мету його виокремлення у національній стратегії розвитку |
«Енергетична ефективність є визначальною умовою конкурентної спроможності сучасної економіки та національної безпеки країни. Досвід розвинених країн свідчить, що ця умова забезпечується при гарантуванні надійності постачання енергетичних ресурсів, оптимізації структури їх споживання та обґрунтованому скороченні енергетичних витрат на одиницю створеного продукту» |