
- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
Методологія соціально-економічного пізнання включає в себе цілу низку методологічних принципів, тобто базових положень теорії, які відображають системну дію об'єктивних законів розвитку суспільного способу виробництва і які скеровують діяльність дослідника в певному напрямі. Одним з них є принцип єдності економічної теорії і практики. Хоча економічна теорія (політична економія) і економічна практика є відносно самостійними сторонами життєдіяльності суспільства, вони нерозривно зв'язані одне з одним і взаємообумовлюють одне одного. Відносна самостійність кожної з означених сторін процесу людської діяльності зв'язана з розвитком суспільного поділу праці і передусім з поділом праці на розумову та фізичну, матеріальну і духовну.
Принцип єдності передбачає дослідження економічних явищ і процесів як складних систем з функціонально-структурною будовою елементів взаємозв'язку і взаємообумовленості їх складових. Тобто під системним економічним аналізом розуміють сукупність наукових методів і практичних прийомів розв'язання складних економічних проблем. Він базується на використанні категорій системи як єдності взаємопов'язаних елементів, які спільно діють для досягнення єдиної мети. Системність, як поняття кібернетичного порядку, потребує дослідження об'єкта як єдиного цілого, єдиної системи, що включає інші складові елементи, які знаходяться у визначеній взаємодії; об'єкта, що є частиною іншої, більш високого рівня системи, у якій він взаємодіє з іншими підсистемами.
55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
Аналіз — це процедура уявленого поділу процеса або явища на певні складники. Аналіз передбачає розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, окремі сторони. Наприклад, система виробничих відносин розчленовується на відносини в окремих сферах суспільного відтворення, а у системі продуктивних сил виділяються їх окремі елементи, які підлягають самостійному розгляду. Так відбувається обгрунтування окремих економічних категорій.
Синтез — це уявне поєднання розподіленних об'єктів пізнання з метою якихось узагальнень. Синтез означає поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв'язків між ними. Синтез дозволяв комплексно дослідити сутність явищ і процесі.
Аналіз сприяє розкриттю істотного в кожному елементі, а синтез завершує розкриття суті об'єкта в цілому.
Будучи основними, первинними, вони зумовлюють матеріалістичне розуміння історії.
56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
Метод індукції (наведення) означає виведення загального на основі дослідження окремих, одиничних фактів. Індуктивний метод дає можливість: прогнозувати, передбачати можливі зміни в економічних процесах за тих чи інших умов; виявляти межі, в яких зберігається природна якість процесів і явищ; здійснювати пошук кількісних та інших залежностей. Індуктивний метод дослідження найбільш повно реалізується системою статистичних методів. Статистика як економічна наука вивчає закономірності кількісних відносин у безперервному їх зв'язку з якісним змістом. Основним завданням статистичної науки є: пізнання кількісних відносин причинного зв'язку явищ; опис та вимірювання закономірностей соціально-економічного розвитку. Метод дедукції означає виведення окремого, одиничного із найбільш загального. Завдяки цьому методу є можливість: з тих чи інших теоретичних положень вивести різні наслідки; відшукати вихідні теоретичні положення, з яких можуть бути логічно виведені наявні наслідки. Слід мати на увазі, що наукове пізнання можливе лише за умови використання методів індукції та дедукції в єдності.