
- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
За придатністю до використання наукова інформація поділяється на:
- сировинну інформацію (зручна для комуніканта);
- первісно-оброблену інформацію;
- придатну для кінцевого використання; (у формі таблиць, схем, графіків)-по ній зручно робити висновки
49. Інтернет у науковій комунікації
Розвиток світової науки в останні десятиліття можна окреслити кількома напрямками: з одного боку, поглиблюється спеціалізація досліджень (через поділ та деталізацію наукових дисциплін у цілому), з іншого - розвиваються напрямки, які охоплюють дослідження різних дисциплін: проекти геноми людини, космічні дослідження, фізика високих енергій тощо. Зростає глобальне світове співробітництво вчених, університетів, наукових товариств, що потребує активних, оперативних, надійних та зручних засобів розповсюдження наукової інформації, спілкування дослідників. Наукова комунікація - необхідна складова науки, рушійна сила науки, без якої та не може розвиватися.
Наукова комунікація
Реєстрація нової ідеї чи дослідження
Сертифікація якості дослідження
Інформування про результати дослідження та його результати: через публікацію в науковому журналі
Що таке відкритий доступ?
Під відкритим доступом ми розуміємо її доступність через публічний Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, шукати чи через посилання зв”язуватися з повними текстами статей, використовувати їх для індексування, створення ПЗ, чи будь-яких інших законних цілей без фінансових, юридичних чи технічних бар”єрів, крім тих, що пов”язані з доступом до Інтернет
Види:
он-лайновий
миттєвий (без ембарго)
відкритий (без застережень)
вільний (безкоштовний)
постійний
доступ до наукової літератури за згодою і бажанням авторів
Як забезпечується відкритий доступ?
журнали відкритого доступу
репозитарії відкритого доступу
Навіщо:
розширення доступу до результатів досліджень, збільшення цитування
оцінка досліджень в університеті
статус університету
репутація інноватора
наукова співпраця
можливість працювати незалежно від часу та місця
маркетинговий інструмент
створення електронного архіву, довготривале збереження, тощо
Повернення інвестицій, вкладених у дослідження:
Відкритий доступ працює зам принципом покриття всіх коштів за рахунок автора чи його інституції, і потім безкоштовного доступу всіх бажаючих, на відміну від існуючих моделей через організацію передплати (коли кошти покриваються тим, хто хоче отримати інформацію) .Ініціатори Відкритого Доступу вважають, що модель надає переваги для всіх зацікавлених сторін: організаціям, що фінансують - як послуга для суспільства та позитивна віддача від їхніх інвестицій в дослідження; авторам - оскільки призведе до широкого розповсюдження та впливу їхніх робіт; читачам - оскільки надасть доступ до всіх першоджерел; видавцям та рецензентам - у більш високій оцінці їхньої праці; бібліотекам - дозволить якісно задовольняти різноманітні інформаційні запити користувачів; дослідницьким установам та інституціям - збільшить їхню присутність, репутацію і престиж; невеличким видавництвам чи науковим громадам – нада стратегію для виживання та відповідає їхній основній сфері діяльності.
Кому це потрібно?
організаціям, що фінансують – як послуга суспільству та позитивна віддача від інвестицій в науку
авторам – більш широке розповсюдження та вплив їхніх робіт = науковий авторитет
видавцям та рецензентам – вища оцінка їхньої праці
користувачам та бібліотекам – доступ до джерел наукової інформації
Науковим організаціям (університетам!) – авторитет, престиж в науковому світі = рейтинг
Позиція держави (Україна)
Постанова ВР України „Про рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні”, 2005.
Закон України “Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.”, 2007. : Відкритий доступ - один з пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого безкоштовного Інтернет-доступу до ... ресурсів, створених за рахунок державного бюджету України”.
Е-публікація = друкованій: наказ ВАК, 2005
Наказ 07.07.2008 N 436/311 „Про затвердження Порядку передавання електронних копій друкованих наукових фахових видань на зберігання до Національної бібліотеки імені В.І.Вернадського” - з метою забезпечення збереження видань та їх надання в загальний доступ в режимі on-line (інтернет) (1700+).
Університетські бібліотеки за відкритий доступ до знань: Заява, 2009
Ольвійська Хартія, 2009
Шляхи відкритого доступу
Золотий - Журнали відкритого доступу
Зелений - Архіви (репозитарії) відкритого доступу (самоархівування)