5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.

Об'єкт - процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження. Об'єкт відносно автономний і має чіткі межі. Вирізняють об'єкти природні, соціальні, ідеалізовані.

Наукове пізнання як відносно самостійна, цілеспрямована, пізнавальна діяльність - є складним багатокомпонентним процесом, що включає: 1) пізнавальну діяльність спеціально підготовлених груп людей, які досягли певного рівня знань, навичок, розуміння, виробили відповідні світоглядні та методологічні установки з приводу своєї професійної діяльності; 2) об'єкти пізнання, які можуть не збігатися безпосередньо з об'єктами виробничої діяльності, а також практики в цілому; 3) предмети пізнання, які детермінуються об'єктом пізнання і виражаються в певних логічних формах. 

6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.

Позитивний аспект у науці передбачає вивчення та об’єктивну оцінку реальних процесів і явищ, а у методології - оцінку результативності способів дослідження, запропонованих представниками різних економічних шкіл (теорій).

Позитивний аспект МНД дає відповідь на питання:

• Як розвивалася економічна наука?

• Яким є інструментарій досліджень тих чи інших теорій?

Продуктом (результатом,) реалізації позитивного аспекту у економічній науці є найбільш повне і достовірне уявлення про економічну дійсність, а у методології наукових досліджень - об’єктивна оцінка внеску окремих теорій у створення способів (іструментарія) пізнання цієї дійсності та виокремлення тих прийомів дослідження, які за певних умов забезпечували кращі результати.

7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.

Сучасні методи економічного дослідження є достатньо різноманітними. Завдання вченого обрати серед них адекватний метод, який би дозволив досягнути цілі дослідження та отримати нове знання про відповідний предмет та об’єкт. Методологія порівняльної економіки побудована, як вже вказувалося, на дослідженні унікальних рис економічних систем.  При цьому аналіз може відбуватися як за допомогою індукції – на основі дослідження емпіричних даних конкретної національної економіки з наступним створенням моделі та її перевірки на адекватність, так і за допомогою дедукції, коли першопочатково формується типологія економічних систем, а далі відбираються реальні подібні економіки та здійснюється їх кількісно-якісне порівняння. Особливістю компаративістів, яка відрізняє їх від інших економічних шкіл, в першу чергу від представників мейнстріму, є розробка критеріїв порівняння для кожного окремого дослідження економічних систем. Вони, як правило, не використовують інтегральних індикаторів, що робить результати їх дослідження більш глибокими, якісними і змістовними. Вивчаючи конкретну економічну проблему, компаративіст схильний шукати відповідні, дієві заходи щодо її розв’язку. Тому переважна більшість порівняльних досліджень має прикладний, практичний характер, спрямований на досягнення поставлених економічних і/або політичних, і/або соціальних цілей.