
- •1. Методологія наукових досліджень у широкому тлумаченні.
- •2. Методологія наукових досліджень у вузькому тлумаченні
- •3. Особливості методології економічних досліджень.
- •5.Процес пізнання як об’єкт методології наукових досліджень.
- •6.Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
- •7.Нормативний аспект у методології економічних досліджень.
- •8.«Методологічний плюралізм» у економічному аналізі.
- •9.Наука як суспільний інститут.
- •10. Етапи розвитку науки як суспільного інституту
- •11.Погляди к.Поппера на закономірності розвитку науки
- •12.Погляди т.Куна на закономірності розвитку науки
- •14.Загальний зміст та складові інструментарію наукового дослідження.
- •15. Гіпотези та провідні ідеї у науковому інструментарії.
- •16. Розвиток наукового інструментарію економічній науці у хх ст
- •17. Реалізація нормативного аспекту методології наукових досліджень у магістерській дипломній роботі.
- •18. Практичне використання знань з методології наукових досліджень при підготовці та захисті магістерської дипломної роботи.
- •19.Складники (елементи) наукової діяльності.
- •20.Тенденції та закономірності як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •21.Закони науки як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •22.Теорії як прояви наукового знання і результати наукової діяльності.
- •23.Загальні ознаки наукового знання.
- •24.Організація суб’єктів наукової діяльності
- •31. Дисертаційне дослідження як продукти наукової діяльності: вимоги до змісту та представлення результатів.
- •32 Наукова діяльність як елемент управління.
- •33. Науковий аналіз в управлінському рішенні.
- •34. Об’єкт, предмет та мета дослідження у магістерській роботі: визначеність та взаємозв’язок.
- •35. Множинність предметів в межах одного об’єкту дослідження.
- •36.Зв'язок наукової проблеми, предмету і мети дослідження.
- •37. Загальні випадки виникнення наукових проблем.
- •38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
- •39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
- •41. Проблеми оцінки результату у прикладних дослідженнях
- •42. Конкретні показники оцінки ефективності прикладних досліджень.
- •43. Зміст наукової комунікації.
- •44. Загальна модель теорії наукової комунікації.
- •45. Прями та зворотні канали руху наукової інформації.
- •46. Класифікація наукової інформації за носіями.
- •47. Класифікація наукової інформації за способами подання
- •48. Класифікація наукової інформації за придатністю до використання.
- •49. Інтернет у науковій комунікації
- •50. Поняття «рівень методології наукового дослідження»
- •51. Виділення рівнів наукового дослідження за критеріями масштабу застосування і результату.
- •52. Фундаментальний (філософський) рівень методології наукового дослідження.
- •53.Принципи детермінізму та його застосування в економічному дослідженні.
- •54. Принцип єдності і відмінності процесів і явищ та його застосування в економічному дослідженні.
- •55. Принцип поєднання аналізу і синтезу та його застосування в економічному дослідженні.
- •56. Принцип поєднання індукції та дедукції та його застосування в економічному дослідженні.
- •57. Принцип сходження від абстрактного до конкретного та його використання в економічному дослідженні.
- •58. Загальнонауковий – рівень методології наукового дослідження
- •59. Принцип історизму та його застосування в економічному дослідженні.
- •61. Принцип формалізації та його застосування в економічному дослідженні.
- •62. Принцип моделювання та його застосування в економічному дослідженні.
- •63. Контент – аналіз та його застосування в економічному дослідженні.
- •64. Конкретнонауковий рівень наукового дослідження.
- •65. Принцип термінологічного аналізу та його застосування в економічному дослідженні.
- •66. Візуалізація та її застосування в економічному дослідженні
- •67. Статистичний аналіз та його застосування в економічному дослідженні
- •68. Експертні оцінки та їх застосування в економічному дослідженні, Експериментальні (ігрові) методи та їх застосування в економічному дослідженні.
- •70 Аксіоматичність, евристичність, креативність в економічному дослідженні.
- •71. Несуперечливість доведення – спростування суджень у аргументації в економічному дослідженні
- •72. Поєднання спостереження, порівняння, вимірювання у економічному дослідженні
- •73.Принципи і методи наукового дослідження як система. Необхідність поєднання принципів і методів у конкретному дослідженні.
- •79.Етапи реалізації бенчмаркінгу у аналізі економічної політики.
- •80. Наукова проблема, гіпотеза, парадигма у науковому дослідженні
- •81. Вирішення наукових проблем як перманентний процес.
- •82.Взаємозвязок наукової гіпотези і парадигми.
- •83. Структура наукової гіпотези.
- •84. Вимоги до наукових гіпотез.
- •85. Способи відбору наукових гіпотез.
