Тема 3 Норми та принципи права єс Заняття 1

1. Поняття, структура, особливості норм права єс

Норми міжнародного права – це загальнообов’язкові правила діяльності і взаємодії держав чи інших суб’єктів.

Характерна особливісь – розраховані на неодноразове застосування і забезпечуються примусовими заходами.

Особливості (особливості норм міжнародного права)

1) предмет регулювання – міждержавні і пов’язані з ними відносини

2) порядок створення – узгодження позицій держав

3) форма закріплення – договір, звичай, міжнар акти і тд

4) забезпечення реалізації – самими державами (як правило)

Особливості норм права ЄС:

1) утворюються інститутами ЄС на базі установчих договорів

2) є нормами прямої дії

3) характеризуються верховенством

4) дія в просторі – в межах території ЄС

5) одним із суб’єктів створення є суд ЄС

+ це елемент особливої правової системи

Структура

Специфіка норм ЄС також полягає в особливій структурі.

2 складові:

- гіпотеза

- диспозиція

2. Класифікація норм права Європейського Союзу і. Класифікація норм відповідно до їхніх соціально-правових характеристик та їх ролі у здійсненні інтеграції

Таким чином, виходячи із соціально-правової характеристики й ролі згаданих груп норм у здійсненні європейської інтеграції в рамках Євросоюзу, норми першої з них можна визначити як функціонально необхідні, а другої - як додаткові.

II. Класифікація норм відповідно до особливостей предметної сфери їх дії чи об'єкта регулювання

норми, які регулюють відносини між суб'єктами інтеграції в атомній промисловості;

норми, які регулюють взаємовідносини учасників у галузі сільського господарства;

норми, що регулюють здійснення митної політики;

норми, спрямовані на забезпечення вільного пересування осіб, послуг та капіталів,

норми, що регулюють здійснення спільної торгівельної політики;

норми, які регулюють відносини суб'єктів інтеграції в галузі конкуренції;

норми, які регулюють відносини у сфері соціальної політики;

норми, що регламентують здійснення спільної валютної політики, тощо.

III. Класифікація норм за формально юридичними ознаками

За типом суб'єктів, що створюють норми права Євросоюзу, всі норми можна поділити на три групи:

1. Норми, вироблені тільки державами.

2. Норми, вироблені тільки інтеграційним об'єднанням.

Серед них необхідно розрізняти:

- норми юридичних актів ЄС, які регулюють діяльність його органів.

- норми юридичних актів інтеграційного об'єднання, що адресуються державам-членам Євросоюзу, фізичним і юридичним особам.

- норми угод, які укладаються між інститутами Євросоюзу

3. Норми змішаного характеру, вироблені державами-членами та ЄС.

За типом форм (джерел) норми, які регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу, можна поділити на чотири групи: договірні, резолюційні, звичаєві та юдикаційні.

1. Договірні норми закріплюються в різного роду угодах держав-членів та самого Євросоюзу (статутах, конвенціях, протоколах, актах представників держав, що засідають у Раді Євросоюзу, тощо) незалежно від їх назви.

Серед договірних норм слід розрізняти:

- договірні норми, сторонами яких є тільки держави-члени Євросоюзу;

- договірні норми, сторонами яких є держави-члени та ЄС;

- договірні норми, сторонами яких виступають органи об'єднання.

2. Революційні норми фіксуються в різного роду постановах (регламентах, директивах, рішеннях, рекомендаціях, висновках тощо) Євросоюзу.

Серед революційних норм необхідно розрізняти:

- норми, що забезпечують функціонування механізму ЄС та регулюють окремі питання його діяльності.

- норми, що безпосередньо регулюють здійснення інтеграційних заходів у рамках Євросоюзу.

- норми, що забезпечують співробітництво між ЄС та іншими суб'єктами міжнародного права.

3. Звичаєві норми виникають з мовчазної згоди суб'єктів у ході здійснення ними інтеграції в межах Євросоюзу.

Серед них треба розрізняти:

- традиційні звичаєві норми, що виникають у взаємовідносинах держав-членів;

- норми, які формуються на підставі взаємовідносин держав-членів та ЄС;

- норми, які виникають у взаємовідносинах інститутів ЄС

4. Юдикаційні норми закріплюють моделі належної поведінки та спрямовані на відновлення порушеного правопорядку. їх поява пов'язана із специфікою правового регулювання в системі Євросоюзу, що здійснюється на умовах забезпечення верховенства права, а також вирішення суперечок, які виникають між суб'єктами даного типу інтеграції, за допомогою наднаціональних органів і, насамперед, Суду ЄС.

Серед юдикаційних норм слід розрізняти:

- норми, спрямовані на врегулювання конфліктів усередині об'єднання.

- норми, спрямовані на врегулювання конфліктів між ЄС та державами-членами, а також між самими державами-членами

- норми преюдиціальних роз'яснень Суду ЄС, адресовані національним судам держав-членів європейських інтеграційних об'єднань

Відповідно до кількісного складу суб'єктів норми, що регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу, поділяються на двосторонні та багатосторонні.

Характерно, що двосторонні, групові та загальні норми можуть бути як договірними, так і резолюційними, звичаєвими, а також юдикаційними.

Відповідно до термінів дії норми, що регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу, поділяють на безстрокові та строкові.

Відповідно до об'ємно-функціонального характеру своїх приписів правові норми, які регулюють інтеграційні процеси в рамках Євросоюзу, доцільно поділити на загально-регулятивні та конкретні (індивідуальні).

Відповідно до засобів вираження нормативних приписів правових норм, які регулюють інтеграційні процеси в рамах Євросоюзу, серед них треба вирізняти однозначні, альтернативні, відсилочні та бланкетні норми.