54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.

Методологія соціально-економічного пізнання включає в себе цілу низку методологічних принципів, тобто базових положень теорії, які відображають системну дію об'єктивних законів розвитку суспільного способу виробництва і які скеровують діяльність дослідника в певному напрямі. Одним з них є принцип єдності економічної теорії і практики. Хоча економічна теорія (політична економія) і економічна практика є відносно самостійними сторонами життєдіяльності суспільства, вони нерозривно зв'язані одне з одним і взаємообумовлюють одне одного. Відносна самостійність кожної з означених сторін процесу людської діяльності зв'язана з розвитком суспільного поділу праці і передусім з поділом праці на розумову та фізичну, матеріальну і духовну. 

Принцип єдності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети. Системність, як поняття кібернетичного порядку, потребує дослідження об'єкта як єдиного цілого, єдиної системи, що включає інші складові елементи, які знаходяться у визначеній взаємодії; об'єкта, що є частиною іншої, більш високого рівня системи, у якій він взаємодіє з іншими підсистемами.

55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.

Аналіз — це процедура уявленого поділу процеса або явища на певні складники. Аналіз передбачає розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, окремі сторони. Наприклад, система виробничих відносин розчленовується на відносини в окремих сферах суспільного відтворення, а у системі продуктивних сил виділяються їх окремі елементи, які підлягають самостійному розгляду. Так відбувається обгрунтування окремих економічних категорій.

Синтез — це уявне поєднання розподіленних об'єктів пізнання з метою якихось узагальнень. Синтез означає поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв'язків між ними. Синтез дозволяв комплексно дослідити сутність явищ і процесі.

 Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.

Будучи основними, первинними, вони зумовлюють матеріалістичне розуміння історії.

56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.

Метод індукції (наведення) означає виведення загального на основі дослідження окремих, одиничних фактів. Індуктивний метод дає можливість: прогнозувати, передбачати можливі зміни в економічних процесах за тих чи інших умов; виявляти межі, в яких зберігається природна якість процесів і явищ; здійснювати пошук кількісних та інших залежностей. Індуктивний метод дослідження найбільш повно реалізується системою статистичних методів. Статистика як економічна наука вивчає закономірності кількісних відносин у безперервному їх зв'язку з якісним змістом. Основним завданням статистичної науки є: пізнання кількісних відносин причинного зв'язку явищ; опис та вимірювання закономірностей соціально-економічного розвитку. Метод дедукції означає виведення окремого, одиничного із найбільш загального. Завдяки цьому методу є можливість: з тих чи інших теоретичних положень вивести різні наслідки; відшукати вихідні теоретичні положення, з яких можуть бути логічно виведені наявні наслідки. Слід мати на увазі, що наукове пізнання можливе лише за умови використання методів індукції та дедукції в єдності.