- •86. Наукова парадигма як результат диференціації та інтеграції знань
- •87. Парадигми інформаційної економіки.
- •89. Складові наукової теорії.
- •90. Критерії класифікації теорій.
- •91.Пояснюючі моделі у структурі наукових теорій. Складові наукової теорії.
- •99. Кластер ний аналіз у економічному дослідженні
- •100. Зміст та необхідність економетричного обґрунтування зв’язків економічних явищ.
- •6. Позитивний аспект у методології економічних досліджень.
38. Особливі випадки формування наукових проблем у сфері державного управління.
Наукова проблема- протиріччя у пізнанні, яке характеризуєневідповідністю між новими фактами(даними ) і старими засобами їх пояснення.
Етапи розробки наук.проблеми: проблемна ситуація-формулювання проблеми- аналіз альтернативних гіпотез- аналіз альтернативних варіантів вирішення проблеми-вибір кращого варіанту.
1) втілені заходи не дають бажаного резултату прогнозуємо одне, а одержуємо інше. Аналіз реальних процесів і суперечливості.
2) питання одночасності, застосування адкватно наукового апарату перебираємо.
3)всі існуючі підходи до вирішення нашої проблеми.
4) спирається на терію прийняття рішеннь при відборі альтернативних авріантів оцінюються 2 параметри:а) ймовірність позитивних результаттів цього рішення; б) ймовірність його реалізації.
5)SWOT аналіз- відбір кращого варіанту + результат. Ймовірність реалізації ( що сприятиме? Що заважатиме?)
39. Оцінка ефективності наукового дослідження за співставленням результату і затрат.
Об’єкти впровадження: нові організаційні структури та механізми управління; методики аналізу, оцінки, прогнозування; рекомендації щодо необхідності впровадження нових форм або вдосконалення старих; економічне обґрунтування проектів.
Проблематика оцінки ефективності НД з погляду визнаного співвідношення (Еф=Результат/витрати):
1.в результаті фундаментальних досліджень відсутній явно виражений результат, тому у фундаментальній науці використовуються специфічні показники (кількість друкованих аркушів на одного викладача, індекс цитувань).
2.всі НД (фундаментальні та прикладні) мають не лише економічні, а й соціальні результати, які дуже часто не піддаються кількісному виміру. Під соціальними результатами розуміють: фізико-біологічні параметри комфорту, екологічні умови життя, якість обслуговування, зростання вільного часу і тривалості життя.
3.від реалізації результатів НД можемо мати зовнішні (стосуються третіх осіб) та внутрішні (результат, який відчувають на собі учасники виробничого процесу) ефекти .
4.результат від НД розтягнутий у часі (проблема дисконтування).
Прояви ефективності: науково-технічний ефект (поліпшення технічних та технологічних параметрів виробництва та продукції); економічний ефект; соціальний ефект (зміни умов діяльності людини в суспільстві); маркетинговий ефект (відображають, наскільки інновації відповідають потребам ринку).
Показники оцінки ефективності: чистий дисконтова ний дохід (ЧДД=∑Pt/(1+d)t ), індекс доходності (ІД= ЧДД/ДВІ, ДВІ – дисконтована вартість інвестицій в інновації), внутрішня норма доходності («d» за якої ∑Pt/(1+d)t =0), період окупності інвестицій в інноваційний проект (Т=∑К/ЧДД).
40. Проблеми оцінки результатів у фундаментальних дослідженнях та можливі варіанти їх вирішення.
Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття і вивчення нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.
Фундаментальні дослідження починають давати корисний ефект лише після певного періоду початку робіт, їхні результати застосовують у різних галузях народного господарства, іноді в тих, де їх зовсім не очікували. Тому нелегко планувати очікувані результати й ефективність таких досліджень.
Про ефективність будь-яких досліджень можна судити лише після їхнього впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства, через певний період великого значення набуває чинник часу. В зв'язку з цим тривалість розробки прикладних тем по можливістю повинна бути оптимальною.
Фундаментальні (теоретичні) дослідження дають віддачу через певний проміжок часу, і економічний їх ефект у багатьох випадках важко оцінити загальноприйнятими економічними показниками. Наприклад, між відкриттям електрики та практичним її використанням пройшло майже 100 років, а нині без електрики життя практично неможливе.
Оцінка фундаментальних досліджень проводиться на основі якісних показників:
можливістю широкого застосування результатів досліджень у різних галузях народного господарства;
новизна явищ, які сприяють проведенню принципово актуальних досліджень;
вклад у безпеку, обороноздатність країни, збереження навколишнього середовища;
пріоритет вітчизняної науки і міжнародне її визнання;
фундаментальні монографії з тем і їх цитування видатними вченими світу.