Фінансування заходів з охорони праці.

Згідно , Закону про охорону праці (стаття 19. Фінансування охорони праці ) фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Для підприємств, приватних форм власності , або фізичних осіб , які

використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

На підприємствах , що утримують за рахунок бюджету , витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Фінансування заходів по охороні праці здійснюється підприємством

зарахунок ФОП (фондів охорони праці) і штрафів. Використовуються ці кошти в трьох напрямках : впровадженнях заходів щодо поліпшення умов

праці, компенсації в зв’язку з шкідливими умовами праці і відшкодування наслідків шкідливої дії умов праці на робітника.

Аналіз виробничого травматизму.

Рівень травматизму і профзахворювань на підприємствах залежить від рівня організації охорони праці та пожежної безпеки , а також стану трудової дисципліни. Значну роль у питаннях створення здорових і безпечних умов праці відіграє наявність коштів на підприємстві , призначених для охорони праці і професіональному працівників.

Розслідування травматизму , аварій і проф. захворювань на підприємствах , в установах і організаціях України проводиться згідно з «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків , професіональних захворювань і аварій на підприємстві в установах і організаціях»(ДНАОП 0- 00-4.03-98).

Щорічно в Україні на виробництві травмується близько 50.000 чол. З них 1500 гинуть , через непрацездатність щорічно втрачається до 3 млн. людино-днів. Аналіз факторів , які призводять до проф. захворювань , свідчить , що найбільша небезпека від впливу фізичних факторів (вібрація , шум) - 32%, а забруднене повітря - 22%; біологічні фактори – 11,7 %.

Більшість нещасних випадків трапляється через незадовільну організацію робіт – 15-16%; порушення трудової і виробничої дисципліни – 11-12%; порушення технологічного процесу - 10%; недоліки в навчанні безпечним методам праці – 8-9 %; незадовільний технічний стан будинків і споруд – 4 %; недоліки в організації робочих місць – 6-7%; незастосування засобів індивідуального захисту – 4-5%.

Найчастіше травмування людей відбувається предметами і деталями , що рухаються і обертаються - 22%; падіння з висоти – 17-18%; внаслідок падіння предметів і матеріалів - 16%; дій екстремальних температур – 6-7%;

ДТП – 4-5%; ушкодження тваринами – 4-5%; внаслідок стихійного лиха – 2-3%; ураження струмом – 1-2%.

Отже, для зниження рівня виробничого травматизму у галузі необхідно

впроваджувати організаційні заходи , а також намагатися покращити трудову і виробничу дисципліну.

Основними напрямками по ліквідації виробничого травматизму є :

- підготовка спеціалістів по охороні праці і пожежонебезпеці, а також

підвищення рівня знань по охороні праці у всіх інженерно-технічних працівників всіх посад;

- забезпечення робітників підприємства всіма діючими нормативними документами в галузі охорони праці і пожежній безпеці і забезпечення проведення трьохступеневого контролю за станом;

- утримання обладнання , машин і установок, будівель , споруд у

відповідності з діючим положенням і включенням випадків допуску до експлуатації несправного або не відповідаючого вимогам нормативних документів обладнання , машин , установок , будівель і споруд;

- підвищення якості навчання і інструктажу по техніці безпеки працівників , а також виключення випадків по техніці безпеки до роботи не проінструктованих працівників;